Сторінка
7
Часто школярі не вміють слухати інших, об’єктивно оцінювати їх думку, рішення.
Учень не готовий в процесі обговорення змінювати свою думку, йти на компроміс.
Учням важко бути мобільними, змінювати обстановку, методи роботи.
Труднощі в малих групах: лідери намагаються "тягнути" групу, а слабші учні відразу стають пасивними.
Часто трапляється висловлення відверто антисуспільних думок з метою завоювання "авторитету", привертання уваги. При обговоренні замість аргументувати свою думку, учень починає демагогію: "Ви ж самі сказали, цінною є кожна думка, а я так думаю і Ви мене не переконаєте!"
Проте за умови вмілого провадження інтерактивні методи навчання дозволяють залучити до роботи всіх учнів класу, сприяють виробленню соціально важливих навиків роботи в колективі, взаємодії, дискусії, обговорення.
При застосуванні інтерактивного навчання поглиблюється мотивація.
Як показали результати педагогів-практиків, після запровадження цих методів можна констатувати наступні зрушення:
- учні набули культури дискусії;
- виробилося вміння приймати спільні рішення;
- поліпшились вміння спілкуватися, доповідати;
- якісно змінився рівень сприйняття учнями української літератури – він набув особистісного сенсу, замість "вивчити", "запам’ятати" стало "обдумати", "застосувати";
- якісно змінився рівень володіння головними мисленнєвими операціями – аналізом, синтезом, узагальненням, абстрагуванням.
Загалом інтерактивне навчання дає змогу наблизити викладання до нового, особистісно-зорієнтованого рівня, формувати ключові компетентності.
Реалізуючи завдання щодо формування ключових компетентностей учнів за допомогою інтерактивних форм, ІКТ, я знову і знову переконуюся, що тільки ті знання, до яких учень прийшов через власну діяльність пізнання, самооцінку, стають дійсно міцним його надбанням, учать комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях, виховують особистість.
Говорячи про особливості формування ключових компетентностей у учнів, необхідно виходити з потреби виховати громадянина, підготувати молоду особистість до участі в розв’язанні нагальних і перспективних завдань держави, до управління її справами, ролі керівника та виконавця, громадського діяча.
Вирішення проблеми формування ключових компетентностей ґрунтується на таких пріоритетних принципах, як гуманізація, демократизація навчально – виховного процесу, заміна авторитарної педагогіки педагогікою толерантності, щоб за стін школи виходили люди самодостатні, підготовлені до свідомої та ефективної життєдіяльності, тому що лише такі особистості здатні брати на себе відповідальність і бути діяльними в ринковій економіці.
Необхідність формування громадянського суспільства в нашій державі висунула на чільне місце всього суспільного життя проблему виховання громадянина України. Сучасна демократія вимагає від особи готовності і здатності до активної участі у справах суспільства і держави на основі усвідомлення своїх прав та обов‘язків, себе як повноправного члена соціальної спільноти, громадянина своєї країни. Тому одним з найважливіших завдань вивчення української мови і літератури є формування компетенцій, притаманних громадянину демократичного суспільства. Саме гуманітарна освіта формує особистість школяра, готує його до життя у світі, який постійно змінюється, вчить сучасних форм спілкування, розвиває здібність засвоювати інформацію та приймати ефективні рішення.
Мовознавча освіта повинна допомогти кожній дитині спямувати навчання на набуття учнями умінь застосовувати знання, які становлять суспільно значущі компетенції. Зміст освіти повинен відповідати на виклик часу.
Сучасному суспільству дуже потрібна інформована ікомпетентна особистість. В умовах політичної та економічної нестабільності, дефіциту духовності винятково важливою стає стабілізуюча роль школи як гаранта громадянського миру. Державна система освіти, яка відповідає за соціалізацію особистості, є важливим інститутом, спрможним еволюційним шляхом забезпечити зміну ментальності, створити умови для виховання людини громадянського суспільства.
Успішному вирішенню проблеми, що розглядається також сприятиме психологічний мікроклімат на уроці; мотивація навчання, як передумова успішного уроку; психологічна культура учителя; реалізація особистісного підходу у навчально – виховному процесі: створення ситуації успіху, забезпечення педагогічної підтримки школяра, - адже до кожної дитини є десятки ключів, і все залежить від того, як повернути той чи інший ключ; впровадження сучасних інтерактивних технологій, тому що творчу особистість може виховувати творчий вчитель.
Ми прагнемо виховувати свідомих громадян України, формувати особистість учня, розвивати його здібності та обдарування, науковий світогляд, комунікативну компетентність , тобто виховувати людину з позитивним мисленням, оптиміста, добре підготовленого до життєвих випробувань, який упевнено дивиться вперед.
но на Allbest.ru