Сторінка
1

Аналіз грошових коштів за напрямками діяльності підприємства, аналіз фінансової стійкості підприємства

План

Теоретична частина

1. Аналіз грошових коштів за напрямками діяльності підприємства.

2. Аналіз фінансової стійкості підприємства.

Практична частина

1. Аналіз грошових коштів за напрямками діяльності підприємства.

Однією з основних умов фінансового добробуту підприємства є надходження грошових коштів, які забезпечують покриття його зобов'язань. При цьому відсутність мінімального запасу грошо­вих коштів свідчить про серйозні фінансові труднощі, а надмірна їх величина вказує на те, що підприємство зазнає збитків, пов'язаних з:

· інфляцією та знеціненням грошей;

· утраченою можливістю їх вигідного розміщення і отриман­ня додаткового доходу.

У зв'язку з цим виникає необхідність оцінки управління гро­шовими коштами на підприємстві.

Головна мета аналізу грошових потоків полягає в оцінці здат­ності підприємства заробляти грошові кошти визначеного розмі­ру і в установлені строки, необхідні для здійснення запланованих витрат. Досягнення цієї мети передбачає вирішення таких завдань:

o вивчення обсягів та джерел грошових коштів, що надходять на підприємство;

o дослідження основних напрямків використання грошових коштів;

o аналіз достатності власних коштів для здійснення інвести­ційної діяльності;

o з'ясування причин розходження між величиною отриманого прибутку та фактичною наявністю грошових коштів;

o досягнення фінансової оптимізації.

Під час аналізу необхідно враховувати склад грошових акти­вів, до якого входять:

§ грошові актини в національній валюті;

§ грошові активи в іноземній валюті;

§ резервні грошові актини у формі високоліквідних коротко­ строкових фінансових вкладень (депозитні вкладення в банках, депозитні сертифікати банків, високоліквідні фондові інструмен­ти з короткостроковим періодом зберігання).

Управління грошовими активами підприємства потребує здій­снення попереднього їх аналізу, під час якого вивчаються:

1) співвідношення грошових коштів і поточних зобов'язань;

2) період обороту грошових коштів;

3) структура середнього залишку грошових активів за основ­ними його елементами;

4) оборотність грошових активів;

5) рух грошових активів у періоді, що розглядається.

Для цілей як внутрішнього, так і зовнішнього аналізу необхід­но знати, у який спосіб та з яких джерел підприємство отримує грошові кошти і які основні напрямки їх витрачання.

Для того щоб забезпечити користувачів бухгалтерської ін­формації даними про зміни грошових коштів підприємства та їх еквіваленти в розрізі основних видів діяльності підприємства, використовують Звіт про рух грошових коштів. Цей звіт склада­ється або у формі звіту про зміни фінансового стану підприємст­ва, або за спеціальною формою, де напрямки руху грошових ко­штів згруповано за трьома сферами:

v господарською;

v інвестиційною;

v фінансовою.

Під господарською діяльністю розуміють основну статутну діяльність підприємства, яка має на меті отримання доходу. До основних джерел надходження грошових коштів у межах госпо­дарської діяльності відносять: отримання виручки від реалізації боргів, що були раніше списані як безнадійні, штрафів від під­приємств, котрі порушили умови угоди, тощо.

Відплив грошових коштів, пов'язаний зі сплатою за рахунка­ми постачальників, з виплатою заробітної плати, сплатою штра­фів тощо.

Рух грошових коштів, пов'язаних з інвестиційною діяльніс­тю, передбачає придбання (створення) і реалізацію майна довго­строкового використання. Передусім це стосується надходження (вибуття) основних засобів, нематеріальних активів, довгостро­кових фінансових вкладень.

Фінансова діяльність підприємства відображається у надхо­дженні коштів у формі довгострокових і короткострокових кре­дитів і позик, бюджетних асигнувань та у витрачанні коштів у вигляді погашення заборгованості за отриманими раніше креди­тами і позиками, сплаті відсотків, дивідендів.

Необхідно підкреслити, що в процесі аналізу руху грошових коштів використовують прямий та непрямий методи.

Завдяки прямому методу у звіті відображаються абсолютні суми надходжень і витрачань грошових коштів.

Позитивною стороною використання прямого методу є те, що він дає змогу оцінити загальні суми припливу і відпливу грошових коштів підприємства, а отже, зробити висновки відносно до­статності коштів для сплати за рахунками поточних зобов'язань, виділити ті статті, які формують найбільший приплив і відплив грошових активів у розрізі трьох видів діяльності.

Недолік цього методу полягає в тому, що він не розкриває вза­ємозв'язку отриманого фінансового результату зі змінними гро­шових коштів на рахунку підприємства.

Для подолання цього недоліку у фінансовому аналізі викорис­товують непрямий метод, сутність якого полягає в перетворенні чистого прибутку у величину грошових коштів.

Необхідність здійснення такої процедури обумовлена тим, що існує певна об'єктивна невідповідність між величиною грошових коштів та величиною отриманого прибутку, і підприємство, яке, за даними бухгалтерської звітності, є прибутковим, може зазна­вати значних труднощів із грошовими коштами. Зауважимо, що важливим моментом аналізу руху грошових коштів є виявлення основних причин розбіжності між величиною грошових коштів і сумою отриманого прибутку.

При непрямому методі аналізу фінансовий результат перетво­рюється у величину грошових коштів від поточної діяльності за певний період (різниця сум на початок і кінець періоду) за допо­могою коригувальних процедур.