Сторінка
11

Формування лексичних навичок японської мови за допомогою казок

2. あの＿＿＿すずめがわたしの大切なのりをたべたから舌をちょんきらって追い出してやって。

а)わるい

б)わかい

в)うつくしい

おじいさんは家へ帰って、おばあさんがしんでいるのを見つけて、おいおいなきました。そのうちうさぎが来て｢おじいさん、どうしてないているんですか。｣と聞くと＿＿＿＿おじいさんがたぬきのことを話しました。

а)きたない

б)かわいそうな

в)ちいさい

Фрагмент заняття №10

Тема: Екранізування казки.

Мета: Створити реальну ситуацію мовлення, стимулюючи студентів застосувати засвоєний матеріал, оцінити якість та глибину набутих учнями знань з даної теми, створити веселу та сприятливу для навчання атмосферу.

Обладнання: реквізит, аудіо матеріали, підручник з японськими казками.

Завдання: Студенти обирають казку та разом із вчителем роблять детальний переклад. Потім студенти поділяють цю казку на ролі та пишуть сценарій. Обравши «акторів» на всі ролі студенти обговорюють деталі майбутньої вистави, вчать свої ролі. Після вивчення ролей студенти представляють свою казку іншим глядачам.

Вивчення японських казок, на нашу думку, це не тільки засіб глибше пізнати психологічні та культурологічні особливості світосприйняття японців, розуміння котрого є необхідним при вивченні мови. Більш того, вивчення японських казок ми вважаємо обґрунтованим ще й тому, що ознайомлення з ними полегшує засвоєння багатьох граматичних явищ та збагачує лексичний запас студентів. Саме тому не зайвим буде приділити певну увагу способам організації навчального процесу та детальній розробці методичних задач, що постають перед педагогами у зв’язку з цим питанням.

У цьому розділі ми навели комплекс вправ, що рекомендований при формуванні лексичних навичок за допомогою казок (на матеріалі прикметників), згрупувавши їх за етапами засвоєння знань. Ми розподілили вправи у групи за наступними етапами:

1) сприйняття і початкове усвідомлення нового матеріалу;

2) осмислення об’єктивних зв’язків і відношень у матеріалі, що вивчається;

3) узагальнення і систематизація знань.

Ми вважаємо, що незалежно від методики викладання при формуванні лексичних навичок, протягом усього часу опрацювання цих лексичних одиниць потрібно створювати ситуації регулярного повторення, використання вивчених лексичних одиниць як в письмовому, так і в усному мовленні, приділяти увагу удосконаленню мовленнєвих вмінь, розвитку граматичних та фонетичних навичок, підбирати вправи згідно цілям, використовувати різноманітні завдання, систематично працювати над подоланням труднощів.

Експериментальне обґрунтування доцільності застосування запропонованого комплексу вправ

Гіпотеза дослідження передбачає, що систематичне застосування комплексу різноманітних вправ та завдань, спрямованих на формування лексичних навичок за допомогою казок (на матеріалі прикметників) сприяє поглибленню знань та підвищенню загальної мовленнєвої компетенції студентів шляхом залучення прикметників японської мови до активного словникового запасу; ми ставимо за мету з’ясувати вплив систематичного застосування комплексу вправ різного типу на успішність формування лексичних навичок японської мови.

Експеримент був проведений у Харківському національному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди на ІІІ курсі факультету іноземної філології у групі 32 а/с, що вивчає японську як другу іноземну мову та в Інституті сходознавства та міжнародних відносин «Харківський колегіум» на ІІІ курсі факультету «міжнародні відносини» за спеціальністю «міжнародні організації і дипломатична та консульська служба» (японське відділення). Перша підгрупа навчалась за традиційною методикою, а друга – за запропонованим нами комплексом вправ, що дозволяє детально та систематично ознайомитись з японськими казками на матеріалі прикметників. Було проведено десять занять спрямованих на формування лексичних навичок за допомогою казок (на матеріалі прикметників). Ми наводимо 10 фрагментів занять, які подано у другому розділі даної роботи. Рівень складності матеріалів зумовлений рівнем підготовки студентів, який відповідає перехідному етапу від початкового рівня (初級) до середнього (中級).

Експеримент проходив таким чином. Під час нашої роботи з другою групою перша група вивчала ту саму тему, але за традиційною методикою, виконуючи стандартні види вправ. Після третього заняття в обох групах був проведений діагностичний тест задля оцінки перебігу експерименту. Студентам було запропоновано декілька вправ на формування лексичних навичок. Результати тесту показали, що обидві групи в змозі виконати це завдання, але група, що навчалась за нашою методикою, продемонструвала кращий загальний результат.

На дев’ятому заняті був проведений контроль засвоєння студентами японських прикметників.

На десятому занятті було проведено формуючий експеримент. Як і під час попереднього експерименту, на основі цього завдання ми намагались визначити рівень успішності формування лексичних навичок в обох групах.

Ми порівняли отримані результати та дійшли висновку, що формування лексичних навичок за допомогою японських казок (на матеріалі прикметників) за запропонованим комплексом вправ приводить до більш якісного результату, порівняно з традиційною методикою.

Перевірка гіпотези здійснювалась у процесі експериментального дослідження. Було проведено декілька серій експериментів, метою яких було визначення успішності запропонованої методики у порівнянні з традиційною, оцінка якості засвоєння матеріалу при використанні комплексу різноманітних вправ та творчих завдань.

У цілях експерименту обидві групи розпочали вивчення теми «Формування лексичних навичок за допомогою японських казок», причому друга група навчались за спеціальним комплексом вправ, спрямованим на поліпшення якості засвоєння матеріалу та досягнення вільного володіння вивченими прикметниками шляхом систематичного і послідовного повторення та через використання стимулюючих творчу активність завдань.

Після третього заняття в обох підгрупах був проведений діагностичний тест. Студентам було запропоновано декілька вправ на формування лексичних навичок. Оцінювалась правильність застосування прикметників. Якщо студент правильно використав прикметник, ми ставили мару (○), якщо прикметник був підібраний недоцільно, тобто не відповідало контексту, студент отримував бацу (×).