Сторінка
1
Дитяче свято – важлива частина життя дитини, це радісна подія, яка дозволяє розслабитися, забутися, а інколи і просто відпочити від буднів. І вже майже афоризмом сталі слова: "Без свят не буває дитинства!" Свята духовно збагачують дитину, розширюють її знання про навколишній світ, допомагають відновлювати старі добрі традиції, об'єднують і спонукають до творчості. Займаючись його підготовкою, педагоги, вихователі, батьки повинні в першу чергу орієнтуватися на інтереси кожної конкретної дитини й групи дітей, для яких готується це свято. І головний критерій підбору матеріалу тут – видовище, яскравість і веселість. Але це в масовій школі. А в школі для дітей з порушеннями слуху – це не тільки розважальний захід, але й важка підготовча робота й відмінна ситуація для розвитку й навчання дітей з порушеним слухом. Свято використовується для підбиття підсумків навчання, є зручною ситуацією для повторення пройденого за останній час матеріалу. Свято розвиває дітей, готує їх до творчої, продуктивної діяльності, допомагає вирішувати багато специфічних задач виховання і навчання дітей з порушеннями слуху.
Об'єкт нашого дослідження – виховання дітей з недоліками слуху.
Предмет – процес підготовки і організації свят в школі для дітей з недоліками слуху.
Мета – узагальнити педагогічний досвід роботи по проведенню і підготовці свят в спеціальних установах для дітей з порушеним слухом, виявивши характерні особливості даного виду роботи.
Мета визначила наступні завдання:
Проаналізувати наявну літературу з проблеми;
Проаналізувати досвід роботи з підготовки і проведення свят (Лебединська спеціалізована школа для дітей з недоліками слуху);
Виявити значення свят для розвитку дітей з недоліками слуху;
Виявити особливості процесу підготовки і проведення свят.
Передбачається використовувати наступні методи дослідження:
Аналіз літератури з проблеми;
Спостереження за процесом проведення свята;
Бесіди з педагогами;
Вивчення і аналіз матеріалів Лебединської спеціалізованої школи для дітей з недоліками слуху.
Діяльність в контексті свята
Враження дитинства часто залишаються в пам'яті на все життя. Їх яскравість і багатство можуть зігріти і прикрасити душу людини на довгі роки. У загальний ланцюг радісних настроїв, незабутніх емоцій дитинства свої особливі відчуття і переживання вносять свята. Свята – це радість спілкування, радість творчості та співтворчості, радість самовираження, радість розкріпачення і взаємозбагачення.
У зв'язку з тим, що для повноцінного всестороннього розвитку дітей з порушеннями слуху, необхідно використовувати для розвитку їх мови, мислення, координації всі можливі ситуації, свято в даному випадку повинне мати не тільки розважальні, але і розвиваючі навчальні функції.
Головне завдання педагогів, використовуючи інтерес дітей, їх захопленість, синтезувати в даному виді діяльності і естетичне, і етичне виховання, уміння бачити і розуміти прекрасне, а також всі ті уміння і навички, які діти опанували за весь період навчання.
Свято – це прекрасна ситуація для активізації мови, її комунікативної функції. Свято – це мовне середовище, яке так необхідне дітям з порушеннями слуху. Свято розкриває багатющі можливості всестороннього розвитку дитини з порушеннями слуху.
У будь-якому святі присутні різноманітні види мистецтва: література, музика, живопис, театр, пантоміма. Таким чином, свято є синтезом практично всіх видів мистецтв. А широке використання їх засобів в роботі з дітьми з пониженим слухом дозволяє розширити кругозір, сформувати погляди і норми поведінки дитини, розвинути її творчі здібності. У різноманітних видах діяльності виявляються схильності, формуються певні уміння і навички. На святі діти не тільки говорять, але танцюють, співають, малюють. Діти вчаться підпорядковувати свої рухи відповідно до ритму музики, розрізняти музичні темпи, відображати їх в рухах, іграх, супроводжуючи мовою.
У будь-якому святі присутні різноманітні види діяльності – це і музична, і мовна, і образотворча. Також слід виділити особливий вид діяльності – спілкування.
Психологія визначає діяльність як внутрішню (психічну) і зовнішню (фізичну) активність людини, регульовану усвідомлюваною метою.
Для нашого дослідження є важливим визначення діяльності таких психологів, як Бєлов М.Я., Виготський Л.С., Гальперін П.Я., Леонтьєв А.Н., які розуміють під діяльністю систему взаємодій суб'єкта з світом, в процесі яких відбувається виникнення і втілення в об'єкті психологічного образу і реалізація опосередкованих ним відносин суб'єкта в наочній діяльності.
У психології, філософії, педагогіці представлені різні класифікації видів діяльності. Найбільш поширеною є наступна класифікація:
Репродуктивна діяльність, яка спрямована на отримання вже відомого результату відомими засобами;
Продуктивна (творча) діяльність, яка спрямована на вироблення нових цілей і відповідних до них засобів або досягнення відомої мети за допомогою нових засобів.
Аналіз даної класифікації дозволяє говорити, що діяльність – це активна форма відношення до об'єкту.
Творча діяльність – це діяльність людини, в ході якої вона створює щось нове. Не важливо, чи буде це якою-небудь річчю зовнішнього світу або побудовою розуму або відчуття. У педагогіці творча діяльність визначається як об'єктивний чинник розвитку особистості дитини. Професійне призначення педагога полягає в тому, щоб організувати процес формування особистості, тобто організувати життя дитини як постійне сходження до культури, взаємодія з світом на рівні сучасних досягнень культури, щоб в ході такої взаємодії протікав максимальний розвиток особистості і на рівні даного розвитку він входив в соціальне життя.
Провідним видом діяльності у дітей з порушеннями слуху є діяльність репродуктивна, оскільки провідний вид мислення – наочно-дієвий, наочно-образне мислення тільки формується, а словесно-логічне на даному етапі розвитку практично відсутнє. Діти з порушеннями слуху всі дії виконують "за шаблоном", їх мислення дуже конкретизоване, і як наслідок цього говорити про творчу діяльність ще рано. На даному етапі формуються передумови для розвитку творчої діяльності в подальшому.
Основою будь-якого свята є музична діяльність. У масовій школі вона складається з пісень і танців. Розучування і виконання пісень в школі для дітей з порушеннями слуху – дуже складна і копітка робота. І найважче в ній, напевно, – практична відсутність видимих результатів: у дітей з великим ступенем втрати слуху, як правило, відсутнє злиття мови, словесний і логічний наголос, а також інтонація. Але все-таки спів представляється нам важливим елементом навчання мови дітей з порушеним слухом, оскільки він надає велику допомогу в процесі розвитку слухового сприйняття, розвитку голосу і вимови.
На святах в масовій школі в музичній діяльності переважають, як правило, пісні, а в школі для дітей з порушеннями слуху пісні, навпаки, зустрічаються вкрай рідко. І провідними в даному виді діяльності тут стають танці.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Інноваційні технології навчання у розвитку творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури
Формування культури писемного мовлення майбутнього вчителя початкових класів
Художнє оформлення дошкільного закладу як засіб естетичного виховання дітей
Вивчення ліричного твору на уроках літератури
Підготовка руки дитини до письма
