Сторінка
8
Активність учителя повинна бути спрямована не на дитину, а на абсолютну повагу до явищ її життя і душі. Марія порівнює роботу педагога з напруженою роботою астронома, що нерухомо сидить біля телескопа.
Монтенссорі-вчитель - це дипломований педагог, який любить дітей, культурно і професійно зацікавлена особа. Він бажає брати участь у розробках курсів, що сприяють розвитку Монтенссорі-педагогіки і своєму особистому зростанню. Вчитель працює декілька років з одним класом, проводячи індивідуальні уроки і групові уроки п'ять днів на тиждень; організовує батьківські збори і консультації для членів сім'ї, відповідає за підбір матеріалів і порядок їх утримання; готує завдання для дітей і аналізує їх виконання для того, щоб знати, що запропонувати дитині наступного разу, а також, щоб перехід її з класу в клас викликав мінімум проблем; організовує розвивальну діяльність дітей; несе відповідальність за прийняті педагогічні рішення. Педагог повинен уміти працювати на фізичному й ментальному рівні дитини, вибирати темп і стиль роботи, що підходить для неї, розмовляти спокійним, мелодійним голосом, проявляти внутрішнє відчуття порядку, бути привабливим, витончено і невимушено рухатися, уникати зовнішньої демонстрації, авторитарних методів виховного впливу, поважати свободу й гідність дітей і дорослих. Будучи важливою об'єднувальною ланкою між дитиною і дидактичним матеріалом, педагог повинен вміти робити його цікавим для дитини, давати індивідуальні уроки коротко, змістовно, точно, цілеспрямовано, організовувати середовище так, щоб воно відповідало віку і сенситивним періодам дитини, виконувати роль помічника в її розвитку. Отже, вимоги до особистості і підготовки педагога є важливою складовою педагогічної системи М.Монтенссорі, мета якої - «залишити дитину вільною» для її розвитку». Дитина повинна не лише жити, як людина, але творити в собі людську особистість: у цьому проявляється її індивідуальність, її призначення», - підкреслює видатний педагог.
Марія Монтессорі – видатний педагог практик. Її педагогічна система репрезентує теорію вільного виховання й сенсуалізму(напрям у теорії пізнання, який визнає відчуття єдиним джерелом знань ) у педагогіці. Ще за життя вона здобула світове визнання і повагу, а її ідеї щораз більше і більше поширювалися та реалізовувалися у дитячих садочках та школах.
Безцінний досвід італійський педагог здобула та передавала в різних куточках світу, зокрема: Рим, Індія, Нідерланди, Аргентина, Англія, Голландія, Іспанія, Швеція, Німеччина та інші.
У центрі уваги системи М. Монтессорі була дитина, навколишнє середовище, вчитель. В її основі лежить ідея про те, що кожна дитина, з її можливостями, потребами, системою,стосунків проходить свій індивідуальний шлях розвитку та навчання. В продовж усього життя Марія Монтессорі уважно спостерігала за дітьми. Вона розуміла, що все, що вони роблять, аж ніяк не випадково. Не випадково вони починають співати або вимагають, щоб іграшка лежала на певному місці. Спостерігаючи за дітьми педагог зробила висновок – діти проходять певні етапи розвитку. Дитина повинна навчатися самостійно за допомогою спеціально розроблених матеріалів.
Суть педагогічної теорії М. Монтессорі зводиться до того, що виховання дитини повинно бути вільним, індивідуальним та спиратися на спостереженні за дитиною. Марія Монтессорі створювала будинки дитини, в яких метою було те, щоб дисциплінувати для діяльності, для праці і добра, а не для нерухомості, пасивності і слухняності.
Центральне місце у педагогічній технології М.Монтессорі належить дидактичному матеріалу, який є важливим засобом становлення фізичних і психічних функцій дитини, розвитку її творчості, уваги, волі, навчання письма та елементарної математики. Він опосередковано готує дитину до майбутнього навчання: не навчає письма-письмом, читання-Читанням, малювання- малюванням, а надає дитині змогу самостійно «скласти з елементів» ці складні дії, кожну - у свій час, відповідно до сенситивного періоду. Дидактичний матеріал стає учбовим матеріалом не тільки в роботі з дітьми, але й в підготовці вихователів на численних курсах.
Велику увагу М. Монтессорі приділяла вчителю, він повинен розуміти психологію дитини, бути сильним, відповідальним, незалежним. Він повинен бути гарним, мати приємний голос, дбати про свою зовнішність, як це роблять драматичні актори перед виходом на сцену, адже всього цього вчиться у нього дитина.
Основні ідеї щодо навчально-виховного процесу італійського педагога є актуальними і сьогодні: проблема саморозвитку дитини, створення спеціальної системи виховання і навчання для успішного саморозвитку як нормальної дитини, та і дитини з обмеженими можливостями, допомога дорослого дитині у «самовихованні» і духовному розвитку.
Своїми невтомними працями М.Монтессорі зробила значний внесок у розвиток спеціальної освіти, життя вона присвятила вихованню та навчанню дітей, які мали відхилення у психофізичному розвитку. Система Марії Монтессорі дає дитині ґрунтовну базу для формування особистості - особистості всебічно розвиненої, відповідальної, щасливої і творчої
Размещено на Allbest.ur