Сторінка
12

Суть бюджетної системи. Доходи та витрати бюджетів. Дефіцит бюджету та державний борг України

Законопроект визначає обов'язкові умови прове­дення реструктуризації та списання заборгованості підприємств. Ці умови спрямовані на посилення фінан­сової дисципліни підприємств, до них відносяться:

— своєчасна сплата поточних платежів до бюд­жетів та державних цільових фондів протягом ос­таннього фінансового року;

— збитковість підприємств викликана втручан­ням держави у його господарську діяльність;

— реструктуризація чи списання заборгованості щодо певних підприємств проводиться вперше;

— строк нагромадження у підприємства забор­гованості перед бюджетами та державними фон­дами не перевищує три роки.

Реструктуризація проводиться шляхом роз­строчення сплати заборгованості строком на 24, 48, 60 місяців зі сплатою рівними частками до 15 числа кожного місяця. Сплата починається з пер­шого числа року, визначеного відповідним зако­ном про реструктуризацію заборгованості підприєм­ства. При цьому реструктурована податкова заборгованість не підлягає індексації, на неї не мо­жуть нараховуватися проценти за податковим кре­дитом та пеня, застосовуватися штрафні та фінан­сові санкції, передбачені законодавством України. Також строки позовної давності, які визначають­ся цивільним законодавством України, не поши­рюються на вимоги, що випливають зі сплати рес­труктурованої податкової заборгованості.

Законопроект також передбачає проведення взаємозаліку між підприємствами та відповідни­ми бюджетами і державними цільовими фондами у порядку, встановленому КМУ. Взаємозалік цієї заборгованості провадиться у двомісячний строк з дня набрання чинності відповідним законом про реструктуризацію заборгованості підприємства. При цьому реструктуризації підлягає податкова забор­гованість платників податку, яка залишилася після проведення такого взаємозаліку.

Законопроект визначає механізм реструктури­зації та списання заборгованості, який реалізуєть­ся таким чином. Після набрання чинності відпові­дним законом про реструктуризацію заборгованості підприємства в тримісячний термін приймають рішення щодо реструктуризації заборгованості та в тижневий термін з дня прийняття цього рішення письмово повідомляють про це в податковий орган, де обмінюються. Податковий орган зобов'язаний зареєструвати у двотижневий строк з дня отриман­ня повідомлення щодо прийняття рішення про ре­структуризацію податкової заборгованості та відкри­ти облікову картку реструктурованої податкової заборгованості. Якщо зазначене повідомлення має помилки в розрахунках або описки, відповідний податковий орган зобов'язаний самостійно їх вип­равити та в двотижневий строк з дня його отри­мання повідомити про такі виправлення та про реє­страцію повідомлення платника податку.

У той же час законопроект передбачає санкції не тільки до підприємств, які порушують умови договору про реструктуризацію боргів, але й до їх керівників. Зокрема, несплата реструктурованої податкової заборгованості протягом трьох місяців підприємством є підставою для розірвання кон­тракту з керівником такого підприємства в разі наявності його вини.

Що стосується списання заборгованості, то спи­санню підлягає лише та безнадійна заборгованість підприємств, яка попередньо була реструктуризо-вана у порядку, визначеному цим Законом.

Дія цього Закону не поширюється на нерези­дентів, які є платниками податків і зборів згідно із законодавством України. Підприємства, уста­нови, організації незалежно зід форм власності, які мають заборгованість перед бюджетами, не мають права проводити уступки вимог іншим особам у частині згідно з цим Законом.

Це вже другий законопроект з цього питання, який знаходиться на розгляді у ВР України. Мож­на сподіватися, що найближчого часу проблема реструктуризації та списання боргів буде виріше­на, що надасть можливість багатьом підприємствам нормально функціонувати.

Необхідно звернути увагу на те, що питання управління внутрішнім державним боргом відносяться до ком­петенції Міністерства фінансів України. Національний банк України, виконує лише операції, по­в'язані з розміщенням державних цінних паперів, їх погашенням і виплатою доходу за ними.

Слід також звернути увагу на те, що до складу державного внутрішнього боргу України входять позичання Уряду України і позичання, здійснені при безумовній гарантії Уряду, для забезпечення фінансу­вання загальнодержавних програм. У зв'язку з цим, склад Державного боргу

потребує значних уточнень. Так, до нього не можуть бути віднесені боргові зобов'язання за депозитними сертифікатами Національного бан­ку України, заборгованість за державними плате­жами та інші види заборгованості, які відповідно до чинного законодавства не віднесені до складу державного внутрішнього боргу.

Щодо об'єктивності оцінки рівня боргової без­пеки України лише на підставі одного показника (відношення зовнішнього боргу до ВВП), то вва­жаємо за необхідне зауважити таке. Керуючись міжнародними методами, регулювання зовнішньої заборгованості країни здійснюється з точки зору економічного розвитку держави в співставленні із основними макроекономічними показниками. За методикою Світового банку для визначення об­тяжливості зовнішнього боргу та віднесення краї­ни до категорії з високим рівнем зовнішньої за­боргованості (країни з надмірною та помірною заборгованістю) або категорії з незначною забор­гованістю використовується, як мінімум, чотири ключових показники (одним з яких є валовий борг у відсотках до ВВП), при цьому критерієм відне­сення країни до відповідної категорії є переви­щення трьома з них критичних рівнів, визначених для відповідної категорії.