Сторінка
4

Досвід іпотечного кредитування у розвинених країнах та можливості його застосування в Україні

Довірена особа повинна інформувати установу банківського нагляду про забезпечення по­криття іпо­течних цінних паперів. Вона повинна чітко встановлювати достатність покриття і те, що цін­ності покриття занесені до відповідного реєстру. Емісія іпотечних цінних паперів мо­жлива ли­ше за наявності сертифіката про їх покриття, даного довіреною особою. Довірена особа бе­ре участь у зберіганні цінностей покриття, внесених до реєстру.

Не останню роль на закордонних іпотечних ринках відіграють ріелтори. Вони є ніби тим гнуч­ким з’єднанням, яке не дозволяє розірватися відносинам між позичальником і кре­ди­то­­ром. Це та частинка іпотечних відносин, яка швидко реагує на зміни і приймає професійні рі­шення.

Клієнт, який приходить до ріелтора, може бути впевнений, що ріелтор сам знайде ту бу­ді­ве­льну компанію, що побудує ”потрібний” будинок з ”потрібною” квартирою і той банк, що да­сть кредит на умовах, кращих, ніж в інших банках. Іншими словами, ріелтор ”не прив’язаний” до якоїсь однієї будівельної компанії, пропонуючи лише її об’єкти, а працює з тією, яка най­більш пасує конкретному клієнту. Ріелтор є дилером банку, що з належним розумінням від­носиться до проблем позичальника (клієнта) [3].У закордонній практиці прибуток рі­ел­то­р­ської фірми і банку зростає, якщо офіс фірми знаходиться в одному блоці з безбалансовим від­діленням Банку, а якщо з ними розміщений ще й нотаріус, то успіх гарантовано.

В Україні, як і в радянський період, залишаються надзвичайно великі черги на отримання жи­тла або покращання житлових умов. Зважаючи на цей факт, розвиток іпотечного кре­ди­ту­ван­ня в нашій країні набирає неабиякої актуальності. Проте він нерозривно пов’язаний з платоспроможністю громадян, яка на сьогодні залишається на низькому рівні. Так, по­вер­та­ю­чись до послуг банківських установ, необхідно сказати, що за 2003 рік провідними банками Ук­раїни було надано близько 20 тисяч кредитів (рис. 3).

Рис. 3. Кількість наданих іпотечних кредитів найбільшими банками України

Таким чином, ми бачимо, що враховуючи потреби українців, для вирішення житлової про­блеми ще потрібно прикласти немало зусиль для того, щоб іпотечний кредит з перспективної мрії перетворився на реальність для українського громадянина з середньостатистичними до­ходами.

Законотворці, уряд та банкіри зрозуміли величезне значення зарубіжного досвіду і на­ма­га­ються запровадити його на вітчизняному іпотечному ринку. На нашу думку, впровадження всіх перерахованих вище механізмів з максимальною адаптацією їх до реалій нашої економіки спри­ятиме стабільному розвитку українського іпотечного ринку, надійності іпотечних установ і зростанню довіри до іпотечних цінних паперів.

Література:

1. Контракти // Український діловий тижневик / Іпотека для бідних. Наталія Задерей. – 2004. – № 18. – С. 16.

2. Контракти // Український діловий тижневик / Іпотечний Western. Дмитро Гонгальський. – 2003. – № 45. – С. 16–173. Біржова торгівля / Становлення іпотеки і роль ріелтора. – 2004. – № 7 (41). – С. 14.

4. Как купить квартиру в кредит?: Іпотека в России (Е.Б. Покопцева). – М.: Вершина, 2004. – 110 с.

5. Лидеры в ипотечном кредитировании // Кореспондент. – 2004. – 7 лютого. – С. 32.

6. Кредитный перехват // Кореспондент. – 2004. – 1 травня. – С. 34.