Сторінка
5

Роль авторитета батьків в вихованні культури поведінки дошкільників

Щоб це не відбулося, потрібно навчити дітей бачити, розуміти і оцінювати працю дорослих, їх позитивні дії і відносини. Хороший засіб для цього – правильне відображення таких дій в заняттях і іграх. Два-три етично направлені заняття можна присвятити спеціально в перебігу року спеціально пошана до оточуючих дорослих, перш за все до батьків, педагогів, нянь.

Старша група

В старшому дошкільному віці формування етичних якостей особи і звичок культурної поведінки активно продовжується. Зміст педагогічного процесу на цьому етапі складає виховання пошани до рідних і близьких, прихильності, пошани до вихователів, усвідомленого прагнення порадувати старших хорошими вчинками, бажання бути корисним оточуючим.

У дітей старшої групи необхідно активно і послідовно формувати дружні взаємостосунки, звичку грати і займатися спільно, уміння підкорятися вимогам, в своїх вчинках бути слід прикладу хороших людей, позитивним, героїчним персонажем відомих художніх творів.

В етичному вихованні старшого дошкільника продовжує займати велике місце виховання культури спілкування. Формування пошани до оточуючих, доброзичливості, вольових якостей, стриманості відбувається в колективі однолітків.

Колектив грає в житті дітей все велику роль, взаємостосунки дітей ускладнюються. В поведінці старшого дошкільника яскравіше виступає зв'язок етичних якостей і властивостей особи з інтелектом, пізнавальним і цікавим, відношенням до навколишнього світу, до діяльності, до дорослих і одноліткам, до себе. Дитина в процесі спілкування вже може бути стриманою, уміє діяти в інтересах партнера або групи однолітків, проявляючи при цьому вольові достатні зусилля. Але, звичайно ж, це тільки початок уміння, яке треба розвивати і закріплювати.

Головним в цілеспрямованій виховній діяльності педагога на ступені старшого дошкільного віку, продовжує залишатися організація життя і діяльності дитини, відповідна досвіду змістовного спілкування, формуванню доброзичливого відношення до однолітків і оточуючим.

Ефективним методом уточнення систематизації етичних представлень старших дошкільників є етична бесіда. Такі бесіди повинні органічно бути включені в систему багатообразних методів виховання. Етична бесіда, як метод етичного виховання відрізняється істотною своєрідністю.

Зміст етичних бесід складають в основному достовірно життєві ситуації, поведінка оточуючих людей і перш за все самих вихованців. Вихователь дає характеристику тим фактам і вчинкам, які дитина спостерігала або скоювала в спілкуванні з однолітками і дорослими. Подібні характеристики формують у дітей об'єктивність в оцінці подій, допомагають дитині орієнтуватися в тій або іншій ситуації і поступати відповідно до правил етичної поведінки.

Етичні бесіди – це планові, підготовлені і організовані заняття. Опрацьовуючи правила і норми поведінки, виховання яких необхідно усилити в даній групі з урахуванням дорослих і індивідуальних особливостей дітей.

Слід пам'ятати: головна ціль етичних бесід полягає в тому, щоб сформувати у дитини етичні мотиви поведінки, якими він міг би керуватися в своїх вчинках. І спиратися такі бесіди повинні, перш за все, на справжні події і явища, які в надлишку надає життя і діяльність дитини в крузі однолітків.

Готуючись до такої бесіди, педагог повинен проаналізувати, що було предметом найяскравіших вражень дітей, як вони сприйняли побачене, як переживають його. Якщо в етичну бесіду вихователь вважає потрібним включити уривки з того або іншого художнього твору, він обов'язково повинен підпорядкувати їх зміст вихователям функціям.

Якщо зміст бесіди доступний і цікавий дітям, то діти поставлять питання я про те що їх зацікавило: педагогу як би відкривається внутрішній світ дитини.

Це дозволяє обґрунтовано визначити, як малюки сприйняли ідею, моралі твору, і дає можливість подальшого тактовного коректування поведінки дітей.

А та обставина, що діти всієї групи спільно обговорюють факти поведінки і різні ситуації, викликає співпереживання, емоційний вплив дітей один на одного, сприяє взаємному збагаченню їх відчуттів і етичних уявлень.

Поведінка вихованців старших груп переконливо свідчить про те, що в цьому віці поступово відбувається перехід від сприйняття змісту окремих вчинків до понять, що збагатять, про хорошу поведінку. За допомогою етичних бесід вихователь зв'язує між собою в свідомості дітей розрізнені уявлення в єдине ціле – основу майбутньої системи етичних оцінок.

Саме засвоєння етичних понять в певній системі допомагає старшому дошкільнику розібратися в єстві понять добра, загального блага, справедливості формує первинне поняття про людську гідність. Вплив етичної свідомості старшого дошкільника на саморегуляцію його поведінки ще не великий. Але в цьому віці дитина ще в змозі оцінювати поведінку свою на оточуючих.

Тому теми етичних бесід повинні обов'язково включати провідні для даної вікової групи поняття. «Моя мама», «Моя сім'я», «Дитячий садок», «Мої товариші», «Я вдома» і ін. Названі теми можуть бути конкретизовані і бути доповнений залежно від уявлень, знань, рівня вихованості, перешкоджаючої по даній темі і т.п.

Важливо щоб зміст перерахованих ведучих тем і тим доповнюючих обов'язково зв'язувалося зі всім змістом педагогічного процесу, без чого не можна забезпечити ефективність етичного виховання, а також допомагають систематизувати і узагальнити уявлення про моральність, які придбали діти в попередніх групах.

Етичні бесіди, їх результати повинні безпосередньо виявлятися в практиці поведінки, вчинках дітей в різних ситуаціях. Що дуже важливо для закріплення результатів педагогічної дії.

Основна задача етичного виховання дошкільників на цьому етапі перебуває, перш за все в закріплення, поглибленні і розширенні всього того, що вони придбали за весь за весь попередній період перебування в дитячому саду.

В повсякденній педагогічній практиці вихователь повинен прагнути, щоб моральні відчуття дитини ставали більш глибокими, і їх вияв у відносинах до людей, їх діяльності, до рідної країни – більш стійким і організованими. Етичні уявлення дітей про явища суспільного життя, про властиві людям якості (таких як справедливість і чесність, працьовитість і відповідальність і ін.) стають більш усвідомленими.

Особлива увага вихователя в даній віковій групі повинна бути зосереджена також на вихованні потреби в дотриманні правил особистої гігієни і в природній взаємодопомозі дітей в різній режимних процесах, у формуванні вольових якостей, в накопиченні досвіду гуманних відносин і культури поведінки.

Непривченість до наполегливості в оволодінні знань, і прагненні зрозуміти значення отриманих відомостей, невміння зосередиться – це серйозна проблема.

Випустити дітей в школу з такими якостями, як завзятість і наполегливість в досягненні результату – одна з найважливіших виховних задач в підготовчій до школи групі дитячого саду. Хорошим засобом для прививання цієї якості служать колективна читання з подальшим переказом змісту прочитаної казки, байки і т.д.