Сторінка
4
Емоційна уява дає можливість регулювати свою поведінку, контролювати себе у стосунках з іншими: "Якщо я так зроблю, друг образиться". Розкриття смислу власної поведінки засобом емоційного передбачення (О. Запорожець) відіграє провідну роль у духовному зростанні дитини, у формуванні у неї моральних почуттів та просоціальних форм поведінки (вміння прийти на допомогу, узгодити свої дії з діями товариша, поступитися тощо). Без емоційної уяви не може розвинутися симпатія (співчуття), без неї не можна виховати у дитини доброту, співпереживання.
Важливо враховувати вікові особливості спілкування дитини з ровесниками і дорослими. О.Є. Кравцова показала, як змінюється позиція дорослого в спілкуванні з дитиною з метою розвитку уяви. У спілкуванні з молодшим дошкільником дорослий займає позицію незнаючого, невмілого, щоб за допомогою реплік і питань до дитини розхитати шаблони, показати, що одна і та ж задача може розв'язуватися по-різному. У 4-5 р. стимулом є змагання з однолітками, яким керує дорослий: "Хто придумає цікавіше?", "Хто придумає інакше, ніж у товариша?" А для старшого дошкільника слід створити умови, щоб він зайняв позицію вмілого і знаючого, особливо відносно молодших дітей .
У розвитку уяви дошкільника важливу роль продовжує відгравати дитяча книжка. При сприйманні дитячих оповідань, казок спостерігається дві тенденції. По-перше дитина намагається внести корективи в авторський текст, покарати несправедливих, захистити слабких. По-друге, казкові образи сходять зі сторінок книг у життя і допомагають дитині розібратись у незрозумілих ситуаціях, визначити, де добро, де зло. тісно пов'язаний з оволодінням законами рідної мови.
Важливим є формування уяви у контексті розумового розвитку, зростання пізнавальної активності та самостійності дитини. Адже пізнавальна потреба зумовлює появу питань "Чому?" і пошук відповідей на них за допомогою уяви. Ефективним є створення проблемних ситуацій ігрового характеру, які не мають готового способу рішення або його засоби відсутні.
Обґрунтування вибору методик
Незважаючи на складність визначення етапів розвитку уяви у людини, можна виділити певні закономірності в його формуванні. Так, перші прояви уяви тісно пов'язані з процесом сприйняття.
Наприклад, діти у віці півтора років не здатні ще слухати навіть найпростіші казки, вони постійно відволікаються або засинають, але із задоволенням слухають розповіді про те, що вони самі пережили. У цьому явищі достатньо ясно видно зв'язок уяви і сприйняття. Дитина слухає розповідь про свої переживання тому, що чітко уявляє те, про що йде мова. Зв'язок між сприйняттям та уявою зберігається і на наступному щаблі розвитку, коли дитина у своїх іграх починає переробляти отримані враження, видозмінюючи в уяві сприймаються раніше предмети. Стілець перетворюється в печеру або літак, коробочка - в автомашину. Слід зазначити, що перші образи уяви дитини завжди пов'язані з діяльністю. Дитина не мріє, а втілює перероблений образ у свою діяльність, навіть, незважаючи на те, що ця діяльність – гра.
Важливий етап у розвитку уяви пов'язані з тим віком, коли дитина опановує мову. Мова дозволяє включити в уяву не тільки конкретні образи, а й більш абстрактні уявлення та поняття. Більше того, мова дозволяє дитині перейти від висловлювання образів уяви в діяльності до безпосереднього їх виразу в мові.
Етап оволодіння мовою супроводжується збільшенням практичного досвіду і розвитком уваги, що дозволяє дитині легше виділяти окремі частини предмета, які він сприймає вже як самостійні і якими все частіше оперує в своїй уяві.
Наслідуючи діям дорослих, дитина вже в ранньому дитинстві починає маніпулювати олівцями і папером, створюючи каракулі. Поступово дитина йде від бездумного чиркання по паперу. Вона починає розуміти функцію олівців, його рухи стають більш точними і різноманітними. Малюнок з'являється, коли дитина пов'язує деякі зі своїх каракуль з предметами і спеціально створює уявні об'єкти.
Словесне формулювання наміру є початком образотворчої діяльності. Спочатку прагнення зобразити зі спогадом знайомого йому графічного образу. Найчастіше це кругоподібні криві, в яких дитина «бачить» дядька, тітку і т.д. Поступово таке зображення її вже не задовольняє, і вона починає шукати нові графічні образи. З'являються «Головоногі».
Значний стрибок у розвитку, як самої дитини, так і малювання, відбувається саме в дошкільному віці. Під впливом дорослих з'являються зображення будинків, дерев, квітів, машин. Дитина долає шаблони і починає малювати те, що їй цікаво. Все, що тільки вона здатна уявити, представити в своїй фантазії, дитина намагається намалювати. У багатьох спостерігається інтерес до фантастичного світу, вони малюють чарівників, принцес, фей, чаклунів тощо. Діти малюють і те, що відбувається в реальному житті дорослих. Малювання, як і гра, допомагає дитині освоїти його соціальне оточення, світ, в якому він живе.
Саме тому для вимірювання уяви у дошкільників було вирішено використати: «тест на уяву дитини намалюй що небудь» та « тест я його зліпила,з того що було».
З поміж усіх інших методик,на мою думку, саме ці дві ідеально підійшли для проведення емпіричного дослідження .Їх було обрано тому, що у дітей дошкільного віку дуже розвинута дрібна моторика,а також за допомогою малюнків та фігур з пластиліну легше обробляти результати та можна уникнути факторів, що заважають зовнішній валідності експерименту. При виборі цих тестів була врахована тяга дошкільняток до вираження своїх фантазій на папері або за допомогою підручних засобів,бо для них є важливим не тільки сказати але обов’язково продемонструвати,показати чи якимось чином відобразити та підтвердити те що вони стараються розповісти та донести іншим оточуючим.
Методи дослідження уяви дошкільників
Для дітей дошкільного віку є створені такі методики, що змушують дітей проявити фантазію до різної діяльності.
Наприклад, були знайдені такі тести, як:
1. Тест на уяву дітей 5 - 7 років. "Придумай гру" Дитина отримує завдання за 5 хвилин придумати яку-небудь гру і детально розповісти про неї, відповідаючи на наступні питання експериментатора:
1) Як називається гра?
2) У чому вона полягає?
3) Скільки чоловік необхідно для гри?
4) Які ролі отримують учасники в грі?
5) Як проходить гра?
6) Які правила гри?
7) Чим повинна буде закінчитися гра?
8) Як оцінюватимуться результати гри і успіхи окремих учасників?
2. Тест на уяву дитяти "Придумай розповідь" . Дитині дається завдання придумати розповідь про кого-небудь або про що-небудь протягом 1 хвилини, а потім переказати його протягом 2 хвилин .Це може бути яка-небудь історія або казка.
Взагалі при виборі методик потрібно звертати увага на те, що вам потрібно дізнатися, чи є важливим вік дитини, її стать, щоденна діяльність, сімейний стан та інше.
Аналіз основних напрямів у вивченні проблеми розвитку уяви в дитячій психології доводить, що в основу проведених експериментальних досліджень були покладені такі методологічні положення .