Сторінка
1

Бюджетна політика

Зміст

Вступ. 3

1. Сутність бюджетної політики держави. 11

2. Основні напрями бюджетної політики України. 15

3. Розвиток бюджетної системи та політики на сучасних етапах. 30

Висновки. 36

Використана література. 39

Вступ

У фінансовій системі України центральне місце займає державний бюджет, він є найбільшим централізованим фондом грошових коштів. Поряд з фінансами, державний бюджет є самостійною економічною категорією і втілює фінансові відносини, що виникають при утворен­ні централізованого фонду грошових ресурсів країни та його викори­станням на загальнодержавні потреби. Бюджетні відносини виника­ють між державою, з одного боку, і підприємствами, установами, ор­ганізаціями, населенням – з іншого боку з приводу сплати податків, зборів, а також при використанні бюджетних коштів.

Державний бюджет, як фонд грошових коштів, має специфічні ознаки:

1. великі розміри;

2. має силу закону;

3. у складі бюджету утворюються бюджетні резерви, що сприяє зміцненню його стійкості.

На розмір найбільшого в країні фонду грошових коштів впливають наступні чинники:

· рівень розвитку економіки, розміри виробленого валового наці­онального продукту;

· методи господарювання (ринкові, командно-адміністративні);

· склад системи оподаткування;

· масштаби зрушень в народному господарстві, соціальних і еко­номічних завдань, які передбачається вирішити і профінансувати за рахунок коштів бюджету.

Як інструмент впливу на розвиток економіки і соціальної сфери, бюджет завжди використовується державою і був:

- фінансовою базою для виконання покладених на неї функцій по впливу на економіку, по управлінню і обороні країни;

- найважливішим джерелом фінансування невиробничої сфери;

- інструментом для вирішення соціальних і національних про­блем, джерело виплат по соціальному забезпеченню населення;

- інструментом міжтериторіального і міжгалузевого перерозподі­лу коштів;

- за допомогою бюджету здійснюється вплив на розвиток продук­тивних сил, науково-технічний прогрес;

- з бюджету значною мірою фінансуються затрати по охороні на­вколишнього середовища, по зовнішньоекономічній діяльності.

При переході до ринкової економіки змінюється роль бюджету, характер бюджетних відносин, що проявляється у складі і структурі доходів та видатків. Формування доходної частини відбувається на податковій основі, все більшого значення набувають платежі від суб'єктів господарювання, в т.ч. від фізичних осіб. Змінюється спів­відношення між прямими і непрямими податками в напрямку зрос­тання поступлень від прямих податків.

Використання бюджетних коштів проходить шляхом фінансуван­ня життєвоважливих і прогресивних галузей економіки, створення необхідної інфраструктури, вирішення потреб, пов'язаних з добробу­том, зайнятістю населення, соціальним забезпеченням. В умовах ринку бюджетні відносини повинні будуватися таким чином, щоб здійс­нювати активний вплив на господарську кон’юнктуру, сприяти розви­тку ділової активності підприємців.

Склад видатків Державного бюджету України:

1) фінансування загальнодержавних програм по підтримці і під­вищенню життєвого рівня народу, соціальний захист населення;

2) фінансування загальнодержавного значення установ невироб­ничої сфери (освіта, культура, охорона здоров'я, наука);

3) фінансування виробничого і невиробничого будівництва, прое­ктно-пошукових та інших робіт відповідно до загальнодержавних програм;

4) оборона;

5) охорона навколишнього середовища;

6) утримання правоохоронних і митних органів, податкової та ко­нтрольно-ревізійної служби, захисту прав споживачів, законодавчої, виконавчої, судової влади та прокуратури;

7) здійснення зовнішньоекономічної діяльності;

8) надання дотацій, субвенцій обласним бюджетам та бюджету Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя;

9) створення державних матеріальних та фінансових резервів;

10) обслуговування державного внутрішнього та зовнішнього бо­ргів.

Формування доходів державного бюджету багато в чому залежить від методів господарювання, завдань, які вирішує держава, складу і принципів побудови податкової системи.

Доходи Державного бюджету України утворюються за рахунок:

- податків, які повністю або частково надходять в бюджет у від­повідності із діючими законами;

- частини доходів від приватизації державних підприємств;

- надходжень від зовнішньоекономічної діяльності;

- орендної плати за оренду майна цілісних майнових комплексів, що перебувають у загальнодержавній власності;

- внесків до тимчасово приєднаних до Державного бюджету України позабюджетних фондів;

- надходжень від внутрішніх позик;

- дивідендів, одержаних від цінних паперів, що належать державі;

- інших доходів, встановлених законодавством України.

Найбільшу питому вагу у структурі доходів Державного бюджету займають податкові поступлення, а також внески до державних ці­льових фондів.

Якщо наявні доходи в бюджеті недостатні для фінансування всіх необхідних потреб, то має місце бюджетний дефіцит, т.б. це пере­вищення видатків з бюджету над його доходами. Негативною рисою бюджетів України, як і більшості постсоціалістичних країн, є їх хро­нічна дефіцитність.

Причинами бюджетного дефіциту можуть бути:

1) значні інвестиції держави у розвиток економіки. Такий бюдже­тний дефіцит є наслідком не кризових явищ, а певної політики уряду, який проводить значні структурні зрушення у народному господарст­ві;

2) негативні, руйнівні наслідки непередбачених подій, таких як війна, катастрофа, стихійні лиха;

3) криза в економіці, яка знаходить відображення зокрема і у бю­джетному дефіциті. Такий бюджетний дефіцит важче всього подола­ти; для цього повинні бути вжиті заходи по фінансовому оздоровлен­ню економіки; лише за цієї умови можна розраховувати на збалансу­вання бюджету.

Бюджетний дефіцит в Україні був "успадкований" від колишнього СРСР і причини цього негативного явища треба шукати ще на почат­ку 1960-х років. Саме починаючи з цього часу в економіці СРСР по­чали нагромаджуватися певні несприятливі тенденції, які з часом і стали однією з причин його розпаду, це: