Сторінка
5

Вплив розвиваючих ігор на розвиток уяви дітей дошкільного віку

Виникнення , функціонування , розвиток уяви в дитинстві соціально обумовлений ; він пов'язаний із використанням двох видів засобів : образів певної культури і словесних засобів.

Уява виникає і розвивається у спілкуванні дитини з дорослими і дітьми в різних видах діяльності насамперед у грі. Дії дитини з іграшками стають істинно грою тільки за наявності «уявної ситуації», яка робить можливим специфічно ігрове відображення набутого у дитини соціального досвіду. Початок прояву уяви в грі у дитини пов'язаний із використанням предметів замінників , а потім включенням в гру повністю уявних предметів (коли діти домовляються – я начеб то приїхав на машині ).

Завдяки уяві виникають різні прості сюжети у грі , їх зміни пов’язані з набуттям безпосереднього життєвого досвіду та опосередкованого соціального. Необхідно поступово переводити гру дитини у стан роботи , спрямувати її уяву на реальний світ. Тоді не буде виникати небезпеки для психічного розвитку дитини , вираженої у можливості її відчуження у світ фантазій і мрій.

Дитяча художня діяльність відіграє специфічну роль у розвитку уяви. Вона прямо ставить перед дитиною творче завдання: придумати , створити, виготовити що – небудь самостійно. Таке завдання сприяє як актуалізації уяви дитини , так і її розвитку .

Розвиток уяви проходить в процесі засвоєння дитини суспільно вироблених і фіксованих у культурі засобів. У дітей виділено два рівні розвитку уяви, відзначено два переломні моменти в їх розвитку.

Організація проведення дослідження

Розвиваючи уяву, творчий потенціал дитини, ми торкаємося розвиток особистісних, індивідуальних його особливостей, і ми повинні чуйно вловлювати такі особливості дитини, будувати всі впливи з їх урахуванням.

Дослідження проводилося в дитячому садку №623 в місті Києві.

Для цього дослідження було обрано дві групи: «берізка» та «соняшник». В одній групі 17 дітей, в іншій - 19 дітей. Дослідження проходило в декілька етапів: спочатку в кожній групі проводилися дві методики: «я його зліпила з того що було», « намалюй що небудь».

На наступному етапі в продовж двох тижнів були пробуджені вправи для розвитку уяви.

На третьому етапі для того щоб виявити різницю між уявою дітей до та після проведення вправ на розвиток уяви було проведено повторне дослідження за тестами «я його зліпила з того що було» та « намалюй що небудь».

Матеріали та інструктаж. Для проведення тестів знадобилися пластилін, чисті аркуші паперу, фломастери. Спочатку було представлено інструкцію, яка базувалася на таких правилах: дітям дається 4-5 хвилин на майстрування якоїсь фігурки (для 1 методики), та 4-5 хвилин для малювання будь-якого малюнку(методика 2).

Вправи на розвиток уяви дошкільняток проводилася на протязі двох тижнів. Вони були проведені в більш ігровій формі. Дітям було запропоновано такі завдання:

1) Поглянь уважно, на що схожа кожна фігурка? Назви декілька варіантів, а потім можеш її домальовувати так, як ти собі це представляєш;

2) Домальовуй лінії і фігури так, щоб вийшов чарівний ліс зі своїми мешканцями;

3) Подумай, як можна ці фігури перетворити на дарунки для твоїх друзів. Спробуй домальовувати.

4) Поглянь уважно на кожну пляму і подумай, на що вона схожа. Спробуй домальовувати.

5) Домальовуй ці кружки так, щоб з них вийшла картинка. Можеш декілька кружків об'єднати в одну картину;

6) На картинці узори залишилися лише в одного метелика. Придумай узори для останніх метеликів і розфарбуй їх.

При виконанні цих вправ ми аналізували малюнки, доповнювали, також разом вирішували як їх креативно зобразити та які саме фігури чи предмети в них зобразити.

Після кожної такої вправи ми грали в цікаві ігри, ті, що пропонували діти. В разі коли пропозицій не було, я пропонувала придумувати ігри самим та програвати їх.

Спочатку у дитсадку були проведені тести на дослідження рівня уяви дошкільників на даний час. Було запропоновано два тести: «намалюй що небудь (1)» та «я його зліпила з того що було(2)». Після перевірки даних тестів було отримано певні результати та розподілили їх по рівнях розвитку уяви (див. мал. 1)

Мал.1 Результат двох тестів за рівнем розвитку уяви дошкільників

За даними результатами можна сказати ,що рівень уяви у дошкільників досить низький.

Щоб побачити скільки відсотків хлопців припало на кожен з рівнів, пропонуємо наступну статистику результатів (див. мал. 2)

Мал. 2 Результати рівня розвитку уяви хлопчиків за двома тестами

Ці результати говорять про загальний середній рівень розвитку уяви у хлопчиків.

Мал. 3 Результати рівня розвитку уяви у дівчаток

Порівнюючи результати розвиненої уяви у хлопців і у дівчаток, можна сказати, що у хлопців трохи краще розвинена уява, ніж у дівчаток.

Порівняльний аналіз результатів після розвиваючих ігор

Для визначення статистичної різниці між двома зрізами був використаний Т-критерій Стьюдента. За результатами ,що ми отримали, була виявлена не значима різниця.

Це говорить про те, що заняття , які проводились на протязі двох неділь не значимо вплинули на розвиток уяви дошкільнят. І тому можна сказати, що для розвитку уяви у дітей дошкільного віку необхідно більше часу та можливо більша різноманітність вправ та ігор.

Після проведення з дітьми ігор та різних вправ на розвиток уяви (див дод. 1) було проведено знову дві методики , що проводилися початково (« тест я його зліпила з того що було(2)» та « тест намалюй що небудь (1)») та отримано наступні результати.

Мал. 4 Результати отримані після проведення розвиваючих вправ

З цієї діаграми видно, що результат змінився. Видно таку різницю, що високого та середнього рівню стало більше, а низький рівень зменшився. Тобто можна зробити висновки, що вправи розвинули все ж таки уяву дітей, але не на суттєвому рівні.

Тепер представимо ці самі результати, тільки розподіливши їх між дівчатами та хлопчиками (мал. 5, 6)

Мал. 5 Результати рівня розвитку уяви у хлопчиків після проведених вправ

Мал. 6 Результати рівня розвитку уяви у дівчаток після проведених вправ

З цих результатів, що ми отримали можна сказати , що у хлопчиків краще та швидше розвивається уява, ніж у дівчаток, але їх різниця не є суттєвою.

Але з усіх респондентів, що були представлені та обрані для дослідження, не всі показали результат. З 36 обраних респондентів, початкові результати та повторні змінилась тільки у 17 з усіх представлених (мал. 7)