Сторінка
6
Центральним завданням трудового виховання є виховання позитивного ставлення до праці, яке забезпечується певними рисами характеру, що піддаються формуванню в процесі навчання, зокрема в процесі трудового навчання. До таких рис характеру належать почуття колективізму, відповідальності за доручену справу, свідомої дисципліни та інші. Ці та деякі інші риси характеру потрібні учням так само, як фахові знання і вміння.
При вивченні теми «Розведення домашньої птиці» праця учнів повинна носити суспільно корисний характер. Це має велике значення для морального виховання. Виконуючи суспільно корисну роботу учні беруть участь у продуктивній праці, відчувають себе учасниками виробництва. Необхідно пояснити учням що при правильному утриманні, розведенні птиці досягається підвищення продуктивності галузі птахівництва та первинної переробки м’ясної продукції. Розуміючи, що їхня праця буде корисною, учні намагатимуться виконати роботу як найкраще, не шкодуючи сил і часу.
При вивченні даної теми також доцільно застосовувати змагання, яке в процесі трудового навчання має надзвичайно велике виховне значення. По-перше, учні ознайомлюються з однією з основних форм прояву творчого ентузіазму, по-друге, вони самі залучаються до цього. При виконанні роботи можна застосовувати різні види змагань: на швидкість складання раціону, на високу якість роботи тощо.
При вивченні історії свійських тварин може бути використаний фактичний матеріал, що виховує в учнів любов до рідного краю, до природи.
Тож ми бачимо, що при вивченні теми «Технологія догляду за тваринами» в учнів виховується працелюбність, любов до тварин, птахів, розвивається пам’ять, мислення, процеси аналізу та співставлення тощо. Все це сприяє всебічному розвиткові особистості.
Профорінтаційна робота
Визнано, що одним з головних завдань школи є підготовка учнів до свідомого вибору професії.
Таке завдання постає в зв'язку з тим, що сучасне суспільне виробництво характеризується досить значною диференціацією праці.
Диференціація праці відбувається в кількох напрямах. Основні з них:
1.галузевий поділ праці;
2.технологічний розділ праці, розподіл праці за трудовими категоріями, кваліфікацією і посадою;
3.спеціалізація працівників залежно від функцій, які вони виконують;
4.професійний розподіл праці.
Таким чином, можна зробити висновок, що сучасне суспільне виробництво характеризується значним поділом праці. Поділ праці в суспільному виробництві слід розглядати як явище позитивне. Проте не можна не бачити, що поділ праці ускладнює підготовку підростаючого покоління до участі в продуктивній праці: треба допомогти молодим людям «з першого разу» зробити правильний вибір, вибрати таку професію, яка відповідає її нахилам і здібностям.
Виникає потреба забезпечити підготовку учнів до свідомого вибору професії. Вже після закінчення дев'ятирічної школи діти мають можливість вибирати різні шляхи для продовження своєї освіти. На базі дев'яти класів працюють технікуми, професійно-технічні училища та інші середні спеціальні заклади. Після закінчення одинадцятого класу потреба вибору професії постає перед кожним випускником школи.
Дослідження показують, що тепер досить часто вибір професії залежить від впливу випадкових факторів. Роль школи і сім» ї в цій справі занадто мала.
Проте профорієнтація – проблема не лише педагогічна. В її розв'язанні повинні брати участь профспілкові організації, промислові міністерства і міністерства сільського господарства, органи масової інформації та інші організації.
Профорієнтаційна робота включає три етапи: профосвіту, або профінформацію, профконсультацію і працевлаштування.
Профосвіта спрямована на те, щоб дати учням уявлення про поділ праці в сучасному народному господарстві з тим, щоб вони могли орієнтуватись у тій безлічі професій, які застосовуються в різних галузях промисловості, сільського господарства, зв'язку, будівництві, побутовому обслуговуванню населення. Так під час вивчення розділу «Проектування виробів» учні дізнаються про професію модельєра, кравця.
Завданням профконсультації є надання учням кваліфікованої поради з приводу вибору професії, яка ураховувала б здібності і нахили учнів, їх психофізіологічні особливості, інтереси народного господарства.
Профорієнтаційна робота завершується працевлаштуванням. Школи вступають у контакти з комісіями по працевлаштуванню.
У процесі трудового навчання створюються сприятливі умови для ознайомлення учнів з робочими професіями. Сприятливі в тому розумінні, що тут можна не просто дати поверхове уявлення, чим займається той чи інший спеціаліст, а по-справжньому розкрити всі сторони професії, показати умови праці. Такий матеріал органічно вписується в зміст трудового навчання. Звичайно, робиться це не само собою, а внаслідок планомірної копіткої діяльності вчителя.
Практикою роботи школи визначено форми професійної орієнтації учнів:
1.профорієнтація на уроках, коли вчитель ознайомлює учнів з професіями, пов'язаними з роботою, яку вони виконують.
2.профорієнтація при проведенні екскурсій. На екскурсіях, як правило, створюються умови для ознайомлення учнів з матеріалом, який виходить за межи навчальної програми. Цим можна скористатися для професійної орієнтації учнів.
3.профорієнтація на гурткових заняттях
4.зустрічі з новаторами виробництва, випускниками школи, які працюють у промисловості.
5.проведення різних культурно-масових заходів.
6.поглиблене вивчення професії у групах і клубах за нахилами. Крім колективної роботи з усіма учнями, спрямованої на формування уявлення про певні професії, учитель праці проводить поглиблену роботу з тими з них, хто має бажання глибше ознайомитися з тією або іншою професією.
7.уроки з профорієнтації
8.робота з батьками. Вибір професії має велике значення для всього життєвого шляху людини. Учитель праці повинен проводити бесіди з батьками, роз'яснювати їм можливості їхніх дітей, роль робочих професій у народному господарстві і їхнє місце в нашому суспільстві.
З професійною інформацією повинна тісно пов'язуватися професійна консультація.
Профконсультація повинна бути своєчасною в тому розумінні, що її треба подавати до того, як учень самостійно зробить свій вибір. Її потрібно розпочинати відразу ж після виявлення нахилів і здібностей дітей. Науково обґрунтована професійна консультація базується на вивченні стану здоров» я учня і його психофізіологічних даних.
Справа професійної консультації ускладнюється ще й тим, що крім стану здоров» я при виборі професії доводиться враховувати фізіологічні особливості учнів. Для проведення профконсультаційної роботи поряд з визначенням здоров» я учнів і їх фізіологічних даних надзвичайно велике значення має психологічна характеристика, яку треба складати на підставі даних вивчення учнів у процесі навчально-виховної роботи і даних експериментально-психологічного вивчення особистості кожного з них. У центрі уваги при цьому повинні бути здібності учнів.
При проведенні профконсультаційної роботи слід враховувати, що деякі властивості особистості, будучи негативними для одного виду діяльності, можуть виявитися позитивними для іншого.