Сторінка
1

Поняття аналізу фінансової стійкості

Загальні методи аналізу

Сукупність способів і прийомів представляють собою інструментарій економічного аналізу окремі елементи якого запозичені і можуть бути використані в інших економічних науках та специфічні, що використовуються лише в економічному аналізі.

Розглянемо класифікацію основних методів економічного аналізу. Основними з них є: логічні, статистичні, прийоми факторного впливу, абстрактні, економіко-математичні.

Логічні: аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння, групування.

Аналіз – розчленування, розбір, розмежування, окремих явищ, що досліджуються на складові частини та окремі елементи за певними ознаками та можливостями і на цій основі розробка логічних висновків.

Синтез – зворотній спосіб, що представляє узагальнення окремих однорідних явищ у загальні групи за характерними ознаками та признаками з метою розробки узагальнених висновків, щодо діяльності суб’єкта господарювання.

Індукція — це спосіб вивчення явищ від часткового до загального, від окремих факторів до узагальнень, від причин до наслідків

Дедукція — це зворотній спосіб вивчення явищ від загального до часткового, від наслідків до причин.

Порівняння — це метод, що представляє собою характеристику економічного явища, або предмета через співвідношення, вимірювання, зіставлення з іншими предметами або явищами, які мають певні якісні ознаки (нормативи, норми, середні показники та ін).

Групування – метод визначення та виділення із досліджуваної сукупності предметів та явищ однорідних груп за визначеними ознаками та характеристиками.

Статистичні: середні та відносні величини, ряди динаміки, структурні групування, табличний метод, графічний спосіб.

Середні величини – прийом використовується з метою виявлення загальних закономірностей та ознак досліджуваної кількості загальних показників, процесів та явищ. (прості арифметичні, зважені арифметичні, середні хронологічні, середні гармонійні та ін).

Відносні величини – прийом кількісного відношення між окремими абсолютними показниками, соціально-економічними явищами і процесами (індекси, проценти, коефіцієнти).

Ряди динаміки – прийом дослідження однорідних показників, предметів та явищ за ряд періодів.

Структурні групування – прийом дослідження внутрішньої будови предметів, явищ, показників шляхом співвідношення їх складових до загальної суми сукупності.

Графічний спосіб – наглядне, масштабне зображення зміни певних економічних показників (графіки, діаграми).

Табличний метод накопичення, опрацювання і зберігання цифрової інформації як основної і порівняльної так і проміжні підсумкові розрахунки (відхилення відсотки).

Прийоми факторного аналізу елімінування (абсолютні різниці, ланцюгові підстановки, відносні різниці), балансовий.

Ланцюгові підстановки – послідовна заміна базової величини кожного чинника на фактичні данні звітного періоду така процедура заміщення вихідних планових показників на фактичну величину здійснюється доти, доки в останньому рядку не будуть усі фактичні значення факторів, вплив яких вивчається.

Абстрактні способи: експертні оцінки, економічна діагностика, моделювання, еврістичні.

Експертні оцінки – застосовують у випадках, коли немає достатньо інформації для вивчення того чи іншого явища , або процес її отримання ускладнений.

Економічна діагностика – спосіб з’ясування виду та характеру порушень від нормального загальноприйнятого стану процесу або явища за основними типовими ознаками.

Моделювання – використовується при дослідженні складних процесів, явищ, предметів і представляє собою їх масштабне зменшення, що сприяє оперативному накопиченню необхідних знань, розробці висновків та певних рішень.

Еврістичні – способи активізації творчості, нестандартного мислення, що базуються на інтуїції та досвіді дослідників.

Економіко-математмчні способи: кореляційний прийом, дисперсійний прийом, регресійний аналіз та ін.

Кореляційний прийом – застосовується у випадках, коли між значенням факторів (показників) є кореляційний зв’язок.

Дисперсійний прийом – використовується у випадках, коли ускладнений процес визначення кількісного впливу факторів.

Регресійний аналіз – дослідження чинників зв’язок яких з результативним показником є неповним.

Для вирішення конкретних завдань фінансового аналізу застосовується цілий ряд спеціальних методів, які дозволяють одержати кількісну оцінку окремих аспектів фінансової діяльності підприємства. Фінансовий аналіз використовує цілий ряд методів як загальнонаукових і загальноекономічних, так і специфічних методів фінансового аналізу.

Можна виділити серед них шість основних методів фінансового аналізу:

· горизонтальний аналіз;

· вертикальний аналіз;

· трендовий аналіз;

· метод фінансових коефіцієнтів;

· порівняльний аналіз;

· факторний аналіз (у тому числі аналіз за схемою Дюпон-каскад).

Горизонтальний (часовий) аналіз — порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом.

Вертикальний (структурний) аналіз — визначення структури підсумкових фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому.