Сторінка
10

Формування музично-інтелектуальних умінь учнів молодших класів

Музично-інтелектуальні уміння ми характеризуємо як вміння музичного мислення, музичної уяви та музичного сприймання.

Існує п'ять етапів формування вмінь і навичок:

- постановка задачі з формування певних умінь;

- інструктаж про зміст і способи діяльності з оволодіння вміннями й навичками навчальної праці;

- практичні вправи для напрацювання відповідних умінь і навичок;

оперативний контроль;

- застосування здобутого вміння в різноманітних практичних ситуаціях, у тому числі й нестандартних.

Формуючи музчино-інтелектуальні уміння молодших школярів необхідно враховувати їхній загальний рівень розвитку, психолого-педагогічні особливості їхнього віку.

Процесу формування музично-інтелектуальних вмінь у молодих школярів сприяє робота з різними типами завдань: дослідницькими (спостереження, дослідництво, підготовка експерименту, пошуки відповіді в науковій літературі, екскурсії та експедиції з метою збирання матеріалу та ін.), порівняльними (від простіших до порівнянь, що виявляють подібність або відмінність понять, складних явищ); на впорядкування мислитель них дій, використання алгоритмів або самостійне їх складання; пов’язані з аналізом і узагальненням ознак для виокремлення явища в новий клас чи вид.

Дослідження шляхів розвитку молодших школярів у навчальній діяльності переконує, що такої мсти можна досягти, якщо впливати на навчально-виховний процес системно, поєднуючи засоби опосередкованого впливу і методики цілеспрямованого формування самостійної розумової діяльності. За цих умов можна навчити дітей самостійно вчитися, тобто розуміти і приймати мету діяльності, організовувати свою працю, уміти спілкуватись, вступати в діалог, користуватись мислительними вміннями, контролювати й оцінювати результати своєї праці, прагнути їх поліпшити. Цілеспрямоване розумове виховання у початкових класах також повинно здійснюватися з урахуванням програми.

Проблема формування музично-інтелектуальних умінь молодших школярів вимагає спиратися на цілий ряд психологічних, педагогічних та теоретичних принципів.

Для об'єктивності, на підставі вивчення наукових джерел, було визначено 5 груп критеріїв сформованості музично-інтелектуальних умінь дітей, а саме:

- мотиваційно-потребовий;

- емоційно-почуттєвий;

- творчо-діяльнісний;

- когнітивно-операційний;

- оцінювально-орієнтаційний.

Ми виділили три рівні сформовансті музично-інтелектуальних умінь школярів молодшої школи під час сприймання музики: низький середній та високий.

Організація проведення експериментального дослідження

Уроки музики у початковій школі мають особливе значення в загальній системі музичного виховання. Саме в цей час закладаються основи бажаного ставлення дітей до уроків музики, а отже, до самої музики як мистецтва. Для першокласників особливого значення набуває перший урок, оскільки перші враження бувають найбільш сильними. Діти задовго починають готуватися до моменту початку навчання в школі, чекають на цю подію. Їх увага, інтереси зібрані і направлені на вчителя. Кожного разу початок роботи у першому класі – іспит для вчителя. Важливо з першого уроку викликати у дітей зацікавленість, бажання займатися музикою. Допомогою в цьому може стати досвід дітей, який вони отримали раніше.

Зазвичай музичний рівень учнів першого класу доволі нерівний. Одні діти вміють слухати музику, виразно співають різні пісні. Інші навіть не розуміють, що означає спеціально слухати музику, не уявляють, що означає співати вірно (особливо коли вчитель користується незрозумілим їм терміном «нечисто співаєте»). Є діти, що навчаються у музичній школі, музичному гуртку, тобто мають деякі виконавські навички, отримали певні знання в галузі музичної грамоти. Частина дітей полюбляє музику, інші до неї байдужі. Природно, що внаслідок цих особливостей і можливості першокласників на уроках музики нерівні. Але загальні риси можна підкреслити.

1. В галузі сприйняття (слухання) музики можливості дітей досить широкі. Їм доступні основні жанри музики, які Дмитро Борисович Кабалевський назвав «трьома китами» - марш, танок, пісня. Їм доступна музика ілюстративного характеру. Однак, внаслідок незначного об’єму довільної уваги твори, що призначаються для слухання мають бути невеликими, заключати в собі яскравий образ, який вчитель повинен розкрити в його виразному, а не ілюстративному значенні, як музичний образ, що має смисл, зміст.

2. В галузі співу можливості дітей на початку занять значною мірою визначені попередньою підготовкою. У окремих дітей співацький діапазон може складатися з 2-3 звуків, а у деяких дітей може сягати октаву та більше. Разом з тим голосовий апарат у дітей ще не сформований, відрізняється тендітністю, змикання голосових зв'язок тільки в кінцівках, внаслідок чого сила та «помітність» звучання досить обмежені. Тому робочий діапазон, особливо на початку занять має бути обмеженим. Він повинен співпадати з примарною зоною, типовою для дітей цього віку (d-a першої октави). Поступове розширення діапазону відбувається за рахунок приєднання верхніх звуків (h-c першої октави, навіть d другої октави). Для дітей цього віку найбільш природне звучання легке, дзвінке, прозоре.

3. В галузі творчості необхідно нагадати, що діти цього віку легко відкликаються на різноманітні творчі завдання. Вони можуть імпровізувати на заданий чи придуманий словесний образ, можуть створювати ритмічні та мелодичні імпровізації на дитячих музичних інструментах, інсценувати знайому пісню чи інструментальну п’єсу зображального характеру.

Музичний розвиток другокласників в значній мірі залежить від якості музичних занять в першому класі. Організовані, цілеспрямовані, захопливі уроки навчать дітей слухати музику, виражати своє ставлення до неї, свої враження від музики, співати в хорі, слухаючи друг друга. В порівнянні з першим класом другокласники вже на являють собою «строкату» картину у своєму ставленні до музики, знаннях про неї, в музичних навичках. Задача вчителя виявляти особливу турботу про обдарованих дітей і, в той же час, не нівелювати дітей зі звичайними та середніми музичними даними.

Учні другого класу вміють визначати зміну основних засобів музичної виразності, динаміку, темп, регістр, ладове забарвлення, сталі та несталі звучності, зміну частин у дво та три частинних творах. Головне в роботі з другокласниками – турбота, щоб навички буди змістовними, щоб вони сприяли більш глибокому сприйняттю та переживанню музичного змісту твору, його емоційності. Поступове збагачення знань другокласників в галузі музичної грамоти сприяє й якості сприйняття та виконання ними музики. Застосування на уроках музики при розучуванні пісень їх графічного (нотного) зображення доповнює слухові уявлення зоровими, робить їх більш конкретними, наглядними. Процес розучування стає емоційно усвідомленим, як і процес слухання.

Учні третього – четвертого класів – типові школярі. Якщо раніше вони більше копіювати вчителя, то тепер намагаються більше показати себе. Це бажання необхідно підтримати і вірно направити: надавати можливість виявляти свою самостійність, ініціативність. За збереженням основної мети музичного виховання – засобами музики розвивати та формувати особистість - особливо важливу задачу складає усесторонній музично-слуховий розвиток. Музичний матеріал ускладнюється і для його сприйняття все більшу роль мають гармонічний, тембровий слух, ритмічне та ладове почуття. Вже знайомі дітям засоби музичної виразності розглядають в процесі передачі ними більш складного змісту музичних творів. Йде розвиток і їх власної музичної діяльності: спів, гра на дитячих музичних інструментах, слухання музики.