Сторінка
1

Облік малоцінних та швидкозношуючих предметів

Зміст

3

ВСТУП

До 1 січня 2000 року відповідно до пункту 47 Положення №250 до малоцінних та швидкозношуваних предметів належали предмети терміном служби менше одного року або вартістю, що не перевищує 500 грн. за одиницю за ціною придбання.

При реформації бухгалтерського обліку в Україні стосовно МШП прийнято рішення: залишити МШП як вид матеріальних цінностей для бухгалтерського обліку.

У новому Плані рахунків для обліку МШП передбачений рахунок 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети", який має таку назву, як старий рахунок 12.

Більше того рахунок 22 у новому Плані рахунків належить до рахунків класу 2 "Запаси", а отже у формі №1 "Баланс" буде відображатися в розділі II "Оборотні активи".

МШП, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо не більший одного року, на підставі пункту 6 П(с) БО 9 класифікуються як запаси.

Інструкцією №291 крім вище уточнено, що до МШП належать зокрема, такі предмети як: інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг.

Отже, термін використання відлічується з моменту передачі МШП в експлуатацію, а не з моменту їх придбання або встановлення. Таким чином, на складі МШП можуть зберігатися як задовго , довго (місяць, два місяця, рік….).

Малоцінні та швидкозношувані предмети за своєю функціональною роллю в підприємстві є такми засобами праці, як і основні засоби (використовуються в процесі виробництва без зміни натуральної форми і поступово зношуються), але мають і особливості оборотних засобів.

Відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні №250 від 3 квітня 1993р. (з липня 1999р. не діє ), зі складу основних засобів відособлювалися й відносилися до категорії МШП та обліковувалися на підприємствах, в установах як засоби в обігу:

1) предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості;

2) предмети вартістю за одиницю;

3) знаряддя лову (трали, неводи, сіті та інші) незалежно від вартості і терміну служби;

4) спеціальні інструменти і спеціальні пристосування (для серійного і масового виробництва певних виробів або для встановлення індивідуального замовлення незалежно від вартості);

5) спеціальний одяг, спеціальне взуття. А також постільні речі, незалежно від їх вартості і терміну служби;

6) тимчасові (нетитульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт (з терміном служби до 1 року).

4

7) тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах або для здійснення технологічних процесів вартістю в межах ліміту, встановленого в п.2, за вартістю придбання або встановлення;

8) предмети, призначені для видачі напрокат, незалежно від вартості.

Виділення зі складу основних засобів зазначених предметів у особливу групу, незважаючи на такаий же характер, їх викоритсання в підприємстві, як основних засобів, зумовлено двома причинами.

По-перше, таке виділення очищує категорію основних засобів від усякого роду дрібних предметів, коли є можливість легко їх замінити іншими з невеликим як правило терміном служби. У складі основних засобів при такому виділенні з їх скаду малоцінних та швидкозношуваних предметів залишаються предмети, що утворюють виробничо-технічну базу підприємства.