Сторінка
13

Розвиток продуктивного мислення в учнів на уроках креслення

Вибір того чи іншого методу навчання визначається метою занять, змістом вивчаючого матеріалу, складом учнів і кваліфікацією самого вчителя. Ефективність навчання залежить від того, наскільки вчителю вдалося забезпечити єдність своїх дій з діями учнів.

Таким чином, навчання – це двоєдиний процес, який включає в себе діяльність вчителя і учня. Їхня спільна діяльність забезпечує озброєння учнів знаннями, уміннями і навичками, всебічний розвиток пізнавальних і творчих здібностей.

Сьогодні вчитель покликаний не тільки передати дітям знання, навчити їх що-небудь у вузькому змісті слова, а й збагатити їхню формуючу свідомість високими духовними цінностями, пробудити потреби в суспільній діяльності, в самостійних відкриттях, у створенні нового.

У цьому випадку, зважаючи на значущість розв’язуваних завдань, на перший план виступає педагогічне спілкування, яке передбачає інтенсивний обмін інформацією між вчителем і учнями. Проте дослідження свідчать, що мовлення вчителя, особливо початківця, займає у навчальному процесі невиправдано багато часу. Досвідчені вчителі турбуються не стільки кількістю, скільки якістю інформації, яка подається.

Ефективність спілкування залежить від того, наскільки педагог ураховує вікові та індивідуально-психологічні особливості учнів, дотримується професійної етики. Для учнів 11-х класів характерним є перехід до дорослості. У цьому зв’язку частішають їх конфлікти з дорослими. Учень очікує відповідного ставлення до себе. Потреба в самостійності, яка домінує під час попереднього періоду, трансформується у потребу в самоутвердженні. Він шукає собі групу – реальну або умовну спільність, у якій може здійснювати акти самоутвердження. Як правило, це коло однолітків. За умови ставлення дорослого до учня як до рівного, їх співучасті у спільній діяльності, яка не лише відповідає інтересам останнього, а й забезпечує самоствердження, його соціалізація відбувається без особливих проблем.

Вчитель креслення планує, як застосовуючи різні методи і прийоми, найкраще подати новий матеріал. Він підбирає об’єкти роботи з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, їхнього досвіду, фізичного і психічного розвитку. Так само, як при викладанні інших навчальних предметів, за вчителем креслення зберігаються функції оцінювання наслідків їх навчальної діяльності.

Засвоєння курсу креслення здійснюється на базі вивчення теоретичного матеріалу та виконання графічних робіт. Практичні роботи передбачають: читання креслень, виконання графічних робіт у робочих зошитах і форматах, виконання технічних рисунків, ескізів тощо.

У процесі вивчення елементів графічної грамоти необхідно передбачити широке використання навчальних наочних посібників: таблиць, зразків креслень, моделей, роздаткового матеріалу. Звісно, без планування тут обійтися досить важко.

Планування навчального процесу здійснюється згідно програм Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. У пояснювальній записці розкривається мета та завдання занять, а також деякі вказівки методичного характеру щодо організації навчального процесу, перевірки і оцінки діяльності учнів.

Програма передбачає послідовне вивчення учнями питань загальних вимог до оформлення креслень, побудови контурів зображень на кресленнях, теоретичних основ побудови зображень методом прямокутного проекціювання, виконання технічних креслень різного призначення, основних відомостей про будівельні й топографічні креслення а також про схеми

Засвоєння учнями змісту програми спрямоване на вирішення таких завдань:

1) дати елементарні відомості про основні способи зображення просторових об’єктів на площині;

2) навчити учнів свідомо читати графічні матеріали, відтворювати образи предметів та аналізувати їх форму і конструкцію;

3) сформувати у учнів систему знань та вмінь, необхідних для виконання графічних документів;

4) забезпечити умови для ознайомлення учнів з структурою і технологією сучасного виробництва, з елементами моделювання та конструювання;

5) сприяти розвиткові технічного мислення, пізнавальної активності та просторової уяви учнів;

6) сприяти формуванню здатності до самостійної роботи з навчальним матеріалом;

7) сформувати в учнів якості, необхідні для проективної діяльності людини у сфері матеріальної культури.

Зміст програми передбачає створення умов для ознайомлення учнів з основами сучасного виробництва та з місцем графічних документів у діяльності людини. Формуванню в учнів просторового мислення, розвиткові їхніх технічних здібностей сприятимуть різноманітні практичні роботи, пов’язані з аналізом змісту зображень на кресленні та читанням креслення із метою визначення певних відомостей про зображені на них предмети, із застосуванням елементів конструювання та уявних перетворень просторових властивостей предметів.

Програма складається з загального тематичного плану курсу, змісту навчального матеріалу, переліку навчальних досягнень учнів, орієнтовного змісту практичних робіт.

У тематичному плані наведено рекомендований розподіл часу в годинах за навчальними темами. Залежно від конкретних умов, пов’язаних із засвоєнням змісту тієї чи іншої теми учнями, вчитель має право перерозподіляти години між окремими темами програми.

Засвоєння курсу креслення здійснюється на базі вивчення теоретичного матеріалу та виконання практичних робіт. Практичні роботи передбачають: читання креслень, виконання графічних вправ у робочих зошитах, виконання креслень та ескізів на аркушах креслярського паперу.

Конкретний матеріал для практичних робіт учитель добирає самостійно, виходячи зі змісту навчального матеріалу та орієнтуючись на наведені в підручнику з креслення зразки завдань. При доборі завдань перевагу слід віддавати таким, які активізують навчально-пізнавальну діяльність учнів: роботі з довідковим матеріалом, завданням творчого характеру тощо.

Всі практичні роботи повинні виконуватись тільки олівцем із застосуванням креслярських інструментів.

У процесі вивчення курсу необхідно передбачити широке використання навчальних наочних посібників: таблиць, зразків креслень, моделей, роздаткового матеріалу, екранних посібників тощо. Самостійна робота учнів із підручником та наочними посібниками має стати невід’ємною складовою процесу навчання.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з креслення здійснюється у двох аспектах:

– рівень володіння теоретичними знаннями (який можна виявити у процесі усного чи різних форм письмового опитування);

– якість виконання практичних та графічних робіт.

Зважаючи на специфіку предмета, учителеві потрібно враховувати такі вимоги:

– рівень засвоєння передбачених програмою теоретичних знаньта їх застосування під час виконання графічних і практичнихробіт;

– уміння користуватися різними видами конструкторсько-технологічної документації та іншими джерелами інформації;

– дотримання технічних вимог у процесі виконання графічнихробіт;

– уміння організовувати робоче місце і підтримувати порядок на ньому в процесі роботи;