Сторінка
7
«Самооцінка вчителя системи розвивального навчання Ельконіна-Давидова (кваліметрична модель діяльності)»;
«Рівні уроків у системі розвивального навчання Ельконіна-Давидова»;
«Рівні самоаналізу уроків у системі розвивального навчання Ельконіна-Давидова»;
«Оцінка діяльності вчителя системи розвивального навчання Ельконіна-Давидова колегами (учителями початкових класів)»;
«Оцінка діяльності вчителя системи розвивального навчання Ельконіна-Давидова батьками учнів класу»
«Зведена таблиця самооцінювання та зовнішнього оцінювання педагогічної діяльності вчителя системи розвивального навчання Ельконіна-Давидова».
Для здійснення моніторингу навчальної діяльності учнів класів розвивального навчання використовується картка:
«Рівні сформованості навчальної діяльності учнів класів розвивального навчання (системи Ельконіна-Давидова)».
Згідно рішення педагогічної ради від 27 грудня 2005 року на протязі 2005-2008 років гімназії №1 смт Борова проводився моніторинг якості освіти у класах , які працюють за методикою розвивального навчання Д.Б. Ельконіна – В.В. Давидова.
Була затверджена програма експерименту «Моніторинг якості освіти у Борівській гімназії№1 на 2005-2008 н.р.», створена координаційна рада.
В експерименті, за погодженням батьків, брали участь 105 учнів початкових класів та вчителі Горенко М.Н., Жирова Н.Г., Матвієнко Л.І. та Дорошенко Н.І., які мають слідуючий фаховий рівень:
Горенко М.Н. - старший вчитель – 34 роки стажу
Жирова Н.Г. – старший вчитель – 28 років стажу
Матвієнко Л. І. – старший вчитель – 30 років стажу
Дорошенко Н.І. – 1категорія – 21 рік стажу.
Всі вчителі пройшли відповідну підготовку на базі ХОНМІБО. На протязі всіх років навчання розвивальні класи були забезпечені програмами, підручниками та ін. навчальними посібниками.
Було створено внутрішньошкільне методичне об’єднання вчителів початкових класів, яким керує вчитель Дорошенко Н.І.
Набір до класів здійснювався без спеціального відбору дітей, а з урахуванням установлених вимог до готовності дитини навчатися у школі.
Починаючи з 2002 року в кожній паралелі початкових класів створювався один розвивальний.
Розв’язується проблема наступності між початковою та основною школою. В гімназії зберігається вивчення української мови та математики за розвивальними програмами в 5 і 6 класах.
В результаті моніторингу педагогічної діяльності вчителів та учнів розвивальних класів за розробленими в ХОНМІБО картками, виявили, що розвивальне навчання має ряд переваг над традиційним.
Метод дає змогу виховати дитину, здатну робити свідомий і відповідальний вибір життєвого шляху, мати самостійне творче мислення.
Вже починаючи з першого класу Горенко Н.М. привчає дітей до самооцінювання, вчить їх працювати у групах і парах, проводити навчальні дослідження. Вчитель не проводить офіційного оцінювання діяльності учнів, а робить його в опосередкованій формі під час афішування робіт учнів.
Кожен урок вчительки Жирової Н.Г. стає уроком відкриття дитиною якогось правила або закону. Для цього вона не нав’язує учням правильну відповідь, а чекає доки в процесі обговорювання діти не дійдуть до неї самі.
Використовує на своїх уроках інтерактивні форми навчання учнів у парах і групах вчитель Дорошенко Н.І. Залучає дітей до вивчення нового шляхом дослідження, експериментування, аналізу. Учні в її класі вчаться самостійно визначати завдання кожного етапу уроку, шукають відповіді на власні запитання.
Формуючи крок за кроком навчальну діяльність як самостійний пошук знань, вчитель Матвієнко Л.І. створює умови для розвитку творчого і теоретичного мислення дитини.
Для всіх вчителів розвивального навчання характерне заохочування учнів до висловлення власних думок, сперечань, перевірки всіх версій. Така діяльність набагато корисніша, ніж просте репродуктивне відтворення думок учителя.
Вчителі постійно вдосконалюють контроль навчальної діяльності учнів. Система розвивального навчання вимагає від учителя постійного оцінювання реальних дій дитини, з'ясування причин помилок. Але перейти до безоціночного навчання, як того вимагає методика, не можливо, бо відсутні необхідні документи.
З урахуванням методичних рекомендацій в школі на протязі 2005-2008 років проводився контроль навчальної діяльності в розвивальних класах у формі тестових діагностичних робіт з певної теми та підсумкових.
Результати аналізу цих робіт показано у таблиці, приведеній нижче.
Як видно з таблиці, якість знань учнів в розвивальних класах вища, ніж в класах, що працюють за традиційною методикою. Моніторинг якості знань проводився чотири роки.
У розвивальних класах стабільно більше учнів, які мають високий рівень знань і зовсім відсутні учні, що навчаються на початковому рівні. В той же час, значно менша кількість дітей, що мають середній рівень знань.
В розвивальних класах рівень сформованості складових навчальної діяльності переважної більшості учнів відповідає віковим можливостям. Рівень сформованості навичок у більшої частини учнів вищій, ніж у класах традиційного навчання.
Таким чином, можна впевнено зробити висновок про перевагу класів розвивального навчання в плані результативності навчання, інтелектуального розвитку дітей.
Головна мета освіти на сучасному етапі трансформації навчально-виховних закладів, як зазначається в офіційних документах, – створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина країни, формування покоління, здатного навчатися вподовж життя, створювати і розвивати цінності громадянського суспільства. Цьому мають сприяти пошуки нових педагогічних технологій, створення такого освітнього середовища, яке б забезпечило кожному учневі змогу виявити закладене в ньому від природи творче начало і сформувати здатність бути суб’єктом розвитку своїх здібностей і, в підсумку, стати суб’єктом своєї життєдіяльності.
Саме це і має на меті розвивальне навчання. Тому актуальність цієї проблеми випливає сама собою
Система розвивального навчання Ельконіна – Давидова відрізняється від інших педагогічних інновацій такими ознаками.
По-перше, її характеризує цілісність саме як системи навчання й виховання. Вона побудована на філософських і педагогічних основах людської діяльності й принципах гуманістичної психологічної традиції.
По-друге, вона спирається на фундаментальні психологічні дослідження, 40-річний психолого-педагогічний експеримент.
По-третє, в цій системі розроблено новий теоретичний зміст початкової освіти, який відповідає зоні найближчого розвитку дитини – засвоєння форми учбової діяльності й основ мислення. Такий зміст реалізовано в цілісних курсах основних навчальних предметів для початкової школи.
По-четверте, новому змісту відповідає новий метод навчання. Він передбачає організацію самостійних дій дітей, яка забезпечує змістовий аналіз і узагальнення навчального матеріалу.
По-п’яте, об’єктивність оцінки результатів системи навчання забезпечується комплексом спеціально розроблених діагностичних тестів психічного й особистісного розвитку дітей.