Сторінка
10

Екoлoгічне вихoвaння мoлoдших шкoлярів у прoцесі вивчення мaтемaтики

Завдання 8.

Випуск стіннівки з екологічним змістом.

Завдання 9.

Робота з екологічними ребусами, кросвордами.

За результатами експерименту можна зробити висновок, що уроки в початковій школі потребують упровадження в процес навчання проблемних ситуацій екологічного спрямування. Учитель разом з дітьми може розв'язувати проблемні ситуації всіма можливими шляхами:

– через проблемне викладання знань учителем;

– через організацію частково-пошукової діяльності;

– через організацію дослідницької діяльності шляхом спостереження екологічних проблем у природі, запропонованих учителем чи виявлених за результатами самостійного дослідження.

При вивченні стану екологічного виховання молодших школярів, ми виходили з того, що результатом навчально-виховного процесу повинно бути формування в учнів наукового світогляду.

Отже, екологічна освіта й виховання однією із кінцевих своїх цілей повинна мати формування екологічних переконань учнів. У ході дослідження з'ясувалось, що більшість учителів відчувають труднощі з підбором повідомлень природоохоронної спрямованості, затруднюються у виборі методів навчання, що володіють найбільшим потенціалом виховного впливу на учнів.

З метою вивчення ставлення учнів 2‒4 класів до розв’язання екологічних завдань, ми запропонували їм розв’язати такі задачі:

Задачі із природничим змістом:

Задача 1.

Пластикова пляшка руйнується в ґрунті 180 років, поліетиленовий пакет – на 20 років довше, а папір – у 100 разів швидше, ніж поліетилен. За скільки років зникне папір?

Задача 2.

Усього 5 кг нафтопродуктів затягують плівкою 50 кв. м поверхні води, що викликає кисневе голодування й отруєння водних організмів, а також призводить до загибелі ікри та мальків. Яку поверхню води затягує плівкою 1 кг нафтопродуктів?

Задача 3.

Зараз на Поліссі збирають 67 видів лікарських рослин, що на 40 видів менше, ніж збиралось раніше. Скільки видів лікарських рослин збирали тут раніше? Чому, на вашу думку, відбулися такі зміни?

Задача 4.

20 кг макулатури зберігають від зрубування одне дерево. Скільки дерев збереже 1 тонна макулатури?

Задача 5.

Втрата лише 1 мм шару ґрунту з одного гектару означає, що поле втратило 80 кг калію, а фосфору – у 3 рази більше. Скільки фосфору втрачає гектар землі?

Пропонуємо учням побудувати діаграму за такою інформацією.

Тривалість життя кедра становить 2500 років, дуба – 1500 років, липи – 800 років, сосни – 450 років, ялини – 350 років, берези – 150 років, верби – 100 років.

Вікторина «Як ми знаємо свою країну».

1) Карпатська гора «?» (Говерла) має висоту 2061 м, а Кримська гора Роман-Кош має висоту 1545 м. Назвіть гору в Карпатах і скажіть на скільки метрів Роман-Кош за неї нижча? (516 м)

2) В Україні проживає 100 видів тварин, а у Кримському заповіднику, який знаходиться в? (Алушті), 3/5 від цього числа. Назвіть, де знаходиться Кримський заповідник і скільки видів тварин у ньому мешкає? (60)

3) Латаття або Лілея біла живе 21 рік. Уперше вона розквітає в віці 7 років. Де проростає ця рослина, скільки разів вона може зацвісти за свій вік? (18)

4) Їжак під час зимової сплячки голодує 200 днів, а ведмідь 6 місяців. Хто з них голодує довше? Які ще тварини на території України впадають в зимову сплячку? (Їжак голодує довше).

Кросворд

1. Які гори не пропускають північних холодних вітрів на Південний берег Криму?

2. Загадка: «Текла, текла, та й лягла під скло».

3. Невеликі підвищення на рівнинах.

4. Нижня частина гори.

5. Верхня частина гори.

