Сторінка
9

Використання рідної мови у процесі навчання іноземної у ДНЗ

За результатами проведеної діагностичної методики, ми виділили 3 рівні засвоєння дітьми навчального матеріалу: високий, середній, низький. Високий рівень мали вихованці, які правильно назвали 15-19 слів, середній – 10-14 слів, низький – менше 10 слів. Для узагальнення отриманих даних ми склали зведену таблицю рівнів засвоєння дітьми навчального матеріалу.

Таблиця 2.3

Рівні засвоєння дітьми навчального матеріалу

Як показано у таблиці високий рівень засвоєння навчального матеріалу мають 40% дітей експериментальної групи і 13,3% дітей контрольної групи; середній рівень - 60% дітей експериментальної групи та 60% дітей контрольної; низький – відповідно 0% та 26,6% в експериментальній та контрольній групах.

Отже, за отриманими результатами ми бачимо, що відсоток дітей, які на високому рівні засвоїли навчальний матеріал значно вищий в експериментальній групі, ніж в контрольній, середній рівень однаковий, а низький рівень в експериментальній групі взагалі відсутній. Виходячи з цього можемо зробити висновок, що використання рідної мови в процесі навчання підвищує ефективність засвоєння іноземної мови дітьми дошкільного віку.

1. В наш час залучення дітей дошкільного віку до вивчення іноземної мови набуло поширення і закріплено в державному документі про освіту. У відповідності з сучасними концепціями дошкільної освіти в дошкільних закладах створюються лінгвістичні групи, де діти 4-6 років вивчають іноземну мову. Проведені в останнє десятиліття дослідження показали, що найбільш сенситивним періодом для оволодіння іноземною мовою є старший дошкільний та молодший шкільний вік. Це вік, коли на думку багатьох дослідників забезпечується порівняно легке оволодіння іноземними мовами. З урахуванням чутливості дитини до сприйняття і відтворення мови в ранньому віці можна розвинути і зберегти гнучкість мовного апарату для формування і удосконалення мовних властивостей людини на все її життя.

2. Рідна мова повинна обов’язково використовуватися під час вивчення іноземної мови, оскільки дитина, почувши незнайомі слова і фрази, може розгубитися, перелякатися і вивчення нової мови буде для неї проблематичне.

3. Основними елементами мови є її словниковий склад та граматична будова. Кожне слово є носієм смислового розрізнювального значення, цілісним звуковим комплексом, який складається із низки звуків – фонем. Кожна мова має свою, характерну лише їй, систему фонем. Знання окремих слів – ще не є знанням мови. Для спілкування, обміну думками потрібні знання граматики, яка встановлює норми і правила зміни словоформ, сполучення слів у реченні. Засвоєння дітьми мовних знань ще не забезпечує досягнення практичної мети навчання іноземної мови.

4. Оцінюючи мовлення дітей, педагог повинен враховувати і коригувати лише суттєві фонологічні помилки (тобто ті, що впливають на зміст). Фонетичні помилки (тобто ті, що впливають на якість звучання) відповідно до принципів апроксимації не треба враховувати.

5. Навчання дошкільнят іноземної мови має будуватися на принципі культуровідповідності. Тож важливим є поєднання особистісного розвитку з формуванням у дошкільника базису особистісної культури та його збалансованість з національною культурою, мовою, традиціями українського народу та народу, мову якого він вивчає. Головне не те, що повинна знати й уміти дитина, а те, як це сприяє формуванню культури її творчої праці, гуманістичного спілкування, пізнання, світогляду, естетичного сприйняття дійсності.