Сторінка
7
Приклад. “ТАС-Комерцбанк” надав 1 лютого гарантію ВАТ “Родон” у сумі 100 000 грн., строк дії якої 2 міс. Станом на 1 лютого операція за наданою гарантією відображається бухгалтерською проводкою:
Д-т “Гарантії, що надані клієнтам” 100 000 грн.
К-т Контррахунок 100 000грн.
30 березня закінчується строк дії гарантії. Невикористана гарантія списується з обліку:
Д-т Контррахунок 100 000 грн.
К-т “Гарантії, що надані клієнтам” 100 000 грн.
Якщо, наприклад, 5 березня клієнт скористається гарантією, що надана банком:
Д-т Контррахунок 100 000 грн.
К-т “Гарантії, що надані клієнтам” 100 000 грн.
Водночас операція відображається за балансовим рахунком.
Д-т “Сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями” 100 00 грн.
К-т “Контррахунок у Національному банку України” 100 00 грн.
Операції за позабалансовими рахунками, на яких обліковуються умовні вимоги та зобов'язання, відображаються у грошовій оцінці за номіналом.
Документи і цінності обліковуються в умовній грошовій оцінці, наприклад, одна грошова чекова книжка — 1 грн.
Отже, операція з видачі клієнту двох грошових чекових книжок відображається бухгалтерською проводкою:
Д-т «Контррахунок» 2 грн.
К-т «Бланки суворої звітності» 2 грн.
Використання позабалансових рахунків дозволяє отримувати інформацію про операції банків, які пов'язані з використанням нових фінансових інструментів. До таких операцій належать зобов'язання та вимоги за укладеними, але ще не виконаними угодами, як то: кредитні лінії; дозволений овердрафт; непокриті безвідзивні акредитиви; гарантійні зобов'язання; зобов'язання за цінними паперами; спотові, форвардні й умовні контракти з купівлі-продажу іноземної валюти та інших фінансових інструментів.
У міжнародній практиці обліку на позабалансових рахунках обліковуються, як правило, операції тільки такого характеру.
Одним з ключових елементів національної системи бухгалтерського обліку є план рахунків, завдяки якому досягається систематизація бухгалтерських рахунків. Іншими словами, план рахунків - це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для реєстрації банківських операцій.
Новий план рахунків, розроблений Національним банком України, впроваджений у комерційних банках з 1 січня 1998 р. Він узгоджений із загальноприйнятими у міжнародній практиці принципами та міжнародними стандартами бухгалтерського обліку і є обов'язковим для використання всіма установами комерційних банків.
План рахунків, розроблений окремо для установ НБУ, за структурою майже не відрізняється від плану рахунків для комерційних банків, але має деякі особливості за змістом. Це пов'язано з тим, що НБУ виконує операції, властиві тільки центральному банку: емісійні операції, обслуговування уряду та зовнішнього боргу, регулювання діяльності комерційних банків та ін. Він базується на двох основних принципах: відповідність обліку і звітності; простота викладення.
Останній принцип констатує те, що баланс є головним інструментом для фінансового менеджменту. Мета полягала в тому, щоби максимально спростити план рахунків і забезпечити його сприйняття та високу інформативність. Уся мінімально необхідна фінансова інформація залишена на рівні рахунків другого порядку.
Основні вимоги, яким повинен відповідати план рахунків:
- детальний та повний облік усіх банківських операцій;
- своєчасна обробка і накопичення детальної інформації;
- відображення правдивої та змістовної інформації для всіх категорій користувачів.
У структурі плану рахунків можна виділити три частини, які логічно пов'язані між собою: балансова частина; частина доходів і витрат; позабалансова частина.
Бухгалтерські рахунки в плані рахунків згруповані в дев'ять класів. Балансова частина об'єднує перші п'ять класів. На підставі цих класів складається балансовий звіт комерційного банку. Друга частина включає класи доходів і витрат. На підставі рахунків цих класів складається звіт про прибутки та збитки. Третя частина містить клас позабалансових рахунків (9 клас).
Фінансовий результат, що відображається на рахунку п'ятого класу «Результат поточного року», визначається за даними рахунків шостого та сьомого класів (що свідчить про логічний зв'язок між першою і другою частинами плану рахунків).
Умовні зобов'язання і вимоги, що обліковуються на позабалансових рахунках дев'ятого класу, за певних умов, які передбачені угодами, можуть стати реальними вимогами до банку або його зобов'язаннями і суттєво вплинути на результати його діяльності (що свідчить про логічний зв'язок між третьою і першою частинами плану рахунків) (додаток Д. 1.).
Рахунки усіх трьох частин призначені для ведення фінансового обліку.
Восьмий клас містить рахунки для ведення управлінського обліку. Рахунки управлінської бухгалтерії використовуються для визначення собівартості банківських продуктів, а також ефективності праці окремих підрозділів або центрів відповідальності тощо. Вони дозволяють накопичити інформацію для прийняття тактичних і стратегічних рішень менеджерами та керівництвом банку [7, с. 3-4]."
Групування бухгалтерських рахунків у балансовій частині здійснено за наступними принципами: за видами контрагентів; за функціями комерційних банків (вид операції); за принципом ліквідності.
Згідно з першим принципом міжбанківські операції виділені окремо у першому класі, а операції з усіма іншими клієнтами — у другому класі, у межах класу рахунки об'єднуються за видами контрагентів.
Відповідно до другого принципу, наприклад, операції з казначейськими інструментами відображаються за рахунками першого класу; розрахункові та кредитні операції - у другому класі; операції з цінними паперами — у третьому класі; внутрішньобанківські операції - у третьому та четвертому класах тощо.
Згідно з третім принципом активи та пасиви першого - четвертого класів розміщені за ступенем зниження ліквідності, тобто активи — від найбільш ліквідних (монети та банкноти у касі, кошти на рахунках у НБУ) до неліквідних (сумнівна заборгованість за кредитами, основні засоби); пасиви - від зобов'язань за вимогою до довгострокових зобов'язань.
Завантажити реферат