Сторінка
9
Розглянемо планування міжпредметних зв’язків курсу “Трактори та автомобілі” із забезпечуючими його дисциплінами “Фізика”, “Креслення”, “Хімія” .
Як відомо, кожен навчальний предмет циклу виконує свою функцію в формуванні системи знань зі спеціальності і вміщує відповідні їй компоненти наукових знань про загальні об’єкти вивчення. Для даної теми дисципліни таким об’єктом є кривошипно-шатунний механізм двигуна внутрішнього згоряння, який складається з таких основних частин : циліндрів з головками, поршнів з кільцями і поршневими пальцями, шатунів, колінчастого вала з підшипниками і маховиком і картера.
В курсі “Хімії” знання про ці об’єкти виражаються науковими факторами, поняттями, закономірностями про матерію та її рух молекул, речовина і її застосування, будова атома, будова твердого тіла, валентні зв’язки, фізичні та хімічні властивості кремнію та германію, способи їх отримання та застосування в деталях кривошипно-шатунного механізму: в курсі “Креслення” – про вимоги до зображення цих деталей на кресленні згідно ГОСТам (розміри, способи зображення умовних знаків тощо): в курсі “Фізика” – сила тертя, силове та теплове навантаження, відцентрова сила та сила інерції. У темі “Кривошипно-шатунний механізм” вивчаються такі об’єкти : конструктивні схеми циліндрів, поршнева група, поршневі компресійні кільця, поршневі пальці і способи їх кріплення, шатунна група, колінчасті вали, вкладиші корінних підшипників колінчастих валів, та характеристика кривошипно-шатунних механізмів в різних двигунах.
Міжпредметні зв’язки на практиці ми здійснювали за допомогою індивідуальних завдань в основному на репродуктивному рівні. При їх виконанні учні здійснювали попередні зв’язки раніше вивчених забезпечуючих навчальні курси, які з’єднуються в єдину цілісну систему знань про виробництво (промисловому підприємстві): встановлюють взаємозв’язки усіх сторін виробництва (технічної, технологічної, економічної, соціальної): виявляють загальне та спеціальне в їх змісті: засвоюють вміння проектувати технологічний процес обробки деталі, складати технічні задачі та трудові завдання: вивчають прийоми аналізу виробництва, спостереження та заохочення виробничо-технічного матеріалу для ілюстрації технічних положень.
В процесі виконання курсових та дипломних робіт можливе здійснення тільки попередніх зв’язків. Для цього слід застосовувати комплексні завдання. Наприклад, в завданні до дипломної роботи на тему “Ремонт блоку і деталей кривошипно-шатунного механізму” рекомендувалось висвітлити такі питання :
- які основні дефекти бувають у блоці циліндрів?
- при яких дефектах блок циліндрів вибраковують? Як усувають тріщини і відновлюють спрацьовані різьбові отвори?
- як і на яких верстатах розточують отвори під корінні підшипники та під опори розподільного валу?
- навести приклади основних дефектів циліндрів і гільз циліндрів, а також способи відновлення їх під ремонтний розмір.
- назвати основні дефекти шатунів, способи виявлення і усунення їх.
- назвати основні дефекти колінчастого вала. При яких дефектах колінчасті вали вибраковуються?
- як контролюють биття колінних шийок колінчастих валів, посадочного місця під шестерню і торцеве биття фланця кріплення маховика?
- назвати основні дефекти колінних і шатунних вкладишів та способи розточування їх.
- які основні дефекти маховика, способи виявлення й усунення їх?
Всі аспекти даної роботи пропонують залучення знань учням з основних курсів навчального плану. Наприклад, розрахунки кутових прискорень колеса автомобіля і маховика, їх моментів інерції, а також маси маховика потребує застосування знань з курсу “Теоретична механіка”. Розрахунки вала маховика, муфти, яка з’єднує вал з карданним валом або вторинним валом коробки передач, підшипників вала маховика, шпонок під маховик та муфту, з’єднувальних болтів спираються на знання з курсів “Опір матеріалів”, “Деталі машин”. Вибір заготовок для валу маховика, визначення хімічних і фізико-механічних властивостей матеріалу вала, припуски на обробку, складання варіанту технологічного процесу виготовлення (визначення паспортних даних оброблюваних верстатів, послідовність виготовлення деталей по операціям, визначення розмірів різців, режимів, машинного часу для переходу) потребують застосування знань з курсу “Різання матеріалів, верстати та інструменти” та “Технологія машинобудування”. Виготовлення в майстернях розроблених і розрахованих складальних одиниць та механізмів ґрунтується на знаннях та вміннях виконувати трудові прийоми обробки матеріалів.
Так як в наш час наука не стоїть на місці, технологія теж вдосконалюється, тому в сучасних підприємствах потрібні кваліфіковані спеціалісти, які досконало володіють науково-інформаційними технологіями. Доктор філософських наук Віктор Андрущенко працює над цією проблемою і вважає, що в навчальних закладах на перше місце треба ставити стратегічне завдання інформатизації педагогічної освіти. Обсяг знань щороку подвоюється. Тому важливо не лише озброїти учня певною сумою знань, а й створити таке навчальне середовище, щоб він сам міг їх здобувати, поповнювати та оновлювати. Як це реалізувати? Безперечно, за допомогою науково-інформаційних технологій. Але ця актуальна проблема потребує відповідної техніки, підготовки кадрів та створення нового програмного забезпечення.
Істотна роль у досягненні цих задач належить системі професійно-технічного утворення як основній формі підготовки кваліфікованих робочих кадрів. Удосконалювання системи професійно-технічного утворення здійснюється на основі ведучого принципу з'єднання навчання з продуктивною працею учнів, спрямованого на всебічний розвиток особистості майбутнього робітника високої кваліфікації. Цей ведучий принцип організації навчально-виховного процесу в єдиному типі професійно-технічних навчальних закладів – середнім профтехучилищі (ПТНЗ) - у значній мірі визначає специфіку реалізації міжпредметних зв'язків. Зміст, засоби і форми здійснення міжпредметних зв'язків у школі і профтехучилищі мають багато загального; однак є й особливості, що обумовлені більш складним навчальним планом ПТНЗ, наявністю теоретичного і виробничого навчання, загальноосвітнього і професійно-технічного циклів предметів (див.рис.2.1.), а також многопрофільністю ПТНЗ, підготовкою робітників по декількох професіях.
Принцип зв'язку навчання з продуктивною працею учнів реалізується, у свою чергу, через принципи міждисциплінарністі і професійної спрямованості теоретичного навчання.
Викладач загальноосвітніх і спеціальних дисциплін повинний добре орієнтуватися в складній структурі навчальних предметів середнього профтехучилища, знати особливості майбутньої професії учнів, навчальної групи, базового підприємства, основний зміст виробничого навчання. Це необхідно для забезпечення правильної профорієнтації учнів, професійної спрямованості загальноосвітньої підготовки і політехнізації професійної підготовки. Принцип політехнізму в значній мірі забезпечується зв'язками предметів загальноосвітнього циклу з загальнотехнічними і спецдисциплінами. Усебічні зв'язки між предметами одного циклу і різних циклів (міжциклові зв'язки див. рис.2.1.) розвивають технічне мислення учнів, що необхідно для їхньої підготовки до створення й експлуатації