Сторінка
1

Санаційна спроможність підприємства

Рішення про проведення санації підприємства чи про його лікві­дацію приймається на підставі висновків санаційного аудиту. Ау­дит — це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою ви­значення вірогідності їхньої звітності та обліку, повноти й від­повідності чинному законодавству та встановленим нормати­вам. Аудиторські послуги можуть надаватися у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацій з читань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу чансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності юридичних та фізичних осіб. Санаційний аудит є окремим напрямком діяльності аудиторських фірм. Він має свої особливості як щодо методів, так і щодо об'єктів та цілей проведення. Характерною рисою санацій­ного аудиту є те, що він здійснюється на підприємствах, які пе­ребувають у фінансовій кризі. Основна його мета полягає в оці­нці санаційної спроможності підприємства.

Для досягнення цієї мети в процесі аудиту вирішуються такі за­вдання:

• проводиться причинно-наслідковий аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства;

• визначається глибина фінансової кризи та можливості її подо­лання;

• робиться порівняльний аналіз сильних та слабких сторін під­приємства

• здійснюється економіко-правова експертиза наявної в підпри­ємства санаційної концепції;

• робиться висновок про доцільність санації чи ліквідації суб'єкта господарювання.

Санаційна спроможність — це наявність у підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, фінансових, організаційно-технічних та правових можливостей, які визначають його здатність до успіш­ного проведення фінансової санації. До загальних передумов сана­ційної спроможності відносять наявність у підприємства потенціалу для майбутньої успішної діяльності, а саме:

а) реальних можливостей збільшення виручки від реалізації, ско­рочення собівартості продукції і на цій основі досягнення майбут­ньої прибутковості фінансово-господарської діяльності;

б) реальних можливостей досягнення задовільної структури балансу;

в) реальних можливостей забезпечення стабільної ліквідності та платоспроможності.

Санаційне спроможним підприємство буде в тім разі, якщо про-дисконтована очікувана вартість майбутніх активів (за умови успі­шної санації) буде більшою за вартість його ліквідаційної маси пе­ред проведенням санації. Оцінюючи санаційну спроможність підприємства, виходять передовсім з його об'єктивних економіко-правових характеристик та показників. Суб'єктивна «моральна спроможність» та готовність власників підприємства та персоналу до кінця боротися за життя підприємства, як правило, відіграють не­значну роль.

Порядок проведення санаційного аудиту

Санаційний аудит є дуже важливою складовою моделі санації підприємства. Він включає ідентифікацію даних, експертизу, розроб­ку висновків та рекомендацій.

Етапи та порядок проведення санаційного аудиту характеризую­ться відповідною структурно-логічною схемою (рис. 1). У проце­сі поглибленого аналізу фінансово-господарського стану підприємст­ва, що перебуває у фінансовій кризі, послідовно вирішуються такі завдання: оцінка результатів господарської діяльності за попередній та поточні роки; визначення фази кризи; ідентифікація причин кри­зи; виявлення факторів, які позитивно чи негативно вплинули на кін­цеві показники діяльності підприємства; виявлення та систематиза­ція «слабких місць» у діяльності підприємства; формулювання ви­сновку про задовільну (чи незадовільну) структуру балансу та про платоспроможність (чи неплатоспроможність) даного суб'єкта гос­подарювання; виявлення резервів та факторів потенційної беззбит­кової діяльності.

Завершується аудит загальною оцінкою санаційної придатнос­ті з наступним прийняттям рішення про доцільність санації чи лі­квідації підприємства.

Базою для проведення санаційного аудиту є вихідні дані про оперативне (фактичне) та стратегічне становище підприємства. Джерела інформації, що використовуються в процесі санаційного аудиту, показано на рис. 2.

Поряд зі звітними бухгалтерськими даними для оцінки санацій­ної придатності підприємства слід також використовувати зовнішні джерела, а саме: статистичні дані, які характеризують діяльність тієї чи іншої галузі та народне господарство в цілому, описовий матері­ал засобів масової інформації, висновки незалежних експертів, нор­мативні документи. Треба зауважити, що процес збирання та систе­матизації даних щодо стратегічного становища підприємства є набагато складнішим, ніж збирання інформації щодо його актуаль­ного стану.

Рис. 1. Структурно-логічна схема проведення санаційного аудиту

Проводячи причинно-наслідковий аналіз становища під­приємства, що перебуває у фінансовій кризі, можна використати ме­тодику проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського

стану неплатоспроможних підприємств, затверджену Агентством з питань запобігання банкрутству підприємств 21 березня 1997 p., a також Положення про порядок проведення санації державних під­приємств, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 p.