Сторінка
23
5.2. Семінари-практикуми: 11,95х 5=59,75грн.
5.3. Участь в педагогічних радах: 11,95х5=59,75грн.
Всього оплата праці: 191,20грн.
VІ.Поточний ремонт і заправка ксерокса, картриджа
6.1. Поточний ремонт техніки: 200,00грн.
6.2. Заправка картриджа: 20x50,00=1000,00грн.
6.3. Заправка принтера: 20x50,00=1000,00грн.
Всього ремонт і заправка: 2200,00грн.
VІІ.Амортизаційні устаткування
7.1. Знос ксерокса: балансова вартість ксерокса х річна норма амортизації : 12 місяців у році х термін використання ксерокса (місяців) х знижуючий коефіцієнт х кількість ксероксів = 500,00грн. х 0,25:12x30 х 0,8х1=250грн.
7.2 Знос комп’ютерів: балансова вартість комп’ютера х річна норма амортизації : 12 місяців у році х термін використання комп ‘ютерів (місяців) х знижуючий коефіцієнт х кількість комп'ютерів =3000, 00грн. х 0, 25:12х40х 0,8 х5=10,000грн.
7.3. Знос принтера: балансова вартість принтерах річна норма амортизації : 12 місяців у році х термін використання принтера (місяців) х знижуючий коефіцієнт х принтерів=800,00грн. х 0,25:12 х 40 х 0,8 х 1= 533,3грн
Всього амортизаційних устаткувань: 10,000+250+ 533,3 = 10783грн.
Проте при впровадженні програми необхідними умовами для ефективного управління її реалізацією є наступні:
чітка постановка цілей і завдань; своєчасний збір і обробка інформації про практичне виконання запланованих заходів;
корекція планів, доведення їх до виконавців;
контроль виконання запланованих заходів;
наслідки контролю: усунення відхилень, стимулювання педагогічних працівників, учнів до рефлексії особистої діяльності; аналіз виконаних дій, збір, обробка та наступне використання отриманої в ході аналізу інформації.
Серед головних задач розглянутої проблеми ми вважаємо доцільним відзначити такі:
Розвиток у навчально-виховному процесі гімназії та ВНЗ тієї роботи, що максимально буде сприяти розвитку мислення, не тільки сприйняттю поданої інформації, але й умінню нею скористатися, осмислювати й аналізувати її, тобто формування науково-дослідницьких компетентностей учнів і вчителів;
Потрібна розробка тематики, що могла б бути предметом наукових досліджень у школі й ВНЗ, була б зрозумілою й приваблевою;
Продовження вдосконалення структури тих підрозділів у системі організації науково-дослідницької роботи в гімназії, які організовують підготовку й проведення інтелектуальних конкурсів, захистів, олімпіад;
Налагодження цілеспрямованого навчання вчителів, які організовують наукову працю в школі шляхом проведення семінарів, конференцій, консультацій, самоосвітньої діяльності;
Розробка концепції подальшої роботи з творчо мислячими учнями, залучення їх до подальшої наукової діяльності;
Сприяння залученню до наукової роботи в гімназії працівників науки, ВНЗ, громадських організацій.
Дослідження практики вдосконалення організації науково-дослідницької діяльності старшокласників в Харківської гімназії № 23 Харківської міської ради Харківської області дає підстави зробити наступні висновки:
Управлінська діяльність керівника щодо організації науково-дослідницької роботи з учнями знаходиться на достатньому рівні (0,66) і потребує вдосконалення.
У ході діагностики виявлено наступні проблеми:
не прослідковується чіткий розподіл обов’язків щодо організації зазначеної діяльності;
відсутня циклограма діяльності окремих підрозділів відповідно до моделі науково-дослідницької діяльності»
не достатній психологічний супровід науково-дослідницької діяльності старшокласників (несистематична діагностико-корекційна робота з учнями у напрямі вивчення психологічної готовності старшокласників до здійснення такої роботи);
майже не проводиться апробація вчителями наукових досліджень.
3. Вивчення й аналіз рівня готовності вчителів до саморозвитку професійно-педагогічній діяльності засвідчили, що 63% педагогів мають вище за середній, високий і дуже високий рівні. 37% вчителів потребує певних індивідуальних диференційованих підходів, стимулів і заохочень щодо саморозвитку в професійній діяльності.
4. Діагностика рівнів професійно-педагогічної майстерності вчителів засвідчила, що близько 80% педагогів здійснюють свою діяльність на локально-моделюючому та системно-моделюючому рівнях. Це люди креатині, здатні працювати в режимі інновацій та організовувати науково-дослідницьку роботу учнів.
5. Результативність професійно-педагогічної діяльності педколективу засвідчує щорічне число учнів-переможців МАН, обласних і всеукраїнських олімпіад (від 15 до 20 учнів).
6. Для усунення виявлених недоліків було розроблено комплексно-цільову програму, яка отримала позитивну експертну оцінку, належне ресурсне забезпечення. З метою успішної реалізації програмно-цільових заходів було визначено умови їх впровадження.
На підставі вище зазначеного, можна стверджувати, що розвиток сучасної освіти і науки поставили перед загальноосвітнім закладом нову задачу – організувати проведення наукових досліджень учнів, виокремити науково-дослідницьку діяльність в навчальних закладах нової формації як самостійний напрямок діяльності педагогічного колективу, розвивати наукове мислення школярів.
Таким чином, сучасний навчальний заклад нової формації взяв на себе раніше не притаманні йому функції: допомогти учневі не тільки у здобутті базових знань для подальшого навчання, але й у його становленні як майбутнього науковця і дослідника. Наукова робота старшокласників у закладах такого типу стала розглядатися як окремий напрямок навчальної та позанавчальної діяльності.
Науково-дослідницька робота – це розширення поля навчальної та позанавчальної діяльності учнів. Вона є чинником самореалізації особистості, засобом реалізації інтересів та нахилів старшокласників, прищеплення інтересу до наукової думки. Особливого значення організація наукової роботи набуває в навчальних закладах нової формації – гімназіях, ліцеях, спеціалізованих школах, НВК, оскільки саме ці заклади посідають провідне місце у формуванні інтелектуального потенціалу України. Провідний напрямок їх діяльності – пошук, навчання й виховання здібних і обдарованих дітей, здатних діяти самостійно і приймати рішення у динамічних, нестандартних ситуаціях. Все це вимагає глибокого наукового осмислення філософії змісту діяльності навчальних закладів нової формації, специфіки навчально-виховного процесу, постійного підвищення професійної майстерності педагогічних кадрів.
Для підвищення якості роботи навчального закладу за означеним напрямом можна використовувати модель комплексної педагогічної підтримки творчої самореалізації школярів у науково-дослідницькій діяльності, яка передбачає:
підготовку учнів до наукового дослідження, починаючи з молодших класів та продовжуючи протягом всього навчання;
проведення такої підготовки шляхом створення проблемних ситуацій, постановки проблемних питань, проблемних задач, з використанням нових досягнень педагогічної й психологічної думки, урізноманітненням методів, прийомів і форм роботи з учнями та вчителями;