Сторінка
6

Психолого-педагогічні особливості формування самоконтроля у розумово відсталих дітей дошкільного віку

Як показують дані табл. 2.2.2. при повторному показанні зразка для проведення контрольно-корегуючої роботи у даній віковій групі дітей відмічається незначна динаміка самоконтроля. Звідси виходить, що наявність зразка у якості опори для самоконтроля і наступних корегуючих дій по виправленню помилок є обов’язковим, але не усвідомленим розумово відсталими дітьми компонентом самоконтроля. Вони не вміють злічувати на його основі результат своїх дій, інколи повністю ігнорують його.

Крім того, дослідження показали не сформованість перевірочних дій на етапі текучого самоконтроля. Це пояснюється насамперед тим, що дошкільники на етапі випереджаючого самоконтроля не мають можливості орієнтуватися на ряд умов, за допомогою яких забезпечується точність виконання завдання без опори на зразок.

Наступним фактором, що визначає низький рівень самоконтроля у розумово відсталих дітей, є бажання скоріше виконати завдання. Звідси, на наш погляд, і виникають помилки і нечіткості при виконанні дій.

Повна відсутність уявлень про самоконтроль і засоби його перевірки привело до того, що на етапі заключного самоконтроля дитина не змогла відірвати своїх дій від дій дорослого, потребуючи від останнього виконання зовнішніх контрольних функцій.

Не сформованість корегуючих дій у розумово відсталих дітей пояснюється індиферентністю до перевірки, надзвичайно слабкою диференціацією сприйняття, невмінням злічувати зразок з результатом і головне, відсутністю побуджень до подальшого удосконалення результату.

Перша серія констатуючого експерименту довела повну нездібність розумово відсталих дітей здійснювати контрольні дії у процесі випереджаючого, текучого, заключного самоконтроля в процесі виконання заданої роботи без спирання на зразок. Отриманні в першій серії експерименту дані дозволяють утверджувати, що саме вікова динаміка передумов самоконтроля (розвиток перцептивних процесів, мовлення, мислення, пам’яті) сприяють відповідній віковій динаміці розвитку контрольних дій у якості нового предмету діяльності дітей.

Для виявлення особливостей контрольних дій у розумово відсталих дошкільників була проведена друга і третя серії констатуючого експерименту, що складається з ряду послідовно ускладнюючих ся завдань.

Відмінною ознакою виконання дітьми завдання другої серії констатуючого експерименту виявилася відсутність у процесі діяльності факту перевірки при наявності зразка і орієнтації на текучий і заключний самоконтроль. На основі порівняння результатів між рівними віковими групами можна зробити висновок про те, що під впливом педагогічного врегулювання характер помилок декілька міняється.

У розумово відсталих дітей спостерігається порушення регуляції всієї діяльності і на основі цього відмічається факт ігнорування ними самоконтроля як одного із її компоненту. Тобто, самоконтроль практично був відсутній на всіх етапах виконання завдання.

Так, дошкільники з цікавістю очікували, коли зможуть почати виконувати його, але задавали мало запитань прогнозуючого характеру, що є зовнішньо мовленнєвою і мисленнєвою формою випереджаючого виду самоконтроля. На запитання експериментатора-чи все їм зрозуміло-відповідали стверджуючи. Розумово відсталі дошкільники не зверталися до дорослого за допомогою, у них не виникало запитань про засоби виконання завдання, були повністю відсутні орієнтири відносно результату.

Звідси видно, що у розумово відсталих дошкільників всіх вікових груп при пред’явленні незнайомого завдання вже на етапі випереджуючого самоконтроля виникає індиферентне відношення до майбутнього результату: відсутнє прагнення наперед спланувати свою діяльність у матеріальній формі, уточнити деталі ходу завдання і умови його виконання.

На етапі текучого самоконтроля у процесі побудови фігури за зразком вони, не замислюючись, приступають до виконання. З п’яти хвилин, відведених їм на виконання завдання, зразок був використаний у середньому 0.3-0.6 хв. Перцептивна форма контролю у плані співвідношення із зразком використовується дитиною у процесі виконання завдань у недостатньому ступені. Найменшу кількість помилок діти допускають при виборі елементів за кількістю, що відповідає еталону. Це пояснюється тим, що традиційне навчання у спеціальному дитячому садку передбачає велику вагу роботи над розвитком навиків рахування (показник у дітей першого року навчання значно нижчий). Дошкільники п’яти-семи років мають можливість здійснювати самоконтроль у матеріальній формі за допомогою виділення необхідних для виконання завдання елементів. Однак, виконувати ці орієнтуючі дії дитина повинна на етапі випереджаючого, а не текучого самоконтроля. Крім того, відмічається тенденція до покращення кількісних показників виконання дій за зразком у віковому аспекті. Це є передумовою до того, що діти шести-семи років найбільш підготовленні до навчання контрольним діям.

Якісний аналіз даних першого завдання показав, що більшість дітей всіх вікових груп у процесі виконання завдання допускають велику кількість помилок у результаті важкості при виконанні завдань з спиранням на зразок.

Розумово відсталі діти у процесі роботи виконують дії наступного вигляду: будують схожу на зразок фігуру; будують ідентичну зразку фігуру; присвоюють зразку будівельні елементи; руйнують зразок і знову відновлюють (часто неправильно ).

Окрім загальних операційних особливостей, розумово відсталим дітям притаманне наступне: вони руйнують власну конструкцію, руйнують зразок; маніпулюють елементами конструкції; не здійснюють взагалі операційних дій.

Данні таблиці 2.2.3. дозволяють визначити особливості виконання дій за зразком: розумово відсталі діти не можуть отримати результат ідентичний зразку; найбільший показник ідентичності результату по відношенню до зразку в групі дітей семи років; діти чотирьох-п’ятилітнього віку не сприймають зразок як фігуру, за якою необхідно виконувати і перевіряти завдання. Це підтверджується тим, що вони не звертають увагу на зразок, добудовують до нього елементи, будують схожу на зразок фігуру, але не співвідносять з ним результат.

Крім того, дослідження показало, що навіть володіючи операцією співвідношення (таблиця 2.2.4.), діти у значній кількості випадків не можуть у текучому контролі оцінити свою діяльність. Відомо, що дуже впливають на якість контролю особливості мисленнєвих процесів, коли дитина зупиняється, замислюється, сам собі в голос задає запитання; розмислюючи, відповідає на них; емоційне відношення дитини до виконання завдання, а саме: з цікавістю розпочинає роботу, радіє що знайшов і виправив помилку та продовжує хід виконання.

Таблиця 2.2.3.

Показники виконання завдання розумово відсталими дошкільниками з опорою на матеріальний зразок (%)

Вік дітей

Кількість дітей

Кількість елементів зразка

Побудовано

Побудована інша, схожа на зразок фігура

Добудовано

Не виконано

Ідентично

Неохайно

Порушена орієнтація

Не відповідає зразку

Ідентично

Безсистемно

Не вийшло

Індиферентні до роботи

4роки

15

3

-

20

20

-

-

12

23

20

5років

15

5

-

21,8

12,5

12,7

-

12,5

21,8

18,7

6років

15

8

50

20

20

10

-

-

-

-

7років

15

10

78,7

22,3

-

-

-

-

-

-

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: