Сторінка
6

Формування позитивного ставлення до здорового способу життя у молодших школярів на уроках природознавства

Вивчення природознавства у початкових класах

На сьогоднішній день вивчення природознавства у початкових класах не обмежується формування у дітей уявлень про природу та її компоненти. Зміст цього предмета складає система взаємопов’язаних понять, засвоєння учнями кожного з яких потребує спеціальної методичної підготовки вчителя. Уроки природознавства покликані виховувати у школярів повагу до праці, людей праці, формувати в них певні трудові вміння і навички. Особлива увага приділяється вихованню в учнів відповідальності за збереження навколишнього середовища як важливого фактора існування людини.Перед сучасною початковою школою гостро стоїть питання про таку організацію навчально-виховного процесу, який був би більш особистісно-орієнтованим на всебічну підготовку школярів, їхній цілісний і гармонійний розвиток та особисте зростання.

Водночас практика свідчить, що вчитель не завжди використовує можливості навчальних занять для творчості, розвитку індивідуальності учнів, їхньої самостійності, ініціативи.

Значно кращі успіхи у навчанні досягаються там, де процес навчання будується на основі проблемно-пошукової діяльності молодших школярів. Серцевиною проблемного уроку є взаємодія вчителя і учнів, коли між ними розвиваються діалогічні взаємостосунки під час вирішення проблеми. Важливе не тільки вміння вчителя створювати проблемну ситуацію, а й здатність організувати обговорення і розв’язання її учнями.

Однак сьогодні проблемне навчання є лише теоретичною моделлю розливального навчання. Основні положення проблемного навчання недостатньо методично конкретизовані, не розроблені численні питання його доцільного застосування на практиці.

Основний зміст технології проблемного навчання має становити методика застосування проблемних ситуацій на різних етапах уроку.Урок природознавства в початковій школі – це ідеальний матеріал для створення проблемних ситуацій. Саме на цих уроках у дітей виникає дуже багато питань: “Чому?”, “Як?”, “Звідки?”. Вчитель разом з дітьми може розв’язувати проблемні ситуації всіма можливими шляхами:

- через проблемне викладання знань учителем;

- через організацію частково-пошукової діяльності;

- через організацію дослідницької діяльності шляхом спостереження учнів у природі чи за результатами самостійного досліду.

У ході вивчення курсу природознавства можна створити певну постійно зростаючу систему залучень учнів до вирішення проблемних ситуацій, а також до самостійної пошукової діяльності. Важливе значення на уроках природознавства має наочний матеріал, який допомагає заохочувати дітей до праці та викликає позитивні емоції. Адже зацікавленість, впевненість у своїх силах, задоволення – усе це могутній стимул до праці. Без інтересу, подиву, радості неможливе успішне навчання в початкових класах.

Формування мотивації до збереження та зміцнення здоров'я у молодших школярів на уроках природознавства

Важливим складником шкільної освіти є формування мотивації до збереження та зміцнення здоров'я.

Природознавство - інтегрований предмет, що за змістом об'єднує питання здоров'я та навколишнього середовища. Його завданнями є формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров'я, оволодіння основами здорового способу життя, життєвими навичками безпечної та здорової поведінки, формування в учнів здоров'я зберігаючої компетентності.

Навчальна програма з природознавства побудована на основі інтегрованого поєднання елементів знань щодо збереження і захисту життя та зміцнення здоров'я людини за концентричним принципом, тобто, у різні періоди навчання повторюється вивчення окремих тем з розширенням та поглибленням їх змісту. Основними особливостями програми є те, що вона:

- розкриває питання, що мають реальне значення для молодших школярів;

- враховує потреби і рівень соціально-психологічного розвитку учнів;

- має упереджувальний характер;

- спрямована на формування життєвих навичок, що мають ключове значення для здорової і безпечної поведінки.

Зміст тем укладено відповідно до вимог Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. До кожного розділу програми визначені обов'язкові результати навчання, спрямовані на досягнення учнями здоров'я зберігаючої, соціальної, загальнокультурної та інших компетентностей.

У структурі змісту програми дотримані принципи системності та наступності. Початкові знання про здоров'я людини, його складові, позитивний вплив здорового способу життя на загальний стан людини, що їх набули учні у початковій школі, якісно розширюється та поглиблюється у основній школі. Водночас, продовжується розвиток стійких переконань щодо безпечної поведінки, формування життєвих навичок збереження та зміцнення здоров'я. Наприклад, уже в другому класі вводяться поняття “корисні” та “шкідливі” звички, перелік яких розширюється в 3-4 класах. Формування навичок безпечної поведінки пішохода розпочинається з 1 класу, вводяться поняття “тротуар”, “проїжджа частина”, “перехрестя”. У 2-4 класах понятійний апарат розширюється термінами: “дорожня розмітка”, “дорога з обмеженою оглядовістю”, “дорожні знаки”, що дає можливість у основній школі разом із якісним розширенням вивчених термінів, вводити нові: “багатосмугова дорога”, “безпечна відстань до автомобіля” тощо, знайомити з правилами користування громадським транспортом, велосипедом.

Зміст програми структурований за чотирма наскрізними лініями:

- життя і здоров'я людини;

- фізична складова здоров'я;

- соціальна складова здоров'я;

- психічна і духовна складові здоров'я.

Вивчаючи матеріал наскрізної лінії „Життя і здоров'я людини” молодші школярі знайомляться з основними складовими здоров'я людини, їх зв'язком і взаємовпливом, набувають вмінь правильно діяти у небезпечних ситуаціях.

Зміст наскрізної лінії „Фізична складова здоров'я” передбачає ознайомлення учнів із впливом рухової активності на розвиток організму, формує навички запобігати перевтомі, активно відпочивати, правильно загартовуватися. Опанування матеріалом допоможе дітям не тільки набути знань про вплив постави на здоров'я, але й сформувати навички збереження правильної постави, виконання певних вправ та процедур для збереження та зміцнення здоров'я, уникнення травматизму тощо.

Психічна і духовна складові здоров'я представлені темою „Спілкування і здоров'я”. Зміст цієї теми покликаний довести позитивний вплив на здоров'я дружніх стосунків між однокласниками, друзями, членами сім'ї, іншими людьми, навчити висловлювати свої почуття, поважливо ставитися до дорослих, спостерігати за щоденними виявами свого настрою, вміти контролювати емоції.

Конкретним результатом навчання є розвиток життєвих (психосоціальних) навичок учнів, зокрема таких, як вміння прийняття рішень, вирішення проблем, творчого та критичного мислення, спілкування, самооцінки та почуття гідності, чинити опір тиску, міжособистісних відносин, подолання емоцій та стресу, співчуття, відчуття громадянина.

Як свідчить практика, інфрормаційно-просвітницький підхід (знання заради знань), що домінував протягом багатьох років, виявився неефективним у вирішенні завдань профілактики тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотиків, поширення ВІЛ-інфекції та ІПСШ. На сьогодні альтернативним є компетентісний підхід (знання заради вмінь). Він базується на основі формування та розвитку життєвих навичок, обґрунтовує необхідність формування усвідомлених поведінкових реакцій, що дозволяли б успішно розв'язувати завдання самозахисту від ризикової поведінки, долання життєвих труднощів, повсякденних проблем та інших питань, що розкриваються у змісті навчального предмета.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: