Сторінка
1

Метод аудиторського контролю

Аудиторський контроль, здійснюючи функції управлін­ня, досліджує процес розширеного відтворення суспільне необхідного продукту згідно із законодавством і норматив­но-правовими актами, які забезпечують раціональне госпо­дарювання в умовах ринкової економіки. У процесі функціо­нування аудиторський контроль сформував свій метод у системі прикладних економічних наук. Метод аудиторського контролю у здійсненні своїх функцій характеризується ви­користанням загальнонаукових і власних методичних прийо­мів контролю розширеного відтворення суспільне необхід­ного продукту.

Характеристика методу аудиторського контролю пред­ставлена на рис. 1.

Загальнонаукові методичні прийоми дослідження грунтуються на методах філософії. Метод (від грец. теі1іо(1о5 — дослідження) — це спосіб дослідження, який визначає під­хід до об'єктів, що вивчаються, планомірний шлях науково­го пізнання і встановлення істини. Метод філософії є істин­но науковим методом пізнання світу, відображення законі» розвитку мислення, а також законів розвитку самого мис­лення.

Загальнонаукові методичні прийоми включають аналіз і синтез, індукцію і дедукцію, аналогію і моделювання, абстрагування і конкретизацію, системний аналіз, функціо­нально-вартісний аналіз.

Аналіз — це прийом дослідження, який включає вивчен­ня предмета уявним або практичним розчленуванням його на складові об'єкти (частини об'єкта, його ознаки, власти­вості, відносини). Кожну із виділених частин аналізують ок­ремо в межах одного цілого (комплексна ревізія виробничої і фінансово-господарської діяльності об'єднання та ін.).

Синтез (від грец. шпіНеш — сполучення, поєднання, скла­дання) — прийом вивчення об'єкта в цілісності, в єдності і взаємозв'язку його частин. У аудиторському контролі син­тез пов'язаний з аналізом, оскільки дає змогу об'єднати об'єк­ти, розчленовані в процесі аналізу, встановити їхній зв'язок і пізнати предмет як єдине ціле (контроль виконання дого­ворів на поставку продукції та ін.).

Індукція (від грец. іпаисііоп — наведення) — прийом дос­лідження, при якому загальний висновок про прикмети мно­жини елементів об'єкта складають на основі вивчення не всіх прикмет, а лише частини елементів цієї множини, тобто способом виведення висновків від окремого до загального (ревізію дебіторської заборгованості здійснюють спочатку за даними аналітичного, а потім — синтетичного обліку та ін.).

Дедукція (від лат. аеаисііоп — виведення) — досліджують стан об'єкта в цілому, а потім його складових елементів, тобто висновки від загального до окремого (ревізію дебі­торської заборгованості спочатку проводять за даними син­тетичного, а потім — аналітичного обліку та ін.).

Аналогія — прийом наукових висновків, завдяки якому досягають пізнання одних об'єктів на основі подібності їх ;і іншими. Прийом аналогії, грунтуючись на подібності дея­ких сторін різних об'єктів, становить основу моделювання, яке застосовується в аудиторському контролі.

Моделювання — прийом наукового пізнання, що грунту­ється на заміні об'єкта, явища, які вивчають, на їх аналог, модель, що має істотні прикмети оригіналу.

У аудиторському контролі застосовують організаційні моделі проведення контрольно-аудиторського процесу -стандарти.

Абстрагування (від лат. аЬзІгаНеге — відволікати) — при­йом відволікання. При цьому методом абстракції перехо­дять від конкретних об'єктів до загальних понять і законі» розвитку (наприклад, перевіряють стан контролю трудової дисципліни в окремих підрозділах підприємства і, абстрагую­чись, роблять висновки в цілому).

Конкретизація (від лат. сопсгеіш — густий, твердий) — дослідження об'єктів у всій різнобічності їх, у якісній бага­тогранності значень реального існування (на відміну від абстрактного) об'єктів. При цьому досліджують стан об'єк­тів за певними конкретними умовами існування їх та істо­ричного розвитку, виявлення у процесі контролю непро­дуктивних витрат за місцями утворення їх — підрозділами, підприємствами тощо.

Системний аналіз — вивчення об'єкта дослідження як сукупності елементів, що утворюють систему. Системний аналіз у аудиторському контролі передбачає оцінку поведінки

об'єктів як системи з усіма факторами, що впливають на його функціонування. Цей прийом широко використовують у аудиторському контролі, оскільки він дає змогу застосувати системний підхід до оцінки виробничої і фінансово-госпо­дарської діяльності всіх ланок народного господарства. У практиці досліджень системний аналіз передбачає викорис­тання таких методик:

процедур теорії дослідження операцій для кількісної оцін­ки об'єктів дослідження;

аналізу систем для дослідження об'єктів в умовах невиз­наченості.

Функціонально-вартісний аналіз — вивчення об'єктів на стадії інженерної підготовки виробництва, яка включає про­ектування і синтез складних систем у процесі дослідження функціонування їх (проектування і оцінка економічної ефек­тивності технологічних процесів тощо).

Власні методичні прийоми аудиторського контролю — це специфічні прийоми, вироблені практикою на основі до­сягнень економічної науки. Формуються ці прийоми залеж­но від цільової функції науки та її загальнонаукових прийо­мів і характеризуються взаємним проникненням в однорідні галузі наук. Так, наприклад, методичні прийоми аудиторсь­кого контролю розвинулись на основі бухгалтерського облі­ку і економічного аналізу, статистики та інших економічних наук. Разом з тим методичні прийоми аудиторського кон­тролю застосовуються в дослідженнях інших економічних наук (управління, маркетинг, фінансування, кредитування та ін.).

Методичні прийоми аудиторського контролю можна об'єднати в такі групи: органолептичні, розрахунково-аналі­тичні, документальні, узагальнення і реалізації результатів контролю.