Сторінка
13

Організація науково-дослідницької діяльності старшокласників у навчальному закладі нової формації

Гімназія, як і інші навчальні заклади, перебуває у стані модернізації навчально-виховного процесу і вбачає свою місію у вихованні особистості, здатної інтегруватись у світовий освітній простір, достойно представляти Україну за її межами, бути готовою до вирішення складних економічних, соціальних і політичних питань.

Реалізуючи місію, педагогічний колектив на 2011-2012 рік визначив таку генеральну мету: «Забезпечення умов для аналітичної діяльності учасників навчально-виховного процесу з урахуванням їхніх пізнавальних інтересів і схильностей в процесі викладання і засвоєння базових дисциплін».

З метою реалізації зазначеної мети перед педагогічним колективом поставлені такі пріоритетні завдання:

різнобічний розвиток індивідуальності учня на основі виявлення його задатків (здібностей), формування інтересів і потреб, формування інтелектуальної мобільності;

збереження і зміцнення морального і фізичного здоров’я;

виховання гімназиста як громадянина України, вільної, демократичної, життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях;

становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентності на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, оволодіння засобами практичної і пізнавальної діяльності, іноземними мовами, виховання розуміння ролі праці як умови життєвого й професійного самоутвердження.

Мікродослідження №1. Оцінка управлінської діяльності керівника щодо організації науково-дослідницької роботи з учнями

Мета: визначення оцінки якості управлінської діяльності щодо організації науково-дослідницької роботи з учнями в гімназії.

Відповідно до мети дослідження, нами було адаптовано кваліметричну модель Г.В. Єльнікової та О.М. Касьянової з метою здійснення оцінки якості управлінської діяльності щодо організації науково-дослідницької роботи з учнями.

Суть моделі, зокрема, зводиться до такого:

На основі загальної структури діяльності визначаються характерні фактори цієї діяльності, які становлять основу картки;

Після декомпозиції загальних цілей діяльності необхідно встановити критерії цієї діяльності;

Після декомпозиції кожного критерію за допомогою визначення часткових цілей конкретної управлінської структури необхідно визначити показники;

Визначення ваги факторів і показників встановлюється методом експертної оцінки або ранжування ( метод Дельфі );

Оформлення моделі діяльності у вигляді окремих карток.

На підставі сказаного, ми визначили такі фактори в структурі кваліметричної моделі: інформаційне забезпечення організації науково-дослідної роботи, системність організації науково-дослідної роботи в закладі, організація роботи науково-дослідного товариства учнів, організація науково-дослідної роботи вчителів, організація науково-методичної роботи з вчителями з питань науково-дослідницької діяльності учнів, психологічний супровід науково-дослідної роботи з учнями, результативність науково-дослідної роботи. Кожен з цих факторів, у свою чергу, вміщує критерії, які розкриваються показниками.

Наступний крок − значення ваги факторів, показників управлінської діяльності керівника щодо організації науково-дослідницької роботи з учнями. Саме кваліметричний підхід забезпечує кількісну оцінку якості діяльності.

Основний метод кваліметрії − експертний. Для проведення групової експертної оцінки залучаються кваліфіковані управлінці, вчителі-експерти. Для них створюються умови для індивідуальної роботи. Експерти виставляють бали (бальну оцінку або ранг). Потім проводиться статистична обробка результатів, оцінювання. Завершується цикл повторним пред'явленням анкет експертам для остаточного узгодження за результатами обробки. Цикл експертизи повторюється 3-4 рази. Результати експериментів підтверджують велику надійність колективної експертної думки порівняно з індивідуальною.

У кваліметрії прийнято, що закон розподілу експертних оцінок наближається до нормального закону розподілу, якщо виконуються такі умови:

1) число експертів N >10;

2) значення показників експертної вірогідності сумарне для кожного експерта;

3) опитування проводиться упродовж одного туру без обговорення. Тобто індивідуальні експертні оцінки незалежні.

Визначення ваги факторів та критеріїв нами було здійснено за методом, який запропонувала О.М. Касьянова (табл. 2.1). В експертизі взяло участь 25 чоловік. Оскільки факторів 7, то експертам було запропоновано за 7-бальною шкалою проранжувати вказані фактори моделі.

Як бачимо із таблиці 2.1, за першим фактором 6 експертів виставили 1 бал, 7 експертів – 2 бали, 1 експерт – 3 бали, 6 експертів – 5 балів, 2 експерти – 6 балів, 3 експерти – 7 балів. Далі підраховується загальна кількість балів для першого фактору: 6Ч1 + 7Ч2 + 1Ч3 + 6Ч5 + 2Ч6 +3Ч7 = 86. В аналогічний спосіб підраховується сума за кожним фактором (2 – 7).

Таблиця 2.1

Розрахунок ваги факторів кваліметричної моделі