Сторінка
7

Формування знань молодших школярів про природу

Поняття з-поміж інших форм знань вчитель виділяє на основі логіко-понятійного аналізу окремих тем підручника. Критерієм при цьому слугує наявність істотних ознак у його змісті. Як зазначає Т.М. Байбара, кожне поняття розглядається як система, елементами якої є його істотні ознаки, а також як елемент системи природничих понять і системи природничих знань, тобто є цілісним системним об’єктом Так у дітей поступово формується уявлення про ієрархію понять, тобто прості поняття входять у складніші, які, в свою чергу, є частиною ще загальніших. Така ієрархія систем перебуває у відповідності з вимогами загальної теорії систем, що дає можливість дотримуватися однієї із умов входження в «систему систем».

Важливе значення у формуванні системи понять має вміння учнів виявляти та встановлювати між ними зв'язки та залежності. Найпоширенішими в курсі «Я і Україна» є причинно-наслідкові зв’язки, які встановлюються між тілами живої та неживої природи.

Засвоєння природничих понять потребує застосування певних прийомів навчальної діяльності, а саме:

- відтворення опорних знань на основі різних джерел, встановлення зв’язків між сформованими елементами знань і новими;

- виявлення причинної залежності між ознаками одного і того ж поняття й іншими елементами знань;

- виявлення родовидових, логіко-змістових, причинно-наслідкових зв’язків між уявленнями і поняттями;

- структурування понять;

- введення опорних понять у нову систему понять;

- систематизація понять у схемах і таблицях;

- характеристика об’єктів за певним планом;

- узагальнення (за його допомогою учні навчаються робити необхідні висновки).

Оволодіння цими прийомами готує школярів до засвоєння складнішого прийому. Суть його в тому, що учень, отримавши знання з підручника чи від учителя, або з інших джерел, може передати їх у вигляді логіко-структурних схем, картосхем, таблиць, а потім знову відтворити у вигляді усного викладу в новій системі зв’язків і відношень між елементами знань. Це свідчитиме про розуміння учнем внутрішньої логіки того, що вивчається, його усвідомлення і глибину засвоєння, і є показником системного засвоєння навчального матеріалу. Прийоми системного засвоєння полегшують формування загальних природничих понять, зменшують навантаження на пам’ять учнів, сприяють повнішому і глибшому засвоєнню понять. Вони значно підвищують активність учнів, формують особливий тип мислення, що характеризується системною орієнтацією.

На думку вчених, результативність процесу формування в учнів знань про тварин забезпечує використання на уроках пізнавальних завдань, зміст яких добирається так, щоб розв’язання наступного ґрунтувалося на результатах попереднього, задовольняючи вимоги кожного етапу та не порушуючи при цьому цілісності системи. Така послідовність пізнавальних завдань спонукає учнів мислити від первинного сприймання об’єкта аж до формування поняття та введення його в систему знань.

Одним із аспектів творчого навчання в сучасній початковій школі є оволодіння молодшими школярами вміння аналізувати, порівнювати і узагальнювати навчальний матеріал, що забезпечує формування у них міцних знань і понятійного мислення. Неабияку роль у розв’язанні цього завдання відіграє використання у навчальному процесі пізнавальних завдань, в основу типології яких покладено прийоми розумової діяльності. До них належать такі завдання:

- на порівняння тіл і явищ природи;

- на виділення істотних ознак та їх узагальнення;

- на класифікацію об'єктів природи,

- на встановлення функціональних, причинно-наслідкових, просторових, родовидових зв'язків;

- на доведення істинності судження.

Конструювання системи пізнавальних завдань для формування понять зменшує питому вагу готової інформації, сприяє набуттю особистого досвіду творчої діяльності учнів. Для реалізації спеціально організованого процесу формування природничих понять, який забезпечується схарактеризованими дидактичними умовами, вчитель під час алгоритмізованої спільної діяльності з учнями здійснює сукупність дій, операцій та процедур, використовуючи при цьому оптимальні методи, прийоми та засоби навчання.

Впровадження програмного матеріалу з формування знань про тварин в учнів початкової школи

Розробка уроків

Урок з природознавства у 3 класі

Тема. Різноманітність тварин у природі. Використання краєзнавчого матеріалу.

Мета. Розширити поняття «звірі», «птахи», «комахи»; сформувати елементарні поняття «риби», «земноводні», «плазуни»; вміння розрізняти тварин цих груп; вміння визначати істотні ознаки тварин, знаходити зайвий об’єкт серед їх сукупності,класифікувати, розвивати уяву; розвивати бажання дізнаватися більше про тварин, їхню поведінку; виховувати допитливість, пізнавальний інтерес, прагнення дітей до самовираження і самореалізації у пізнавальній діяльності.

Обладнання: таблиці, схеми-опори в учителя та учнів з теми; ілюстрації з видами тварин; дібраний матеріал у дітей; загадки про тварин, цікавинки і розповіді про тварин; «Чому ведмідь спить», «Я лисичка».

Тип уроку: урок з використанням інтерактивних технологій.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Скринька гарного настрою:

Добрий день,вам, добрі люди!

Хай вам щастя – доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий – довгий вік.

- Усміхніться гостям, друзям, мені. Дякую. Сідайте.

ІІ. Хвилинка спостережень.

Учень – синоптик. Сьгодні 15 лютого, середа, 2013 року.

Температура повітря - …

Стан неба - …

Вітер - …

Опади - …

Вчитель. Погода сприятлива, морозяна, але в класі тепло і затишно. Отож бажаю вам гарного настрою і плідної праці. Продовжуємо наші спостереження.

- Яка пора року зараз? Назвати зимові місяці.

- Як у народі називають місяць лютий? (Сніжень,бокограй, межень, лютень, зимобор)

- Пригадаймо значення слова лютий (Учениця читає вірш М.Познанської «Лютий»)

- Про місяць лютий є прислів’я :

Лютий зиму видуває, тому без вітру не буває.

Лютий лютує недарма,бо кінчається зима.

На стрітення птиця птиця до гнізда обертається, а хлібороб до плуга.

- Які зміни відбулися в неживій природі за минулий тиждень? (Сонце піднімається вище над горизонтом, довшає день)

- У живій – голосніше співають пташки.

ІІІ. Повторення вивченого матеріалу (картки-опори).

1. Фронтальне опитування учнів.

- Яку тему ми почали вивчати? (Тварини у природі).

- Де живуть тварини? (Високо в горах, на дні океанів, річок, у лісах, в пустелях, де вічні сніги).

- Чим вони різняться? (Зовнішньою будовою, формою тіла, розмірами, забарвленням).

- Як переміщуються тварини? (Ходять, стрибають, літають, повзають).

- Доведіть, що тварини належать до живої природи. (Дихають, живляться, ростуть, розмножуються, вмирають).

- Порівняйте ластівок різних видів : сільську і міську. Чим вони різняться? ( Ластівка сільська відрізняється від міської забарвленням, розмірами, формою хвоста).

2. Робота дітей з тестами ( у кожного вони є на партах).