Сторінка
9
Система диференційованих навчальних завдань будується за принципом поступового зростання складності, сприяє загальному розвитку учнів, що мають завдання трьох рівней, які відповідають розробленим в психології та методиці навчання математики рекомендаціям відповідної складності і ступеня проблемності, а також відомим в дидактиці рівням засвоєння знань і способів дій.
Важливо також педагогу пам’ятати, що він має визначити, знати, враховувати не тільки індивідуальні особливості своїх учнів, їхній фізичний розвиток, а й темперамент, характер, волю, мислення, почуття, інтереси, щоб спираючись на позитивне, усувати негативне в їхній діяльності і поведінці. Тільки за цієї умови можливе виховання цілісної, гармонійно розвиненої індивідуальності та повноцінної особистості.
А для успішного проведення диференційованого навчання вчителю необхідно: вивчити індивідуальні особливості та навчальні можливості учнів, використовувати й удосконалювати здібності і навички учнів у груповій та індивідуальній роботі,систематично й об’єктивно аналізувати роботу учнів, відмовлятися від малоефективних прийомів організації навчання, заміняючи їх раціональнішими за даних умов, вміло використовувати засоби заохочення.
Результати дослідної роботи показали зміни в навчанні школярів (навчання підвищилося), у розвитку їхніх інтересів і підвищенні мотивації.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Навчальний процес у професійно-технічному навчальному закладі
Класний керівник у сучасній школі
Художнє оформлення дошкільного закладу як засіб естетичного виховання дітей
Формування культури писемного мовлення майбутнього вчителя початкових класів
Пізнавальний інтерес, його структура і особливості дослідження
