Сторінка
2

Дисконтування. Його сутність. Методичний інструмент для визначення наявних вигод та витрат при проведенні економічного аналізу. Його сутність

У практичній і науково-дослідницькій діяльності аналіз широко застосовується у багатьох сферах діяльності, які пов'язані з необхідністю розв'язання пізнавальних задач. При цьому дослідження предметів і явищ природничими та технічними науками значною мірою базується на за­стосуванні відповідних приладів, реактивів, інших техніч­них засобів, які допомагають формуванню наукових абст­ракцій. На противагу цим наукам можливості аналізу су­спільних явищ (у тому числі економічних) за допомогою технічних засобів і загалом постановки дослідів вкрай об­межені, що потребує інших, переважно абстрактних, ме­тодів розчленування явища як цілого на складові елемен­ти. Вивчаючи структуру об'єкта в цілому, аналіз передба­чає не лише пізнання частин, з яких складається ціле, а й з'ясування взаємодії, яка існує між ними, тобто він повинен здійснюватись в поєднанні з синтезом. Аналіз у відриві від синтезу не має пізнавального зна­чення, бо кожен об'єкт пізнання (предмет, явище) —це не просто сума частин або механічна сукупність властивос­тей. Щоб одержати знання про ціле і поглиблене знання про кожну з його частин, потрібен синтез — поєднання частин, властивостей, які вже виділені в аналізі.

Досить переконливо це положення ілюструє аналіз і вив­чення людського організму: мало проаналізувати стан функцій окремих органів (кісткова, серцево-судинна сис­теми, мозок, нирки, легені тощо), треба виявити взаємовід­ношення між ними, між їх функціями, і тільки після цьо­го з'являється можливість охарактеризувати стан органі­зму людини в цілому, а потім поглибити знання про стан і функціонування кожного з його складових.

Аналіз і вивчення діяльності підприємств — суб'єктів ринкових відносин — потребує аналогічного підходу. Кожне з них функціонує, з одного боку, в умовах дії ринкових механізмів, що постійно змінюються під впливом макроекономічних процесів у народногосподарському комплексі країни (і на світовому ринку), з другого боку, — в умовах конкретних особливостей і специфічних задач конкретно­го підприємства. Ефективність функціонування кожного підприємства залежить насамперед від того, відповідають чи не відповідають управлінські рішення, якими воно ке­рується для досягнення успіху на ринку, цим умовам. Ба­зою для обґрунтування і прийняття оптимальних управ­лінських рішень може бути тільки глибокий комплекс­ний аналіз діяльності підприємства. У ході такого аналізу всі сторони діяльності підприємства оцінюються з позицій досягнення максимально можливого економічного резуль­тату (а саме — прибутку, рентабельності) за рахунок опти­мально ефективного (в тому числі і з точки зору ліквідності, уникнення ризику банкрутства) використання наявних ресурсів, насамперед фінансових ресурсів.

Метод будь-якої науки – це притаманний їй спосіб проникнення в сутність предмету, який вивчається, метод економічного аналізу – це система категорій наукового апарату та принципів дослідження фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання.

Категорії економічного аналізу – це загальні ключові поняття даної науки. В їх числі: валовий дохід, валові витрати, собівартість, прибуток, виручка від реалізації, ліквідність, грошовий потік, ризик, інфляція та інші.

Науковий апарат економічного аналізу – це сукупність способів дослідження господарської діяльності підприємств.

Метод економічного аналізу має свої особливості:

· системність підходу до аналізу господарської діяльності підприємств передбачає комплексне охоплення всіх аспектів їх діяльності як системи, яка в свою чергу виступає складовою частиною системи більш високого порядку. Наприклад, підприємство – корпорація – асоціація – підприємства регіону – галузь народного господарства

· встановлення взаємозв’язку та взаємозалежності між показниками. Така залежність господарської діяльності підприємств має всеохоплюючий характер і в процесі аналізу повинна бути виявлена та кількісно виміряна. Наприклад, прибуток залежить від кількості реалізованої продукції, собівартості одиниці виробу та ціни реалізації.

В свою чергу кожний з цих показників знаходиться у взаємозв’язку з іншими. Наприклад, ціна реалізації залежить від якості продукції, умов оплати, кількості проданої продукції та інших факторів.

Найважливішою умовою економічного аналізу є не тільки існуючий взаємозв’язок між показниками, але й їх кількісна оцінка. Лише при такій умові можна побудувати ряд факторів. Що впливають на результати господарської діяльності підприємств. Виділити серед них основні та другорядні, встановити ті з них , які безпосередньо залежать від діяльності підприємства.

· використання системи показників безпосередньо пов’язана з системним підходом, що передбачає проведення аналізу господарської діяльності комплексно та всесторонньо, з використанням всієї існуючої системи обліку та звітності. Ця необхідність витікає із складності характеру фінансування сучасного підприємства. Потоки інформації сьогодні постійно збільшуються та необхідно правильно орієнтуватися в них. Інколи , в залежності від цілі аналізу виникає необхідність виділення з системи показників одного-двох в якості двох. Вивчення господарської діяльності підприємств в динаміці дозволяє виявити певні тенденції та закономірності в їх розвитку, сформулювати висновки про особливості функціонування того чи іншого господарського суб’єкту, зробити прогнозні оцінки на перспективу.

· дослідження внутрішніх протиріч (диспропорцій) господарської діяльності суб’єктів господарювання. Протиріччя, як правило, проявляється на різних етапах розвитку підприємства. За допомогою економічного аналізу їх виявляють та кількісно оцінюють. Наприклад, співвідношення темпів росту (зниження) прибутку, виручки від реалізації продукції, послуг та витрат. В нормальних умовах, при відсутності таких протиправних дій як розкрадання, крадіжки. Фальсифікація даних обліку та звітності, при збільшенні виручки від реалізації та знижені (збережені незмінними ) витрат на виробництво. Прибуток повинен збільшуватись. Кваліфіковано проведений аналіз виявляє протиріччя, що дозволяє своєчасно передбачати протиправні дії та встановити умови, що сприяють їх здійсненню. А також встановити винних осіб.