Сторінка
7

Методика формування у дітей дошкільного віку понять про орієнтування в часі

Формування відчуття часу у старших дошкільників

У підготовчій до школи групі увагу дітей зосереджують на вимірюванні часу протягом доби. Дітям пояснюють, що для більш точного визначення й вимірювання часу доба розподілена на години, що година складається ще з менших одиниць вимірювання часу – хвилин, а кожна хвилина ще з менших одиниць вимірювання часу – секунд.

Для формування у дітей початкових уявлень про тривалість 1 год., 1 хв. і 1 с. їх ознайомлюють з об’єктивною тривалістю цих інтервалів часу.

Спочатку поглиблюють знання про склад доби і конкретизують уявлення про тривалість години. Далі, виклавши інтерес до вимірювання часу і показавши необхідність цього , ознайомлюють з тривалістю 1 хвилини та 1 секунди. Закріплюючи уявлення про тривалість однохвилинного інтервалу, а пізніше три - та п’ятихвилинного, дітей привчають контролювати час за пісковим годинником у процесі виконання різної за обсягом роботи. У дітей розвивають почуття задоволення від уміння виконувати дії на час. Після цього привчають оцінювати тривалість своєї діяльності, розвивають почуття задоволення від уміння визначати часовий інтервал.

Головна мета нагромадження у дітей досвіду виконання різної за змістом діяльності у відведений час полягає в розвитку у дітей вміння планувати в часі свою діяльність, регулювати темп і ритм роботи залежно від відведеного часу та обсягу роботи. Для усвідомлення дітьми того, що кожна одиниця часочислення складається з певної кількості менших одиниць вимірювання та для ознайомлення їх з кількістю співвідношенням між секундою і хвилиною, хвилиною і годиною демонструють діафільм «Секундочка», в якому це пояснюється в захоплюючій казковій формі.

Багато додаткових труднощів доводиться подолати тим дітям, у яких до моменту вступу до школи не розвинуті часове розрізнення. Буквально з перших уроків діти повинні вміти працювати в одному ритмі, вкладатися у відведений час. Учні 1 класу повинні навчитися не запізнюватись на уроки, починати вчасно готування уроків вдома і т. д.

Факторами, на основі яких формується відчуття часу, являються:

Знання часових еталонів (узагальнення уявлень про них); для того щоб дитина могла зрозуміти про яку часову тривалість їй говорять, чи самостійно визначити часовий інтервал, він повинен знати міру часу по частинах і навчитися ними користуватися;

Переживання часу – відчуття тривалості часових інтервалів. Для цього необхідно організовувати різноманітну діяльність дітей відчути протяжність часу і уявити, що реально можна встигнути зробити за той чи інший його відрізок. В подальшому це послужить основою формування здатності планувати свою діяльність в час, обирати об’єм роботи відповідно відведеному на неї час;

Розвиток у дітей уміння оцінювати часові інтервали без годинника; контроль з сторони дорослих допоможе їм удосконалювати адекватність оцінок, отже, він необхідний як підкріплення при ви робітці навичок орієнтування в часі.

Почуття часу в інтервалах 3,5 і 10 хвилин у дітей старшої та підготовчої групи

У дітей старшої і підготовчої до школи груп можна починати розвивати почуття часу спочатку на інтервалах в 3, 5 і 10 хвилин, тому що розрізнення цих інтервалів життєво важливо для дітей.

1 хвилина - це та первісна, доступна дітям одиниця часу, з якої складаються 3, 5, 10 хвилин. До того ж у побуті ця міра часу найбільш часто зустрічається в мові оточуючих. "Через хвилину", "Зачекайте хвилину" - подібні вирази діти чують часто, але уявлення про цьому інтервалі у них далеко не адекватні.

Робота починається з сприйняття дітьми хвилинного інтервалу, а потім переходить до засвоєння інших інтервалів. Дітей знайомлять з тривалістю 1, 3, 5 і 10 хвилин, при цьому використовують секундомір, пісочний годинник, годинник-конструктор для сприйняття дітьми тривалості зазначених інтервалів; забезпечується переживання тривалості цих інтервалів у різних видах діяльності; вчать дітей виконувати роботу в зазначений термін (1, 3, 5 хвилин), для чого навчають вимірювати час і оцінювати тривалість діяльності, регулювати темп її виконання.

Робота проводиться на заняттях при звичайній організації. Програмний матеріал перших трьох занять може включати наступні завдання:

1. Познайомити дітей з тривалістю 1 хвилини;

2. Вчити вмінню контролювати час з пісочним годинником у процесі виконання різноманітної діяльності;

3. Формувати почуття задоволення від уміння виконувати завдання вчасно.

На 1-му занятті виявляються уявлення дітей про 1 хвилині. "Хвилина це 60 секунд, а секунда зовсім коротка: скажеш "раз і . "- та секунда пройшла, а в хвилині таких секунд 60", - пояснює вихователь, демонструючи тривалість 1 хвилини на секундомірі. Уточнюються назва цього приладу, знайомлять зі словом "секундомір". Дітям показують як рухається стрілка на секундомірі, і пояснюють, що її рух по колу здійснюється завжди за одну хвилину. Пропонують посидіти 1 хвилину і виміряти її тривалість за секундоміром. Після цього показуються пісочний годинник, пропонується подумати, чому вони так називаються. Тривалість однієї хвилини вихователь одночасно демонструє по пісочному годиннику і секундоміру. Разом з вихователем діти роблять висновок, що 1 хвилину можна виміряти секундоміром і з допомогою пісочного годинника. Вихователь і самі діти розповідають, де використовуються ці прилади для вимірювання часу.

Потім на кожен стіл ставлять пісочний годинник, і дітям пропонується сказати, що можна встигнути зробити за 1 хвилину. На цьому занятті і на наступних вони самі повинні були перевіряти, що можна встигнути зробити за 1 хвилину.

На занятті діти виконують 3 завдання:

1. Викладають з паличок якісь візерунки протягом 1 хвилини, стежачи за однохвилинним пісочним годинником. Дається вказівка: названі за кожним столом діти за сигналом одночасно перевертають пісочний годинник і працюючи, всі будуть стежити за годинником. Коли весь пісок буде знизу, хвилина закінчиться, роботу відразу всім слід припинити, руки прибрати зі столу. По закінченню роботи діти розповідають, хто скільки і яких візерунків встиг скласти за 1 хвилину. Вихователь особливо відзначає тих дітей, які стежили під час виконання роботи за пісочним годинником і встигли закінчити роботу вчасно.

2. Розкладають палички по 10 штук протягом 1 хвилини.

3. Прибирають всі палички з однієї коробки в протягом 1 хвилини.

При підготовці до заняття необхідно враховувати, що обсяг роботи повинен бути розрахований на однохвилинний інтервал. Всі операції - взяти і покласти паличку - вимагають дві секунди, тому на всі три завдання на першому занятті дітям дається по 30 паличок. Таким чином, створюються умови, при яких вони мають можливість виконати завдання і вкластися в часі.

На наступному занятті діти знову спостерігають за пісковим годинником за протіканням 1 хвилини, згадують, що вони встигли зробити на минулому занятті за одну хвилину. На цьому занятті завдання пропоновані дітям, ускладнюються: вже кількість операцій залежить від індивідуального темпу дій. В кінці роботи звертають увагу дітей на це, показується залежність результатів від темпів роботи при однаковій тривалості діяльності. На 2-му занятті дається вже 5 завдань, кожне з яких пропонувалося виконувати протягом 1 хвилини, контролюючи час спостереженням за пісочним годинником: