Сторінка
2
Важливим в аспекті теоретичного аналізу нашої проблеми є дисертаційне дослідження З.З.Фалинської „Практична підготовка майбутніх соціальних педагогів у вищих навчальних закладах"(2006 р.). Під професійною підготовкою соціальних педагогів авторка розуміє процес формування фахівця нового типу, здатного швидко й адекватно реагувати на зміни, що відбуваються у суспільстві, компетентно вирішувати соціально-педагогічні проблеми в усіх типах та видах навчально-виховних установ і закладів соціальної роботи, на всіх рівнях управління.
У своїй роботі „Професійна підготовка соціальних педагогів у вищих навчальних закладах Німеччини" (2008 р.) О.Ю.Пришляк здійснила аналіз німецького досвіду підготовки соціальних педагогів, а також порівняла його з особливостями функціонування вітчизняної системи соціально-педагогічної освіти. На основі цього О.Ю.Пришляк зробила висновок про те, що детального вивчення заслуговують: подальший розвиток партнерських взаємин вищих навчальних закладів із соціальними/соціально-педагогічними установами; здійснення професійної підготовки соціальних педагогів в Україні відповідно до світових стандартів.
Ми повністю поділяємо думку дослідниці, оскільки для забезпечення високого рівня професійної підготовки соціальних педагогів, необхідний тісний зв'язок теорії з практикою соціально-педагогічної роботи.
К.В. Бакланов у своєму дослідженні „Формування основ самоусвідомлення соціального педагога в процесі професійної підготовки" (1998 р.) розробив модель, яка містить три основні рівні розвитку, які проходить самоусвідомлення соціального педагога в процесі професійної підготовки і професійного самовдосконалення: перший рівень відповідає періоду професійної підготовки - це рівень формування основ; другий рівень відповідає закінченню професійної підготовки і оволодінням системою професійних знань, умінь та навичок, які становлять професійну компетентність; третій рівень - це рівень, яким володіє сформований професіонал, який має досвід професійної діяльності і володіє професійною духовністю як гармонією загальнолюдських, професійних і особистісних ідеалів.
У роботі С.Ю. Пащенко „Підготовка соціальних педагогів до організації освітньо-дозвіллєвої діяльності учнівської молоді" (2000 р.), авторка теоретично та методично обґрунтувала положення щодо організації підготовки студентів до соціально-педагогічної діяльності в освітньо-дозвіллєвій сфері. Соціальний педагог має бути підготовленим до організації освітньо-дозвіллєвої діяльності, тому що в закладах освіти він здійснює роботу по залученню підлітків до молодіжних організацій; волонтерської роботи в різних соціальних службах; різноманітних акцій, гуртків, спортивних секцій, екскурсій, виставок, конкурсів тощо.
О.В. Пономаренко у своєму дослідженні „Формування професійно-етичної культури соціального педагога" (2001 р.) розробила морально-психологічну модель соціального педагога, яка включає такі цінності: творчий характер і соціальна значущість його праці, можливість самореалізації, любов і прихильність до дітей, тактовність і толерантність, доброзичливість, справедливість, принциповість, здатність правильно оцінити внутрішній стан іншої людини, співчувати, співпереживати, бути прикладом для наслідування, стимулювати чи втішати людину, добирати необхідний стиль спілкування, самостійність і творчість у прийнятті рішень тощо. Авторка вважає, що ці якості можуть проявлятися лише завдяки усвідомленої, цілеспрямованої й соціально орієнтованої діяльності спеціаліста.
На нашу думку, високий рівень таких якостей у соціального педагога забезпечить можливість налагоджувати ефективну соціально-педагогічну взаємодію з учнями, бути контактним не лише з дітьми, а й з батьками та колегами.
О.І. Гура в науковій праці „Педагогічні умови формування професійних комунікативних якостей соціального педагога" (2001 р.)зазначає, що професійні комунікативні якості соціального педагога є базовими, інтегративними характеристиками, які визначають продуктивність реалізації всіх функцій професійної діяльності спеціаліста.
У своєму дослідженні О.Я. Межирицький „Підготовка студентів до соціально-педагогічної діяльності в умовах сільської місцевості" (2003 р.) обґрунтував, що зміст навчання студентів – майбутніх соціальних педагогів, обов'язково повинен ураховувати регіональний аспект, а навчальні програми загальнопедагогічних дисциплін мають містити навчальні матеріали, які відбивають специфіку соціально-педагогічної роботи в залежності від мезофакторів міського або сільського середовища. На нашу думку, соціальний педагог загальноосвітнього навчального закладу має враховувати не тільки регіональний аспект, але й специфіку соціально-педагогічної роботи з різними цільовими групами дітей та дорослих.
Певний інтерес становить наукова праця Л.В. Боднар „Професійна підготовка соціальних педагогів із застосуванням електронних засобів навчання" (2006 р.), яка відзначає, що електронні засоби навчання у професійній підготовці соціальних педагогів - це програмні продукти, створені з метою одержання студентами соціально-педагогічних знань, умінь, навичок і формування особистісних якостей, що сприяють підвищенню ефективності навчального процесу. Соціальний педагог, працюючи в закладах освіти, має володіти комп'ютерними методами набору, зберігання й обробки інформації, а також використовувати сучасні освітні технології у своїй професійній діяльності.
У дисертації М.О. Малькової „Формування професійної готовності майбутніх соціальних педагогів до взаємодії з девіантними підлітками"(2006 р.) наведено теоретичне узагальнення та практичне розв'язання наукової проблеми формування готовності майбутніх соціальних педагогів до взаємодії з підлітками девіантної поведінки. В основу концептуальних положень, що відображають сутність та особливості цього процесу, покладено ідею про розробку й реалізацію педагогічних умов підготовки майбутніх соціальних педагогів до цієї професійної діяльності.
Ця проблема для нас є вагомою, оскільки соціальний педагог здійснює взаємодію з девіантними підлітками в загальноосвітніх навчальних закладах. Задля вирішення цієї проблеми соціальний педагог проводить щомісячну роботу Ради профілактики закладу освіти, бере участь у засіданнях Служби у справах дітей, проводить бесіди з профілактичної роботи з підлітками девіантної поведінки за участі представників ССД тощо).
Заслуговують на увагу висновки дисертаційного дослідження О.І. Москалюк „Формування професійної спрямованості у майбутніх соціальних педагогів" (2007 р.). На думку авторки запорука успішної підготовки майбутніх соціальних педагогів, ефективність формування профспрямованості у студентів спеціальності "Соціальна педагогіка", залежить від використання широкого діапазону засобів, які б впливали на її розвиток і формування, а також від педагогічних умов: забезпечення чіткої орієнтації навчального процесу на професійну діяльність соціального педагога; використання у навчальному процесі форм і методів активного моделювання професійної діяльності соціального педагога; залучення студентів до пошукової діяльності по розв'язанню актуальних проблем у роботі соціальних педагогів; створення сприятливої емоційної атмосфери для активного професійного самовираження тощо.