6. Місця відпочинку, яких багато на території Криму.

7. Великі заглибини з крутими схилами.

Усний рахунок із використанням екологічних знань.

Про що ми повинні піклуватися постійно? Для того, щоб про це дізнатись необхідно попрацювати, розв’язуючи приклади. Поруч з відповіддю написавши літеру, яка в українському алфавіті стоїть під цим номером.

24–14–4=6 Д 9+6–0=15 К 26–5–5=16 Л

10+10–1=19 О 24–10–2=12 І 40–7+0=33 Я

33–20–10=3 В 8+10–2=16 Л (Довкілля)

Приклади цікавих повідомлень

Дніпро – найбільша в Україні й третя за величиною в Європі ріка. Дніпро бере початок на півночі Смоленської області і котить свої води до Чорного моря через Росію, Білорусь і Україну, долаючи відстань 2285 км. У межах України довжина Дніпра становить 1050 км. Він розділяє територію України навпіл і є основною її водною магістраллю.

20 кілограмів макулатури зберігають одне дерево.

Людині потрібно 960 л кисню на добу, стільки виділяє його 5 дорослих дерев.

Інформація про зміни у навколишньому середовищі

Протягом останніх 80 років з надр Землі було видобуто корисних копалин більше, ніж за всю історію людства. Нині, лише в результаті спалювання паливних ресурсів, в атмосферу планети щорічно потрапляє понад 22 млрд. тонн вуглекислого газу, біля 300 млн. тонн чадного газу, 400 млн. тонн попелу (сажі, пилу).

Водні ресурси планети швидко забруднюються. Зараз майже одна четверта частина населення планети не забезпечена чистою питною водою. Головними постачальниками води для потреб населення України є Дніпро, Дунай, а також Дністер, Південний Буг, Тиса, Прут. У Світовий океан щорічно поступає 25–30 млн. тонн нафти і нафтопродуктів, більше 600 млрд. тонн промислових і побутових стічних вод, унаслідок чого гине планктон, який продукує 80% біогенного кисню планети.

Використовуючи інформацію про стан довкілля, на нашу думку, учитель може ставити проблему перед учнями, разом з ними шукати шляхи вирішення проблем екології. Учитель показує дітям зразки наукових знань про природу, разом відшукуються взаємозв’язки між неживою і живою природою.

Безпосереднім результатом проблемного викладу матеріалу буде засвоєння способу й логіки вирішення тієї чи іншої проблеми або певного типу проблем учнями, але ще без уміння застосовувати їх самостійно.

Учитель може пояснити учням сутність таких народних прикмет: «Ластівки літають низько перед дощем», «Риби вистрибують з води і ловлять комах – на дощ». Учитель ставить перед учнями проблему: «Чому птахи перед дощем спускаються нижче до землі, а риби вистрибують із води?» Проблемний виклад учителеві доцільно будувати на науковому матеріалі:

перед дощем значно підвищується вологість повітря, крила комах зволожуються, стають важкими, і ті спускаються нижче до землі;

комахами живляться птахи і риби. Тому перед дощем птахи літають низько над землею, а риби вискакують із води, щоб зловити комах. Такий підхід до навчання дає змогу вчителеві переконати учнів у цілісності природи.

У рамках частково-пошукового методу вчитель може спрямувати діяльність школярів на самостійне виконання окремих кроків до пошуку знань про природні об’єкти. Наприклад, у третьому класі на уроці природознавства з теми: «Підсумки спостережень за неживою й живою природою та працею людей (весняний сезон)» Учитель може обговорити з учнями прислів’я: «Квітень – з водою, травень – з травою».

Насамперед, учителю слід звертатися до спостережень самих учнів, до вже набутих ними знань, життєвого досвіду. Учні висловлюють свої думки на питання: чому ж, коли у квітні багато вологи, то в травні розкішні трави. Усі відповіді учнів учитель має узагальнювати й робити висновок про взаємозв’язки у природі, про залежність росту й розвитку рослин від атмосферних опадів.