Сторінка
12
К-т рахунку
№ 26 «Кошти клієнтів банку» 2300 грн.
б) на виявлену недостачу зменшується попередньо відображена сума інкасованої грошової готівки та її зарахування на розрахунковий рахунок підприємства:
Д-т рахунку
№ 26 «Кошти до запитання клієнтів банку»
(розрахункові рахунки підприємств) 100 грн.
К-т рахунку
№ 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування» 100 грн.
в) після перерахування готівки її фактична сума 2200 грн. зараховується в касу банку:
Д-т рахунку
№ 1001 «Банкноти та монети в касі банку» 2200 грн.
К-т рахунку
№ 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування» 2200 грн.
4. У випадках, якщо виявлено надлишок готівки (сума за супровідними відомостями — 5000 грн., фактична — 5300 грн., надлишок — 300 грн.):
а) попереднє, до перерахунку, зарахування готівки на розрахунковий рахунок підприємства:
Д-т рахунку
№ 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування» 5000 грн.
К-т рахунку
№ 26 «Кошти до запитання клієнтів банку»
(розрахункові рахунки підприємств) 5000 грн.
б) після перерахування додатково зараховується сума виявленого надлишку готівки:
Д-т рахунку
№ 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування» 300 грн.
К-т рахунку
№ 26 «Кошти до запитання клієнтів банку» (розрахункові рахунки клієнтів) 300грн.
в) на фактичну суму готівка прибуткується в касу:
Д-т рахунку
№ 1001 «Банкноти та монети в касі банку» 5300 грн.
К-т рахунку
№ 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування» 5300 грн.
Готівка обігової (операційної) каси та інші цінності повинні зберігатися в грошових сховищах — спеціально обладнаних охоронною сигналізацією коморах, а в них — у вогнетривких сейфах під відповідальність керівника, головного бухгалтера і завідувача каси банку.
Ключі від грошових сховищ повинні знаходитися: перший ключ — у завідувача каси; другий — у керівника банку; третій — у головного бухгалтера.
При розміщенні у декількох сховищах, на стелажах (полицях) цінностей одного і того ж виду або грошових білетів чи монети одного і того ж номіналу по кожному такому сховищу, стелажу (полиці) складається «Опис цінностей» за встановленою формою із зазначенням у ньому дати і суми фактичного вкладення.
Усі бланки суворої звітності (чекові та вкладні книжки, трудові та вкладені у них квитанційні книжки, акції, облігації, сертифікати, векселі тощо) обліковуються на відповідних позабалансових рахунках як у книжках, так і в окремих аркушах.
Бланки суворої звітності, що знаходяться в грошовому сховищі, обліковуються за їх видами в «Книзі обліку залишків бланків суворої звітності».
Видача цінностей із грошових сховищ здійснюється під розписку в «Книзі обліку видачі з комори та інших грошових сховищ грошових білетів та інших цінностей для обробки, контрольного перерахування, ревізії та повернення у сховище», записи в якій проводяться за видами цінностей, а грошових білетів з резервних фондів, крім того,— за номіналом.
Прийняті грошові білети, монети й інші цінності в грошових сховищах обліковуються в «Книзі обліку готівки обігової (операційної) каси й інших цінностей» та «Книзі обліку грошей у резервних фондах». Ці книги заповнює завідувач каси. Стелажі (полиці), візки, сейфи і металеві шафи, незалежно від наявності в них цінностей, повинні бути замкнені на ключ.
Ревізія грошових білетів, монети та інших цінностей, які знаходяться в грошових сховищах і касах установ банків, а також перевірка стану їх зберігання виконується: не менше одного разу на півріччя; станом на 1 січня; при зміні керівника, головного бухгалтера або завідувача каси; при зміні службових осіб, відповідальних за збереження цінностей; валютних цінностей - щомісяця; в усіх інших випадках — за розпорядженням загальних зборів акціонерів, Національного банку України тощо.
Ревізія проводиться раптово, з перевіркою всіх цінностей, за станом на одну й ту ж дату і в такій послідовності, яка б виключала можливість приховування розкрадання чи недостачі грошей і цінностей. Вона не повинна порушувати звичайного ходу операцій установ банку.
Грошові білети, монети та інші цінності перераховуються повністю; контрольне перераховування здійснюється особисто керівником ревізії.
Після перерахування грошових білетів, монети та інших цінностей, які знаходяться в грошових сховищах, ревізуючі звіряють виявлені цінності з даними книг обліку готівки обігової (операційної) каси й інших цінностей, обліку грошей у фондах та наявності іноземної валюти та платіжних документів у іноземній валюті, щоденного балансу, аналітичного обліку і, крім того, перевіряють, чи всі вилучені для ревізії цінності повернені до грошового сховища.
Про проведену ревізію цінностей складається акт за підписами всіх працівників, які брали участь у ревізії, і службових осіб, відповідальних за збереження цінностей.
У бухгалтерському обліку операції, пов'язані з ревізією, відображаються проводками.
1. На оприбуткування надлишків:
Д-т рахунку
№ 1001 «Банкноти та монети в касі банку»;
К-т рахунку
№ 680 «Непередбачені доходи».
2. Недостачі списуються у видаток по касі на особовий рахунок працівника (касира), в якого виявлена недостача, до її погашення:
Д-т рахунку
№ 355 «Дебіторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку» (рахунок 4-го порядку № 3552 «Нестачі та інші нарахування на працівників банку»);
К-т рахунку
№ 1001 «Банкноти та монети в касі банку».
Облік найважливіших прибутково-видаткових касових операцій на бухгалтерських рахунках відображається за рахунком № 100 «Банкноти та монети».
2.2. Організаційні основи ведення фінансової звітності
Звітність — це процес надання комерційним банком інформації про свою діяльність тим, хто її потребує для прийняття відповідних рішень.
Метою звітності є забезпечення інформацією про фінансовий стан банку, його діяльність на валютному ринку та участь у виконанні окремих доручень уряду та Національного банку України.
З одного боку, звітність є основним джерелом отримання інформації для суб'єктів господарювання, з іншого - каналом зв'язку, через який суб'єкт передає відомості про свою діяльність у ринкове середовище. Необхідність звітності зумовлена відкритістю економіки,
Завантажити реферат