Сторінка
8

Розвиток уяви молодших школярів за рекомендаціями Джанні Родарі

До низького рівня можна віднести 7 робіт. Вони дуже посередні, не викликають зацікавленості у глядача. На малюнках зображено лише по одному об’єкту. Вони виглядають досить схематично, деталей дуже мало. Учні, які виконували ці роботи, не відразу почали роботу, вони не змогли самостійно зорієнтуватись з напрямом роботи і використали ідеї своїх сусідів.

До середнього рівня можна віднести 11 робіт. Ці малюнки мають більше образів, детальніше опрацьовані, але вони також не відрізняються оригінальністю. І незважаючи на більшу кількість зображених об’єктів, виглядають вони також схематично. Але ці малюнки отримали вищі оцінки за точніше передані форми, більш доцільно підібрані кольори. Вони яскраві, виглядають значно цікавіше, ніж ті, що виконані на низькому рівні. Та все ж зацікавлення ними триває недовго, вони нічим не вражають емоційно, не запам’ятовуються глядачеві.

На високий рівень була виконана лише дві роботи. Зображені об’єкти опрацьовані детально, виглядають яскраво, головний об’єкт викликає позитивні емоції і запам’ятовується глядачеві.

Отже, після аналізу результатів діагностики можна зробити висновок про необхідність цілеспрямованої роботи щодо розвитку рівнів уяви молодших школярів.

Розробка і особливості циклу занять з розвитку уяви молодших школярів за рекомендаціями Джанні Родарі

Дослідження рівнів розвитку уяви молодших школярів показало, що 35% досліджуваних школярів мають низький рівень розвитку уяви, 55% - середній, і лише 10% - високий На основі цього було вирішено розробити спеціальний цикл занять, спрямований на розвиток уяви молодших школярів (додаток В).

В основу цих занять покладено педагогічний досвід дитячого письменника Джанні Родарі. За його рекомендаціями проводяться вправи та ігри пов’язані з мовленням, так як він вважав, що уяву дітей молодшого шкільного віку краще розвивати саме вербальними засобами. Таку ж думку підтримує і Л.С. Виготський. Він стверджує, що діти з затримкою в мовному розвитку виявляються надзвичайно відсталими і в розвитку своєї уяви. Діти, мовленнєвий розвиток яких іде по жахливому шляху, як, скажімо, глухі діти, які в силу цього залишаються повністю або частково німими, позбавленими мовного спілкування, стають в той же час дітьми з надзвичайною бідністю, убогістю, а іноді і позитивно рудиментарними формами уяви.

Заняття розраховані на учнів 1 – 4 класів загальноосвітніх закладів.

Головна мета таких занять – розвиток уяви молодших школярів. Крім того, вони сприяють збагаченню словникового запасу, активації творчого мислення.

Весь розроблений цикл складається із 10 занять. Виконання кожного заняття триває близько 45 хвилин. В ході занять учням пропонуються вправи та ігри зі словами: вигадування нових осмислених слів, колективне вигадування оповідань, читання казок Джанні Родарі та інші. Такі вправи спрямовані не лише на розвиток уяви молодших школярів, а й розширення словникового запасу, розвиток філологічних здібностей, творчого мислення.

Наприклад, у вправі «Біном» можуть проявлятись творчі можливості. Її можна з успіхом використовувати для розвитку не лише фантазії, а й абстрактного творчого мислення. За умовами кожному учаснику гри необхідно вигадати і записати два стовпчики із чотирьох слів кожен. Можна використати назви будь-яких предметів і явищ, імена людей, тварин. На наступному етапі для кожної пари необхідно вигадати асоціації, які їх можуть пов’язати, і чим більше, тим краще. Наприклад, між словами «кішка» і «лампа» можуть бути такі асоціації: кішка гріється під лампою; очі у кішки горять як маленькі лампи; форма голови кішки нагадує лампу, і т.д. Той, хто вигадає найбільше для всіх чотирьох пар слів, той стає переможцем.

Для впровадження циклу занять з розвитку уяви молодших школярів було складено план послідовної роботи – таблиця 2.2.1.

Таблиця 2.2.1. План проведення розвиваючих занять

Завершити цикл занять пропонуємо зачитавши школярам кілька казок Джанні Родарі. Має особливе значення читання саме його казок, так як основою більшості з них були дитячі розповіді. Значення слухання казок він обґрунтував у своїх літературних працях.