Сторінка
11
Стимулювання учнів до навчальної діяльності – це перш за все, стимулювання їх до активності. Саме тільки через активність формується особистість людини. Активність у навчанні характеризується стійким проявом інтересу до предмету, теми, задачі. Виділяють три рівні пізнавальної активності.
Перший рівень – репродуктивний – характеризується намаганням учня запам’ятати і відтворити вивчений матеріал за зразком.
Другий рівень – реконструктивний – характеризується намаганням учня застосування знань в дещо змінених ситуаціях.
Третій рівень – творчий – характеризується інтересом і намаганням учня знаходити нові способи рішення задачі.
Таким чином, активність в навчанні проявляється не тільки діяльним станом школяра, а й якістю цієї діяльності.
Дитячому віку характерне прагнення до діяльності, бажання в чомусь проявити себе, знайти вихід енергії. Важливо створити такі умови, щоб ця діяльність мала позитивне спрямування. Чи може бути ганебніше за те, коли учень не знає уроку, трясеться від страху, що його можуть визвати відповідати. Якщо його і визвали – відповідає як треба. А не визвали, тим краще. Це біда. Такого не повинно бути при перевірці знань учнів. Перевіряючи в учнів навички і вміння, вчитель креслення залучає до цього учнів. Наприклад, перш ніж перевірити точність розміру креслення деталі, учитель пропонує зробити це учневі. При цьому він стежить чи правильно тримає учень вимірювальний інструмент, чи вміє прочитати розмір. Після цього вчитель вимірює сам. Якщо між результатами виявляється розбіжність, то вчитель пояснює, чим вона зумовлена, яку помилку допустив учень. Це привчає учнів до самоконтролю в процесі роботи. Крім того, вчитель розкриває значення самоконтролю для правильної організації навчального процесу і якщо учні здають графічні роботи без старанної перевірки, то повертає їх для доопрацювання.
Перевірка вмінь і навичок повинна органічно вписуватися у навчальний процес учнів, а не бути самоціллю. Навички, які потрібні для виконання наступних етапів роботи, перевіряють індивідуально в міру того, як учні підходять до їх виконання. Завдяки цьому учні усвідомлюють потребу такої перевірки і ставляться до неї з повною відповідальністю, а вчитель дістає уявлення про кожного учня.
Навчання кресленню необхідно організувати так, щоб самостійна робота учнів в навчальному процесі була не епізодичними явищем, а складовою, спланованою його частиною. Головним засобом, що втягує учнів в самостійну роботу, повинна бути система графічних пізнавальних завдань. При цьому не слід забувати, що основа навчального процесу – в цілеспрямованій інтелектуальній активності, а не тільки в емоційному враженні учнів, це забезпечується відповідно шляхом настановлення – готовністю реагувати в певних ситуаціях, обумовлених попереднім способом. Багато чого залежить на уроці від настанов вчителя. Ніщо так не потрібно вчителю, як віра в учнів; їх доброту, працелюбність, в намагання стати кращими. Від цієї настанови буде залежати характер стимулювання і результат праці.
Не менш важливим моментом організації успішного навчання є формування в учнів культури праці, яка включає в себе вироблення особливих якостей і звичок необхідних для оволодіння графічною грамотою. Сюди входить:
а) тримання в порядку робочого місця;
б) раціональна організація режиму роботи;
в) вміння зосереджено та уважно працювати;
г) здатність робити все точно і акуратно;
д) уміння долати труднощі;
е) розвиток образної пам’яті, просторової уяви і мислення;
є) уміння вести спостереження;
ж) бути цілеспрямованими, висловлювати думку логічно і лаконічно;
з) володіння раціональними графічними способами побудови зображень;
и) уміння контролювати себе.
Отже, організація вчителем стимулюючого контролю за успішністю учнів включає в себе ряд заходів:
Позитивну настанову вчителя щодо учнів – доброта, увага, піклування (не давити, не заважати, а допомагати (!)).
Пробудження в школярів почуття власної гідності, самоповаги.
Спонукання до активності за допомогою ситуацій інтересу, новизни, успіху.
Ознайомлення з нормами та критеріями оцінки знань.
Своєчасне схвалення позитивних дій школяра.
Тісний зв’язок навчання з життям.
Створення позитивної емоційної атмосфери (впровадження функціональної музики, кольорового унаочнення, цікавих завдань, попередження учнів щодо виконання наступної роботи і здачу робіт для оцінювання).
Справедливе оцінювання.
Самоконтроль зі сторони учнів з метою попередження помилок та їх виправлення.
Самостійний вибір учнем для себе запропонованих учителем завдань. Коли учень робить сам, він творить. У ньому виховується творець. В іншому випадку – тільки виконавець.
Справа, яка вдалася учневі сама по собі не така важлива, як той факт, що він досягнув успіху. Це вселяє у нього впевненість, віру в свої сили. Якщо вчитель чекає від дитини добрих результатів (певна річ, у межах її сил і можливостей) і дає їй це відчути, вона легше подолає труднощі на шляху до їх досягнення. Якщо вчитель не вірить в дитину і постійно їй говорить, що вона ні до чого нездатна, і що нічого у неї не вийде, то він може її в цьому переконати, і вона такою стане.
Першочергове завдання вчителя сьогодні – це створення «атмосфери успіху», «звички успіху» і щоб вивести предмет креслення із критичного стану, «не треба мудрувати», створюючи деякі новаторські системи: ймовірністю находження при цьому ефективних рішень дуже мало. Статистичний аналіз дослідницьких робіт показав, що шлях до успіху лежить через збагачення традицій використанням діагностико-технологічних рівнів сучасної педагогіки.
Ось чому, розкриваючи суть технології навчання кресленню, ми виходили з того, що реально існують цикли педагогічної діяльності, які мають не тільки певні задачі, але й певні закономірності їх рішення. Із різноманітності існуючих циклів і закономірностей ми виділили декілька основних, які зумовлюють успіх навчання з даного предмету.
Таким чином, вивчаючи закономірності циклів діяльності, використовуючи діагностико-технологічний підхід для керування педагогічним процесом, ми забезпечили відповідь на питання: “Що треба робити в конкретних умовах” і “Як треба раціонально рішати першочергові задачі”.
Творчі задачі на уроках креслення
В умовах сучасної виробничої діяльності кожен працівник повинен мати добре розвинуту просторову уяву та мислення. Наявність у людини зазначених якостей забезпечує належні умови для творчого підходу до праці, постійного підвищення рівня кваліфікації та розвитку інтелектуальних здібностей. У розвитку просторової уяви та мислення школярів найважливішу роль відіграє спеціально організована графічна діяльність на уроках креслення. З цією метою останнім часом багатьма методистами з креслення було запропоновано використовувати різноманітні графічні задачі творчого характеру: на розвиток загальної готовності учнів до проектної діяльності; з елементами проектної діяльності в галузі техніки, архітектури й дизайну; на розробку конструкторських рішень тощо. Характерну ознаку творчого спрямування таких задач їх автори вбачають у наявності варіативності розв’язання кожної з них, завдяки чому завжди може бути досягнутий суб’єктивно новий результат. Він новий тільки для учнів, оскільки вчитель заздалегідь знає, якою буде відповідь.