Сторінка
9

Викладання теми "Історія інформатики" в школі

Нам усім потрібні прості предмети засобу, що допомагали б нам думати, діяти і будувати структури власного інтелекту. Про важливість маленьких цеглинок і простих рухів було відомо давно, і ця метафора використовується часто. Метафора цеглинок, з яких кожен учень збирає структури власного інтелекту, активно використовувалася в конструкціонізмі і таких навчальних середовищах як Лого і Лего-Лого. Численні багатокористувацькі навчальні світи так само ґрунтувалися на простих предметах і простих діях, що могли робити учасники. Усі ці могутні педагогічні ідеї були відтиснуті убік першою хвилею розвитку мережі Інтернет. І от тепер з розвитком сервісів WEB 2.0 вони повертаються і ми бачимо, які могутні ідеї і технології рівнобіжних дій і обміну інформацією виявляються доступні для освіти. У першу чергу ці можливості пов'язані із зусиллями групи Алана Кея по просуванню мови Squeak і навчальних оболонках, що виростають на базі цієї мови.

Цеглинками тепер можуть служити не тільки блоки тексту, але і блоки програми й окремих виконавців, що можуть обмінюватися інформацією, стежити за поводженням один одного, реагувати на дії людей і програмних агентів.

Вивчення поводження і побудова моделей більш не обмежується окремим комп'ютером. Ми можемо запропонувати свій витвір іншим членам співтовариства, і вони зможуть не тільки подивитися, як працює модель, але і розібратися в тому, як складені цеглинки моделі, зможуть узяти ці цеглинки і будівельні блоки, і побудувати з них свій власний будинок. Після цього будь-який бажаючий може видозмінити зв'язок блоків програми і побудувати свою власну, спираючись на плечі своїх колег.

Використання нових засобів, коли ми постійно додаємо і видозмінюємо мережний зміст, привчає нас до нового стилю поводження, формує в нас практичні навички необхідні для успішної діяльності в середовищі мережних співтовариств. Кожний з нас і те, що ми робимо, думаємо і записуємо, має значення. Кожний може внести свій внесок. Ми діємо, думаємо й учимося постійно. Не можна відразу навчитися швидко знаходити потрібне або писати гарне. Але, можна постійно шукати, писати і спостерігати за тим, як це роблять інші. Ми не повинні намагатися сказати занадто багато. Спроби сказати занадто багато породжують непевність у собі. Ця непевність приводить до того, що ми намагаємося зліпити з чужого, украсти, прикрасити і заплутати інших людей. Ми повинні піклуватися про інших і про те, яке враження роблять наші дії на інших людей. Якщо ми знайшли або зробили щось корисне для себе, тобто велика імовірність, що це знадобиться й іншим. Якщо створюємо програму або текст тільки для себе або тільки для того, щоб зробити враження на інші, то ні нам, ні іншим це не потрібно. Ми можемо сміло використовувати цеглинки (слова, думки і засоби), створені іншими людьми.

Усі члени співтовариства діляться своїми пиріжками і їх рецептами. Це значить, що Ви можете спробувати пиріжок і довідатися, як спекти пиріжки самому Немає ніяких секретних рецептів, усі рецепти відкриті для усіх. Кожен рецепт можна використовувати і видозмінювати. Рецепти можуть служити джерел натхнення для нових ідей. Ми повинні пишатися тим, що наші цеглинки беруть і використовують. З цеглинок, що взяли і використовували, будується міцна репутація. Таким чином значна частина сервісів WEB 2.0 мають властивості, що дозволяють ефективно використовувати їх у навчальному процесі в системі освіти практично на всіх рівнях. Гарними дидактичними властивостями володіють сервіси блог, вікі, делішес, ютьюб. Великою перевагою сервісів є їхня доступність, дружність і безкоштовність.

Варто розширювати дослідження з знаходження можливостей застосування цих сервісів у навчальному процесі. Це можна проводити в рамках наукового напрямку, що носить назву електронна педагогіка, предметом дослідження якої є навчальний процес у ІКТ. У зв'язку з цим однієї з актуальних задач електронної педагогіки стає розробка методик застосування WEB2.0 у навчальному процесі.

Експериментальне дослідження було проведено з метою визначення впливу застосування соціальних сервісів Інтернет в навчанні інформатики під час викладання теми «Історія інформатики» на ефективність засвоєння навчального матеріалу учнями та на мотивацію навчальної діяльності. Базою для проведення психолого-педагогічного експерименту був Харківський ліцей міського господарства Харківської обласної ради.

Основними критеріями при проведенні експериментального дослідження були обрані:

- якість засвоєння знань, умінь, навичок;

-рівень активності учнів на заняттях;

-зміна мотивів навчальної діяльності;

З метою одержання початкових даних було проведено констатуючий експеримент, в ході якого використані методи:

- тестування;

- спостереження;

- метод опитування;

- бесіди з учнями, батьками з метою уточнення констатуючих даних.

Експеримент проводився в такі етапи:

1) Констатуючий - підбір експериментальної і контрольної групи, перевірка правильності вибору груп для проведення експерименту;

2) формуючий - застосування експериментальної методики в експериментальній групі і традиційної в контрольній;

3) контрольний - аналіз результатів педагогічного експерименту.

Проведено навчання в контрольній групі за традиційною методикою і в експериментальній групі за проектною методикою з використанням ІКТ (описаній в пункті 2.3), після чого було проведене повторну перевірку (тестування).

Згідно з гіпотезою дослідження, застосування соціальних сервісів Інтернет при вивченні інформатики сприяє підвищенню мотивації і результативності навчання, оволодінню учнями навичок ефективного, осмисленого, цілеспрямованого застосування нових інформаційних технологій.

Основна мета проведеного нами педагогічного експерименту полягала в практичній перевірці наукової гіпотези та оцінці ефективності застосування технологій ВЕБ 2.0 в процесі навчання інформатики на прикладі вивчення теми «Історія інформатики». Експериментальна робота здійснювалась в природних умовах педагогічного процесу, при навчанні учнів 10-х класів інформатиці на базовому рівні (контрольна група – традиційна мелодика, експериментальна – експериментальна методика). В цілому в експерименті було задіяно 52 старшокласника Харківського ліцею міського господарства Харківської обласної ради.

Педагогічний експеримент та аналіз результатів експерименту

Метою педагогічного експерименту є емпіричні підтвердження або спростування гіпотези дослідження.

На першому констатуючому етапі експерименту було обрано експериментальну ( на базі 10-а класу) і контрольну ( на базі 10-б класу) групи. У тестуванні брало участь 52 учня (по 26 учнів у кожній групі).

Для отримання статистичних характеристик та значень критеріїв використовувалися статистичні функції EXEL, а також засоби спеціального пакету «Аналіз даних» (Сервісàнастройкаàаналіз данихàОК), інструмент «Описова статистика». Також ви користувався спеціальне програмне забезпечення «Педагогічна статистика».

При перевірці правильності підбору груп ми скористалися критерієм Колмогорова-Смірнова для перевірки, чи сумісні результати, які отримані до навчання, в контрольній і експериментальній групах з гіпотезою про те, що досліджувана випадкова величина (результати тестування учнів у балах) має нормальний розподіл ймовірностей.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: