Сторінка
4

Аналіз грошових коштів за напрямками діяльності підприємства, аналіз фінансової стійкості підприємства

Тримірний показник ситуації: S = (1,1,1);

2)нормально стійкий фінансовий стан — коли запаси і витра­ти забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довго­строковими позиковими джерелами;

± Ев < 0,

±Ев.д 0,

± Е 0,

S = (0,1,1);

3) нестійкий фінансовий стан — коли запаси і виграти забез­печуються за рахунок власних оборотних коштів і довгостроко­вих позикових джерел та короткострокових кредитів та позик, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів і ви­трат;

± Ев < 0,

±Ев.д 0,

± Е 0,

S = (0,0,1);

4) кризовий фінансовий стан -- коли запаси і виграти не за­безпечуються джерелами їх формування і підприємство перебу­ває на межі банкрутства;

± Ев < 0,

±Ев.д 0,

± Е 0,

S = (0,0,0);

Отже, фінансово стійким можна вважати такс підприєм­ство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити за­паси і витрати, не допустити невиправданої дебіторської і кре­диторської заборгованості, своєчасно розрахуватись, за своїми зобов'язаннями.

Абсолютна і нормальна стійкість фінансового стану характе­ризуються високим рівнем рентабельності підприємства та відсут­ністю порушень фінансової дисципліни.

Нестійкий фінансовий стан характеризується наявністю по­рушень фінансової дисципліни, перебоями в надходженні грошо­вих коштів, зниженням дохідності діяльності підприємства.

Для аналізу фінансової стійкості підприємства доцільно за ма­теріалами кожного конкретного підприємства розраховувати нор­мативні рівні коефіцієнта співвідношення позичених і власних коштів, тобто коефіцієнта структури коштів підприємства.

Важливою характеристикою стійкого фінансового стану є ко­ефіцієнт маневреності (Км), який визначається як відношення власних оборотних коштів підприємства до суми джерел власних і довгострокових позикових коштів. Він показує, яка частка влас­них коштів підприємства перебуває в мобільній формі, що дає змогу вільніше маневрувати цими коштами.

Для збереження мінімальної фінансової стабільності підпри­ємства коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів має бути обмежений значенням відношення вартості мобільних коштів до вартості іммобілізованих засобів. Цей показник нази­вається коефіцієнтом співвідношення мобільних та іммобілізова­них засобів () і розраховується за формулою:

де Ra — усі мобільні (оборотні) активи; Z – запаси і витрати; ra

— дебіторська заборгованість; d— грошові кошти і цінні папери; F — основні засоби й інші необоротні активи.

Також розраховуються коефіцієнти мобільності всіх засобів і оборотних коштів. Перший з них визначається відношенням вар­тості оборотних коштів до вартості всього майна підприємства за формулою:

де В — вартість усього майна підприємства.

Коефіцієнт характеризує частку коштів для погашення боргів. Чим вище значення коефіцієнта, тим більше у підприємства мож­ливостей забезпечувати безперебійну роботу, розраховуватись з

кредиторами.

Коефіцієнт мобільності оборотних коштів визначають ділен­ням найбільш мобільної їх частини (грошових коштів і коротко­строкових фінансових вкладень) на вартість оборотних коштів. Формула розрахунку:

Цей коефіцієнт показує частку абсолютно готових до платежу

коштів у загальній сумі коштів, які направляються на погашення боргів.

Одним із основних показників стійкості фінансового стану підприємства є коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат влас­ними джерелами їх формування (КЗ), який дорівнює відношенню суми власних оборотних і довгострокових позикових коштів до вартості запасів і витрат підприємства. Нормальна межа цього показника становить:

КЗ 0,6 - 0,8.

Важливу характеристику структури засобів підприємства дає коефіцієнт майна виробничого призначення (КВ.Н), який визначає­ться відношенням суми основних засобів, капітальних вкладень, устаткування, виробничих запасів і незавершеного виробництва до вартості всього майна підприємства. Розраховується цей кое­фіцієнт за формулою:

Нормальним вважається таке обмеження цього показника:

Паритетний принцип вкладення коштів у майно виробничої

сфери і сфери обігу створює сприятливі умови як для нарощу­вання виробничого потенціалу, так і для фінансової діяльності.

Також розраховуються показники, які характеризують частку основних засобів і матеріальних оборотних коштів у вартості майна. Перший з них () розраховується відношенням вартості основних засобів до валюти балансу за формулою:

Коефіцієнт матеріальних оборотних коштів (Кz) дорівнює від­ношенню вартості запасів і витрат до валюти балансу, тобто: