Сторінка
11
Пам’ятки і зразки міркувань, подані нижче, доцільно застосовувати з метою актуалізації суб’єктного досвіду й опорних знань учнів та активізації їхньої навчально-пізнавальної діяльності під час виконання самостійних завдань .
Доданок + Доданок = Сума
5 + 2 = 7
Невідомий доданок знаходимо відніманням:
від суми віднімаємо відомий доданок.
1. Якщо треба збільшити на х, то х додаємо.
2. Якщо треба зменшити на х, то х віднімаємо.
3. Якщо треба збільшити в х разів, то множимо на х.
Якщо треба зменшити в х разів, то ділимо на х.
Залучити кожного учня до активної діяльності на всіх етапах уроку, сформувати поняття, стійкі навички допомагають також опорні схеми. Дуже важливо, щоб вони не висіли як плакати, а підключалися до роботи на уроці.
4 + = 6
При додаванні:
1) дивись на останнє число;
пригадай склад цього числа
28 + 59 = 70 + 17 = 87
20 8 50 9
Або:
28 + 59 = ( 78 + 2 ) + 7 = 87
78 2 7
Ефективність самостійної роботи на етапі закріплення знань, умінь і навичок можна значно підвищити за рахунок ретельно продуманого способу постановки завдань. Важливо пропонувати учням завдання в такий спосіб, щоб воно вимагало зосередженого виконання кількох дій, багатьох обчислень і водночас дуже мало записів. Продемонструємо це на завданнях для 1-ого класу:
1.Записати номер прикладу, при розв'язанні якого матимемо 0.
1) 0 + 1 4) 7 + 0
2) 0 + 5 5) 5 – 0
3) 5 + 0 6) 6 – 6
2. Записати тільки те рівняння, в якому невідоме має найбільше значення.
х + 3 = 9 4 + х = 6
5 + х = 9 х + 3 = 7
3. Один із цих прикладів має відповідь, яка відрізняється від усіх інших. Який це приклад? Запишіть.
1) 40 + 8 – 3 3) (40 + 8) – 3 5) 40 – 3 + 8
2) 40 – 8 + 3 4) 40 + (8 – 3)
Економною формою постановки завдань для самостійної роботи на етапах закріплення й перевірки обчислювальних навичок є розв'язання вправ з використанням перфокарт, що також мають детальні інструкції чи конкретні запитання, на які учні повинні дати стислі відповіді.
При організації самостійної роботи за однаковими перфокартами Галина Петрівна може швидко перевірити знання й уміння кожного учня. Максимально продуктивно використовують час і діти – вони не витрачають його на виконання другорядних операцій. Накладають перфокарти на чисті сторінки зошитів і тут же переходять до розумових вправ, передбачених завданням: обчислюють, знаходять, записують відповіді в заготовлених віконцях прямокутної, круглої чи іншої форми – залежно від змісту завдань.
Під час вивчення теми “Додавання і віднімання в межах 10 і з переходом через десяток” можна запропонувати таке завдання на перфокартах.
2 + 6 = 5 + 2 = 7 + 5 = 8 + 7 =
8 – 2 = 8 – 4 = 8 + 8 = 7 + 4 =
2 + 7 = 3 + 5 = 9 + 2 = 6 + 5 =
8 – 3 = 10 – 6 = 8 + 6 = 9 + 6 =
10 – 5 = 4 + 4 = 6 + 6 = 8 + 3 =
9 – 5 = 8 – 6 = 9 + 9 = 7 + 6 =
4 + 3 = 7 + 3 = 8 + 5 = 7 + 9 =
8 + 2 = 9 + 3 = 7 + 7 = 5 + 6 =
Для самостійного роботи з новим матеріалом у 3-4-му класах цілком доступні й нові види задач. Щоб самостійно розв'язати задачу, дитина повинна усвідомити її умову (значення числових величин, окремих слів і виразів); виділити з умови дані і шукане; знайти зв'язки між шуканим і даними.
Найскладніше для учнів – навчитися аналізувати задачу. Кращому розумінню важкодоступного під час самостійного розв'язування задач нового виду сприяють допоміжні засоби. Ними можуть бути ілюструючі схема, малюнок, короткий запис, вказівки, що, як правило, подаються або на індивідуальних картках. Якщо це картки, вони можуть мати такий вигляд:
Картка №1
1. Прочитай текст.
1 кг яблук коштує а гривень. Всього в ящику було в кг яблук. За всі яблука заплатили с гривень. Постав до задачі запитання.
2. Запиши за цією умовою три рівняння. Чому дорівнює:
а) ціна 1 кг;
б) загальна вага яблук;
в) загальна вартість.
Наведемо деякі формулювання самостійних завдань:
а) прочитати умову задачі; зробити схему або короткий запис умови;
б) придумати запитання до кожної дії повного розв'язування; виконати дії;
в) скласти задачу за коротким записом, схемою (без чисел і з числами);
г) придумати запитання до задачі, щоб замість двох дій вона розв'язувалась однією (або навпаки);
д) перебудувати задачу так, щоб відповідь не змінилась, але вона розв'язувалась двома діями тощо.
Для самостійної роботи можна пропонувати учням задачі підвищеної складності. Розв’язуючи їх школярі не тільки розширюють і збагачують свої знання, а й удосконалює пізнавальні дії, вчиться помічати незвичне в очевидному, формує навички вибору дії. Наведемо приклади таких задач з теми “Додавання і віднімання в межах 100” 2 кл.:
1. У Мишка було 22 сірі кролі. 9 сірих кролів він поміняв на 5 білих. Скільки кролів залишилося у Мишка?
2. У кошику було 53 груші. Мама взяла 16 груш, щоб почастувати дітей. 4 груші вона поклала назад у кошик. На скільки груш менше стало у кошику, ніж було?
3. Сума двох менших сторін прямокутника 12 см, а більша сторона прямокутника 14 см. На скільки сантиметрів довша більша сторона від меншої?
Одним із видів самостійної роботи учнів на уроці може бути виконання тестових завдань. До кожного такого завдання школярам пропонуються 3-4 варіанти відповідей, з яких тільки одна є правильною. Відповіді добираються не механічно, а виходячи з прогнозування можливих помилок. Наведемо приклади таких завдань для учнів 4-ого класу.
1. запиши число 5107 у вигляді розрядних доданків.
А. 5000 + 10 + 7
Б. 5000 + 100 + 7
В. 5000 + 10 + 70
Г. 500 + 10 + 7
2. Яке з чотирицифрових чисел найбільше?
А. 6999
Б. 80805
В. 7085
Г. 7058
3. Обчисли: 60 – 24 : 6.
А. 6
Б. 56
В. 66
Г. 36
4. У мотку було 24м стрічки. Чверть мотка продали. Скільки метрів стрічки продали?
А. 96 м
Б. 28 м
В. 6 м
Г. 6 мотків
5. Сторони прямокутника дорівнюють 3 см і 8 см. Знайди його площу.
А. 22 см
Б. 24 см2
В. 22 см2
Г. 24 см
6. У якому виразі ділене дорівнює 40?
А. 70 · 40
Б. 240 : 40
В. 600 + 40
Г. 40 : 4
Отже, самостійна робота на уроках є дуже різноманітна за своїм змістом і характером. Їй відводиться значне місце на всіх етапах опрацювання матеріалу.
А методика її проведення визначається конкретним уроком і його метою.
Диференціація навчальних завдань
Важливою дидактичною умовою ефективності самостійної роботи є її диференціація. У теорії і практиці початкового навчання проблема диференціації самостійних завдань розроблена досить детально.
Диференціація навчання передбачає застосування методів, організаційних форм, спрямованих як на підтягування відстаючих у навчанні, так і на поглиблення знань учнів, що вчаться з випередженням. За однаковий час не можна всіх школярів навчити якісно на запропонованому рівні. Здійснюючи диференційований підхід до дітей у навчанні, треба знати особливості кожного, враховувати їх у роботі.