Сторінка
4

Біржова система (на прикладі США)

Найбільшими фондовими біржами капіталістичних країн являются біржа в Нью-Йорку (найбільша у світі; тут продається 85-90% усіх цінних паперів США), Лондоні, Токіо, Парижі й ін. У кожній країні звичайно є своя фондова біржа (у США їх 10). Число фондових бірж постійно збільшується, але головні з них як і раніше розташовані в центрах, де зосереджений фінансовий капітал.

Розміри ринку цінних паперів відбивають його роль у русі капіталів. Ця роль настільки значна, що не буде перебільшенням сказати: без розуміння механізмів обігу цінних паперів неможливо проникнути в сутність і більшість процесів сучасного капіталістичного відтворення.

Ринок цінних паперів являє собою систему, що володіє достатньо складною, розгалуженою структурою. Класифікація цього ринку може бути здійснена по різноманітних ознаках. Насамперед варто виділити сегменти ринку відповідно до конкретних видів цінних паперів, що знаходяться в обігу. У цьому відношенні виділяються ринки облігацій, акцій, а також ряду нових спеціальних видів цінних паперів, до яких відносяться конвертовані акції, варранти, ф¢ючерси й опціони. Декілька слів про ці нові типи цінних паперів.

Фінансові ф¢ючерси являють собою стандартні термінові контракти, що укладаються між продавцем (емітентом) і покупцем, на здійснення купівлі-продажу певного фінансового інструменту по заздалегідь зафіксованих цінах у майбутньому. Оскільки угоди заключають на біржі, то вона дає гарантію їх виконання.

Опціони представляють також термінові контракти на визначений товар або фінансовий інструмент, що відрізняються від фьючерсов тим, що вони передбачають право, а не обов'язок на проведення тієї або іншої операції, яким користується покупець опціону. Операції з опціонами проводяться на тих же біржах, що й угоди з терміновими ф'ючерсними контрактами, хоча існують і спеціальні біржі для опціонів (наприклад, уже згадувана Чикагська біржа опціонів).

Однією з різновидів опціонів є варранти, що дають їхнім власникам право на придбання тих або інших фондових цінностей. Їх відрізняє від опціонів більш тривалий термін і той факт, що опціон звичайно виписується на існуючий актив, у той час як здійснення продавцем варранта зобов'язання продати, наприклад, акції (найбільше поширений вид варрантов) призводить до створення нового акціонерного капіталу.

Ринок цінних паперів підрозділяється також на первинний ринок, на якому відбувається мобілізація капіталу за допомогою продажу нових цінних паперів, і вторинний, на якому обертаються раніше випущені цінні папери. Нарешті, сукупний ринок цінних паперів за формою організації обороту складається з біржових і позабіржових операцій із цінними паперами.

Операції фондової біржі

Фондова біржа являє собою найбільш організовану частину ринку цінних паперів. Для неї характерні уніфіковані правила проведення операцій із цінними паперами. По своєму правовому статусу фондові біржі можуть бути асоціаціями (США), акціонерними товариствами (Великобританія, Японія) або урядовими органами, підпорядкованими міністерству фінансів (Франція). Членами біржі можуть бути тільки спеціалізовані на операціях із цінними паперами біржові (брокерские) фірми. Ключові позиції на найкрупніших фондових біржах звичайно займає 10-15 провідні брокерів, кожний із який має величезний власний капітал.

Для корпорації домогтися права котирування своїх акцій на фондовій біржі дуже непросто. Прийняття акцій корпорації до котирування на Нью-Йоркській фондовій біржі, наприклад, означає її вступ у "вище товариство" американського бізнесу (умови прийняття акцій для котирування на Нью-Йоркській фондовій біржі будуть розглянуті докладно в наступному розділі). Такого права домагаються лише корпорації з першокласною репутацією, що мають велике число акціонерів і ринкової вартості акцій, що вимірюється, принаймні, сотнями мільйонів доларів. Почесні місця в числі таких елітних фірм займають суперкорпорації типу IBM, сумарна вартість акцій якої перевищує 100 млрд. долл. , або AT&T із її майже 2 млн. акціонерів.

Велика частина зроблених на фондовій біржі операцій має невиробничий характер: по своєму змісту вони представляють лише переміщення вартості (або титулу вартості) з одних рук в інші. Існує лише одна операція фондової біржі, що можна розглядати як виробничу - це розміщення нових цінних паперів. У тих випадках, коли держава розміщає позику, або коли створюється нове акціонерне товариство, звичайно відбувається інвестування капіталу, прямо або побічно створюються стимули для розширення сфери виробництва. Подібні операції спричиняють за собою також і посилення процесів концентрації і централізації капіталу.

За день на найкрупніших фондових біржах світу здійснюються операції з десятками мільйонів акцій. Основними видами біржових операцій є безпосередня купівля і продаж акцій, а також укладання термінових угод. Як і будь-який інший ринок, біржа не тільки опосередковує обертання капіталів, інвестованих у цінні папери, але є одночасно й ареною спекулятивних шахрайств. Значна частина біржових операцій орієнтована на одержання спекулятивного прибутку в зв'язку з використанням постійних коливань ринкових цін (курси) цінних паперів. Біржова спекулятивна гра може здійснюватися як у розрахунку на підвищення курсу акцій (гравців, що притримуються такої стратегії, називають биками), так і в надії на падіння курсу (їх називають ведмедями).

При здійсненні спекулятивних угод приймається в увагу не тільки прибуток, але і ступінь ризику. Усі зроблені на фондовій біржі угоди можна розділити на три групи:

* угоди з повною гарантією;

* нормально-спекулятивні угоди;

* суперспекулятивні угоди, ризик по котрим неможливо врахувати.

До першої групи відносяться операції з цінними паперами держави; до другого - з акціями й облігаціями промислових фірм, банків і т.п.; до третього - із новими емісіями цінних паперів маловідомих компаній, що вперше потрапили в біржовий оберт. Природно, що ризик може бути чреватий різними наслідками.

Проте було б неправильно зводити до спекуляції усю діяльність біржі, уподібнюючи її гігантському ігорному будинку. Це не так, тому що біржа грає конструктивну роль у системі капіталістичного виробництва, надаючи необхідний динамізм і гнучкість інвестиційному процесу.