Сторінка
6

Художнє оформлення дошкільного закладу як засіб естетичного виховання дітей

Тому дуже важливо створити правильну «колірну обстановку», що відповідає різноманітним потребам дітей і здатну запобігти «згасання орієнтовних реакції» зорових відчуттів.

Вітчизняні та зарубіжні дослідження показали, що дітям більше подобаються червоний, пурпурний, рожевий, жовтий, помаранчевий, бірюзовий кольори, особливо червоний. Їх приваблюють яскраві, контрастні поєднання, наприклад червоного і зеленого, помаранчевого і синього, жовтого і фіолетового.

А ось чорний, сірий і темно-коричневий кольори викликають негативні емоції.

Залежно від призначення приміщень їх колірні рішення можуть бути різними. Тривалий час діти проводять в груповій та ігрової кімнатах. Характер використання цих приміщень вимагає створення спокійної колірної гами, тому для фарбування їхніх стін бажано використовувати світлі теплі тони, наприклад, жовтувато-зелені, які служать сприятливим фоном для різноманітної дитячої діяльності. В інтер'єр цих приміщень бажано включати невеликі яскраві плями: іграшки, дитячі малюнки, предмети обстановки і т. д. Для фіранок краще використовувати легкі світлі тканини, гладкі або з неяскравим малюнком. Золотистий тон фіранок створить відчуття сонячного освітлення. Якщо вікна виходять на північ, укоси доцільно пофарбувати у світло-жовтий колір: тоді світло, яке потрапляє в кімнату, здається більш теплим і сонячним.

Коротке перебування дітей в роздягальні, на східцях і у внутрішніх переходах дозволяє активізувати просторово-колірну характеристику цих приміщень за рахунок більш насичених кольорів: червоного, помаранчевого, жовто-зеленого.

Для спалень доцільно застосовувати розбілені і приглушені тони.

Плитки, що використовуються для покриття підлоги, дозволяють створити геометричний орнамент або геометричні композиції. Найбільш доцільно робити підлогу світлого кольору з графічним виділенням окремих зон. Можна застосовувати і ворсові тканини, краще зеленого кольору, що нагадає дітям зелений луг.

Коли розмірковують над кольором стін, меблів, фіранок, необхідно вирішити, чи гармонійною буде композиція, складена з цих квітів, адже гармонія створюється в результаті виконання певних правил поєднання кольорів і відтінків. Але у випадку ремонту є можливість узгодити кольори меблів, завіс та інших великих колірних елементів оформлення інтер'єру з обробкою стін. У цьому випадку доцільніше колір стін підбирати з урахуванням загального колориту декоративного оздоблення.

Можна поєднувати відтінки одного кольору: розбілюючи або «утемнюючи» який-небудь колір, можна отримати його відтінки, що відрізняються за світлістю і насиченістю (блакитний, біло-блакитний, світло-блакитний, темно-блакитний) або колірним тоном (наприклад, для жовтого – жовтувато-рожевий, жовто-зелений та ін.)

При поєднанні двох контрастних кольорів один з них повинен домінувати, тобто займати найбільшу площу, і бути неяскравим, а другий колір може бути яскравіше, але займати меншу площу. Можна колір замінювати його відтінками, наприклад з помаранчевим поєднувати синій, а синьо-зелений і синьо-фіолетовий. З контрастними тонами добре виглядають білий колір і невелика кількість світло-сірого.

При поєднанні трьох різних кольорів один повинен переважати (колір стін або колір меблів, якщо вона закриває більшу поверхню стін), два інших – бути доповненням (килимки, фіранки та ін.)

Кольорове рішення інтер'єрів дитячих садків в цілому має бути світлим. Не слід використовувати багато яскравих кольорів – це може викликати враження хаосу, занепокоєння, в той же час «одноколірність» створить враження одноманітності, нудьги і незавершеності оформлення. Слід дотримуватися головного правила: колір, який займатиме найбільшу площу, повинен бути неяскравим, а чим яскравіше колір, тим меншу площу він повинен займати.

Колір можна використовувати і для візуальної зміни висоти, довжини, величини приміщення: теплі кольори, темні тони мають властивість наближати поверхні, а холодні кольори, насамперед білий, світлі тони – віддаляти. Так, для «зменшення» довжини коридорів їх торцеву стіну слід зробити теплою (за кольором) або більш темною. А ось стелю краще робити білою або світлішою від стін.

Продумане використання кольору в інтер'єрі дошкільного закладу дозволяє створити правильне кольорове оформлення, більш сильне по емоційному впливу на дітей і більш економічне, особливо в порівнянні з різноманітними, дорогими оздоблювальними матеріалами.

Висвітлення дитячих приміщень і зон діяльності дитини має велике значення в організації виховної роботи, підвищення працездатності, зниженні стомлюваності і короткозорості у дітей. Воно функціонально пов'язано з колірною обробкою приміщень і тому багато в чому визначає успіх естетичного виховання малюка. Нормативне освітлення підвищує настрій дітей, активізує або заспокоює їх.

Світильники в приміщеннях дитячого садка необхідні для створення сприятливих умов виховання та розвитку дитини. Форма і зовнішній вигляд світильника, його потужність, спрямованість світлового потоку, висота і характер підвісу – все це має виявляти доцільність його застосування. Світильник повинен добре освітлювати приміщення, місце занять дитини, спрямовувати увагу дітей на цікаве в інтер'єрі, будь то естамп, твори декоративного мистецтва або ігровий куточок. Завжди треба стежити за тим, щоб освітлення виявляло кольорове оформлення інтер'єру.

Меблі й технічні пристосування

При організації інтер'єру особлива роль відводиться меблям і спеціальному обладнанню – технічним пристосуванням.

Естетична взаємозумовленість інтер'єру та формоутворюючого його компоненту – меблів – очевидна. Як функція приміщень визначає склад, зовнішній вигляд і забарвлення предметів благоустрою, так і самі меблі як би «розкривають» зміст, функцію будь-якого приміщення.

Комплектність меблів значною мірою визначає його естетичний вигляд. Краса і ритм їх розташування – неодмінна умова грамотного архітектурно-художнього рішення інтер'єру дошкільного закладу.

До меблів відносяться стільці та крісла, столи дво-та чотиримісні, стрічкові столи, полиці і мольберти, шафи та стелажі, ліжка і комбіновані меблі, що поєднують в собі різні функції. За конструктивними ознаками розрізняють меблі розбірні і нерозбірні, складні, ті, що складаються і трансформуються. Меблі бувають пересувного і вбудованого типу (корпусні, збірно-розбірна, стелажна, навісні).

Розрізняють меблі суворо функціональні, жорстко конструктивні (стілець, стіл, шафа, ліжко) і меблі-іграшки (з елементами образного, ігрового характеру). Наприклад, до спинки стільця кріпиться декоративне зображення голівки тварини, стіл з відкидними кришками-мольбертами може бути виконаний у формі квітки з пелюстками. Різновид таких меблів представляє «меблі-перевертиші». Каталка-автомобіль в перевернутому положенні стає гойдалкою, стіл зі стільцем виявляються будиночком. Є ще меблі-конструктори. Вони цікава тим, що діти з окремих деталей збирають різне обладнання, в основному для гри.

В оформленні інтер'єру естетичні якості меблів заявляють про себе відразу. Це зручність меблів, доцільність, простота і лаконічність форми, зорова «легкість», висока якість обробки. Краса меблів – в гармонійному поєднанні окремих виробів і груп предметів з інтер'єром, зв'язок з архітектурою. Сучасним меблям притаманні витонченість і чіткість ліній, пластичність, раціональне використання кольору і матеріалу.