Сторінка
2

Формування позитивного ставлення до здорового способу життя у молодших школярів на уроках природознавства

Четвертий рівень здоров’я – здоров’я громади. Кожній громаді притаманні свої особливості у ставленні до культурних цінностей, звичок, традицій, спілкування, побуту, праці, відпочинку. І, природно, що ці особливості впливають на стан здоров’я людей.

П’ятий рівень – рівень країни. Це і ставлення до громадського здоров’я своєї країни, і відповідність чинного законодавства світовим нормам з питань здоров’я. Шостий – це рівень всього світу, на якому позначаються проблеми всього людства у планетарному масштабі.

Взаємозв’язок факторів соціалізації особистості та рівнів здоров’я людини, які були описані у першому розділі, має такий вигляд:

Таблиця

· Мікрофактори

– відповідно –

I – III рівень здоров`я

· Мезафактори

– відповідно –

IV рівень здоров`я

· Макрофактори

– відповідно –

V рівень здоров`я

· Мегафактори

– відповідно –

VI рівень здоров`я

Звичайно, пересічна молода людина більше пов’язана з першими трьома групами факторів соціалізації та рівнями здоров’я, а найбільше впливають на якість та стиль життя індивіда мікро- та мезафактори (I – IV рівні здоров’я). У процесі соціалізації у молодої людини формується певна соціальна спрямованість, творча індивідуальність, певний стиль життя, певне ставлення до свого здоров’я.

Процес соціалізації має свої механізми, які впливають на його реалізацію. Перша група механізмів соціалізації – соціально-психологічні як окремої особистості, так і підлітків у цілому (за А. Мудриком). До таких механізмів належать:

- імпринтинг – фіксування людиною на рецепторному та підсвідомому рівнях особливостей впливу життєво важливих об’єктів, з якими вона стикається;

- наслідування – один зі шляхів довільного, а частіше мимовільного засвоєння людиною соціального досвіду;

- екзистенціальний натиск – оволодіння мовою та підсвідоме засвоєння норм соціальної поведінки;

- ідентифікація – процес підсвідомого ототожнення людиною себе з іншою людиною, групою, “зразком”;

- рефлексія – внутрішній світ, у якому людина розглядає, оцінює, приймає або відкидає цінності, які притаманні різним соціальним інститутам (суспільству, сім’ї, групі однолітків тощо).

Другою групою механізмів соціалізації, яка більшою мірою торкається такого соціально-виховного процесу, є соціально-педагогічні [3], до яких відносяться:

- інституційний – процес взаємодії людини з інститутами суспільства та різними організаціями (мезафактори – мікрофактори);

- традиційний – засвоєння людиною норм, еталонів поведінки, поглядів, стереотипів, що характерні для найближчого оточення (мікрофактори);

- стилізований – діє у межах певної субкультури (мезафактори –мікрофактори);

- міжособистісний – процес взаємодії людини з суб’єктивно значущими для нього особами (мезафактори – мікрофактори).

Розглянемо докладніше складові механізмів впливу на молоду людину, на формування її способу життя, стану здоров’я у ході соціалізації особистості. Слід підкреслити, що інституційний спосіб реалізується через систему громадського виховання: школу, позашкільні навчально-виховні заклади, дитячі та юнацькі організації, засоби масової інформаціїї тощо. Інституційний механізм соціалізації впливає у межах мезафакторів через засоби масової інформації на здоров’я спільноти, громадськості в цілому (IV рівень) та у межах мікрофакторів – через різні соціальні інститути (I – IV рівні здоров’я) від індивідуального здоров’я до здоров’я окремих організацій.

Особливу роль у формуванні та становленні особистості відіграють засоби масової інформації. З раннього дитинства людина опиняється в інформаційному полі, вона не може жити без інформації, сприймаючи її через безліч каналів, і на основі її обробки формує свою поведінку. Засоби масової інформації створюють своєрідний інформаційний світ, у якому людина, зокрема молода, виробляє певний світогляд щодо життя – способу, стилю, типів поведінки тощо, хоча, як зазначалося, інформаційний простір має, здебільшого, несистематизований, а часом і суперечливий характер.

Засоби масової інформації можна розглядати як особливий чинник впливу на формування способу життя молоді, безпосереднім об’єктом дії інформаційних повідомлень є як окремий індивід, так і велика група людей, що становлять аудиторію для того чи іншого конкретного засобу масової комунікації. Засоби масової інформації мають чималі можливості впливу на спосіб життя та здоров’я особистості як суто інформаційно, так і за допомогою практичних зразків такого стилю життя.

Отже, можна сказати, що саме в підлітковому віці, коли особистість перебуває в складному психологічному стані, засоби масової інформації мають досить великий вплив на формування способу життя та світогляду взагалі, і вплив цей досить неоднозначний. Ще одна особливість засобів масової інформації – вони мають змогу здійснювати так званий опосередкований вплив на особистість через соціальні інститути, інших людей, сім’ю, ровесників тощо.

Якщо поглянути на інституційний процес соціалізації особистості під кутом зору формування позитивного ставлення до здоров’я, то можна побачити, що цей процес має вплив насамперед на духовне здоров’я (викладання різних предметів у школі, участь у культурологічних гуртках позашкільних закладів тощо). Проте залежно від того, яка загальна атмосфера панує в навчальному (позанавчальному) закладі, наскільки затишно та впевнено почувають себе вихованці – все це впливає на їхнє психічне здоров’я.

Фізичний розвиток особистості також тісно пов’язаний з інституційним процесом соціалізації. Добре поставлена робота на шкільних уроках фізкультури, активна участь у спортивних гуртках учнів тощо. Процес соціалізації у системі громадського виховання та соціальне здоров’я пов’язані загальними соціальними зв’язками, які складаються в молодих людей при участі їх у роботі різних інституційних закладів. Вплив системи громадського виховання проходить також за допомогою накопичення відповідних знань і досвіду соціально позитивної поведінки.

Традиційний спосіб як механізм соціалізації представляє собою засвоєння молодою людиною цінностей, еталонів поведінки, поглядів, які характерні для його оточення: сім’ї, родичів, близьких людей. Буває й так, що оточення не повністю або взагалі не відповідає прийнятим нормам спільноти. Засвоєння норм громадської поведінки та вплив традиційного способу проходить, як правило, на підсвідомому рівні, за допомогою сприйняття домінуючих стереотипів поведінки. Зокрема, особливу роль відіграє сім’я у формуванні уявлення та вироблення способу життя дітей і молоді, вносить корекцію у їхнє здоров’я. Аспектами впливу є фізичний (фізичне здоров’я), розумовий розвиток дітей та підлітків (духовне здоров’я); емоційний, психологічний стан (психічне здоров’я); засвоєння соціальних норм; ціннісні орієнтації прийнятні в сім’ї (соціальне здоров’я).

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: