Сторінка
2
Бюджетна субвенція — цільова субсидія з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня на умовах пайової участі цих бюджетів у фінансуванні певних цільових видатків, об'єктів, програм, проектів та заходів, яка обумовлена вкладенням коштів з боку отримувача. У разі порушення цільового використання Б. с. підлягає поверненню до бюджету, що її видав.
Бюджетна субсидія — надання коштів з бюджету вищого рівня бюджету нижчого рівня на фінансування певних програм чи цільових видатків без необхідності вкладення коштів з боку отримувача.
Бюджетна установа — орган, установа чи організація, визначена або створена згідно з Конституцією України, а також установа чи організація, що створена в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка утримується за рахунок Державного бюджету України чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.
Бюджетне планування — процес складання, розгляду та затвердження бюджету на наступний рік. Охоплює комплекс організаційних заходів та методику розрахунку окремих статей бюджету.
Бюджетне право — сукупність фінансово-правових норм, що регламентують формування та використання коштів бюджету та бюджетний процес.
Бюджетне прогнозування — передбачення майбутніх бюджетних доходів і видатків у багаторічному часовому інтервалі між прийняттям рішення і початком дій.
Бюджетне регулювання — діяльність органів законодавчої і виконавчої влади вищого рівня щодо розподілу і перерозподілу доходів та нормування видатків, яка здійснюється з метою збалансування бюджетів нижчого рівня.
Бюджетне фінансування — надання з бюджету у безповоротному порядку коштів на видатки, пов'язані зі здійсненням державних замовлень, виконанням державних програм, утриманням державних і комунальних установ та організацій. Являє собою процес виділення, зарахування, розподілу та перерахування коштів на рахунки розпорядників коштів у межах, визначених кошторисами і затверджених у бюджеті. Ґрунтується на двох основних прин-
834
Словник бюджетної термінології
ципах: плановості виділення та цільовому характері використання коштів.
Бюджетний аудит — експертиза та аналіз звітів і балансів підприємств, організацій, установ, які фінансуються з бюджету, з метою перевірки законності та цільового використання бюджетних коштів. Форма контролю за рухом, ефективним використанням бюджетних потоків і фондів, фінансовими операціями з виконання бюджету.
Бюджетний дефіцит — фінансовий результат за бюджетними операціями у розмірі перевищення видатків бюджету над його звичайними доходами. У процесі визначення розміру Б. д. державні позики в джерелах доходів не враховуються.
Бюджетний запит — документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період. Розрізняють три види Б. з.: загальний, індивідуальний і додатковий.
Бюджетний кодекс України — документ, який визначає засади функціонування бюджетної системи України, її структуру, принципи, правові норми, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
Бюджетний контроль — контроль з боку уповноважених органів (Міністерство фінансів, Державна податкова адміністрація, Державне казначейство, Державна контрольно-ревізійна служба, Рахункова палата) та громадськості за обґрунтованістю показників бюджету та за ефективністю і цільовим використанням бюджетних коштів. Види Б. к. — державний, муніципальний, відомчий, внутрішній, громадський.
Бюджетний кредит — надання суб'єктам господарювання коштів з бюджету на засадах повороткості, строковості і платності.
Бюджетний надлишок — перевищення доходів місцевого бюджету над його нормованими видатками, що підлягає вилученню до бюджету вищого рівня.
Бюджетний період — визначений законодавством період, протягом якого функціонує бюджет. В Україні діє річний Б. п., при цьому бюджетний рік збігається з календарним роком: він починається 1 січня та закінчується 31 грудня.
Бюджетний профіцит — перевищення доходів бюджету над його видатками.
Бюджетний процес — регламентована нормами права діяльність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням і виконанням бюджетів та розглядом звітів про їх виконання. Структура Б. п. містить такі три складові: бюджетне планування (складання, розгляд і затвердження бюджету) виконання бюджету і складання та затвердження звіту про виконання бюджету.
Бюджетний розпис — документ, у якому встановлюється розподіл доходів та фінансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів за певними періодами року відповідно до бюджетної класифікації.
Словник бюджетної термінології
835
Бюджетний (фіскальний) федералізм — специфічна форма побудови й організації міжбюджетних взаємовідносин. Передбачає закріплення прав на отримання доходів і розпорядження видатками за всіма ланками бюджетної системи. Спрямований на оптимізацію величини та кількості органів місцевого самоврядування, а також розподілу повноважень і відповідно доходів та видатків між окремими бюджетами за ключовими компонентами ефективності: ринковими і демократичними критеріями.
Бюджетні обмеження — фінансові обмеження на витрачання грошових коштів з бюджету, які виражаються у формі граничне допустимих видатків.
Бюджетні пріоритети — у західній фінансовій практиці результат суспільного вибору. Економічно й соціальне мотивовані, політичне підтримані на рівні представницьких законодавчих органів влади, визначені на альтернативній основі цілі державної діяльності, забезпечені необхідними для їх реалізації бюджетними асигнуваннями.
Бюджетні резерви — заздалегідь відокремлена частина бюджетних коштів, призначена для фінансування невідкладних витрат, що не могли бути передбачені під час затвердження бюджету.
Бюджетні трансферти — передання коштів з одного бюджету до іншого у формі бюджетного субсидіювання чи вилучення бюджетного надлишку.
Бюджетування — сукупність технологічних процедур бюджетної роботи з аналітично-розрахункової підготовки бюджетів на основі врахування широкого кола чинників, які обумовлюють державні потреби й відповідні затрати коштів. Складова бюджетного менеджменту. Поняття, яке прийняте й історично широко використовується в західній літературі, передусім на макрофінансовому рівні, з проблематики державних фінансів для характеристики процесу формування бюджетів. Пізніше, з розвитком корпоративних фінансів стало використовуватись і на мікрофінансовому рівні (корпоративних фінансів) переважно в контексті капітальних вкладень.
Завантажити реферат