Сторінка
1

Урок як основна форма навчання

Ключовим компонентом класно-урочної форми організації навчання є урок - форма організації навчання, за якої навчальні заняття проводяться вчителем із групою учнів постійного складу, одного віку й рівня підготовленості протягом точно встановленого часу, за сталим розкладом.

У дидактиці існують різні підходи до класифікації уроків. Зокрема, уроки класифікують: за способами їх проведення (урок - лекція, кіноурок, урок - диспут, урок - бесіда, лабораторно - практичний урок та ін.); за етапами навчальної діяльності (вступні, уроки формування понять, уроки застосування знань на практиці, уроки тренувань і повторення та ін.). Найбільш вдалою і прийнятною є класифікація уроків за дидактичною метою.

Загальні вимоги до уроку такі:

* проведення уроку на основі сучасних наукових досягнень, передового педагогічного досвіду, закономірностей навчального процесу;

* проведення уроку на основі методик гуманних дидактичних концепцій;

* особистісна спрямованість, тобто забезпечення учням умов для самореалізації та ефективної навчально-пізнавальної діяльності з урахуванням їхніх інтересів, потреб, нахилів, здібностей та життєвих настанов;

* оптимальне поєднання і системна реалізація на уроці дидактичних принципів;

* встановлення міжпредметних зв'язків, які усвідомлюються учнями;

* зв'язок із раніше засвоєними знаннями, навичками, уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів;

* актуалізація, стимулювання й активізація розвитку всіх сфер особистості учня: мотиваційної, пізнавальної, емоційно-вольової, фізичної, моральної тощо;

* логічність, вмотивованість і емоційність усіх етапів навчально-пізнавальної діяльності учнів;

* ефективне застосування сучасних дидактичних засобів, особливо -- комп'ютерних;

* тісний зв'язок із життям, першою чергою -- з особистим досвідом учня;

* формування практично необхідних знань, навичок, умінь, ефективної методики навчально-пізнавальної діяльності;

* формування мотивації навчально-пізнавальних дій, професійного становлення, потреби постійної самоосвіти;

* діагностика, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.

Окрім цього, кожен урок має сприяти ефективній реалізації основних функцій дидактичного процесу -- освітньої, розвиткової, виховної та самовдосконалення.

Виховні вимоги до уроку:

-- формування і розвиток в учнів національної свідомості, самосвідомості та ментальності, провідних рис громадянина своєї держави;

-- формування в учнів високої духовності, підвалину якої мають становити загальнолюдські, національні та професійні цінності, широка моральна, правова, екологічна, політична, художньо-естетична й фізична культура;

-- формування і розвиток в учнів активної життєвої настанови, допомога в самоактуалізації та самореалізації у навчальному процесі та майбутній професійній діяльності;

-- вміле поєднання дидактичних, розвиткових і виховних завдань кожного уроку та їх творче спрямування на формування і розвиток всебічно і гармонійно розвиненої особистості;

-- формування і розвиток мотивації постійного самовдосконалення і змістовної професійної діяльності шляхом реалізації потенційних інтелектуальних, фізичних та інших можливостей;

-- підпорядкування виховної мети кожного уроку загальній меті виховання тощо.

Розвиткові вимоги до уроку:

-- спрямованість кожного уроку на максимальний розвиток духовних, інтелектуальних, фізичних і творчих здібностей кожного учня, його провідних психічних рис;

-- направленість кожного уроку на «зону найближчого розвитку» учня та її творче проектування і реалізація;

-- проведення занять з урахуванням індивідуально-психічних особливостей кожного учня та активна допомога в його самовдосконаленні тощо.

Дидактичні вимоги до уроку:

-- чітке визначення освітніх завдань кожного уроку та їх творче поєднання із загальною метою вивчення конкретного предмета й формування особистості учня в навчально-виховному процесі;

-- оптимальне визначення змістового компонента кожного уроку з урахуванням особистісної спрямованості навчально-виховного процесу;

-- широке використання методів, прийомів і способів активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів та їхнього творчого розвитку;

-- творчий підхід до обгрунтування методики проведення кожного уроку;

-- опора на загальнолюдські цінності в застосуванні принципів навчання;

-- забезпечення активного зворотного зв'язку, дієвого контролю і управління тощо.

Мета курсової роботи дослідити урок як основну форму навчання. Об’єктом дослідження є уроки у школі. Предметом дослідження є використання різних форм організації навчальної діяльності на уроці. Завдання курсової роботи охарактеризувати типи уроку та форми організації навчальної діяльності , використати досліджене на практиці.

урок знання навчання

Типи уроку за різними авторами

На сьогодні відомо безліч варіантів типології уроку. Їхня кількість зростає з появою нових методів та інтерактивних форм навчання. Існують різні підходи до визначення типів уроків і їхньої класифікації.

І. Казанців поділяє уроки за ознакою основного засобу їх проведення називає сім типів:

1. Уроки з різними видами занять.

2. Уроки-лекції.

3. Уроки-бесіди.

4. Уроки-екскурсії.

5. Кіноуроки (відео уроки).

6. Уроки самостійної роботи учнів у класі.

7. Уроки лабораторних та інших практичних занять.

С.І. Іванов відштовхується від етапів навчального процесу (ситуації, моменти) і відокремлює такі основні етапи уроків:

1. Вступні.

2. Уроки первинного ознайомлення з матеріалом.

3. Уроки утворення понять, встановлення законів і правил.

4. Уроки застосування одержаних знань на практиці.

5. Уроки формування навичок (тренувальні уроки).

6. Уроки повторення й узагальнення.

7. Контрольні уроки.

8. Змішані уроки, або комбіновані.

Сучасна дидактика (В. Галузинський, М. Євтух), виходячи із вимог до проведення уроків, з комплексного переліку їх елементів, послідовності й наступності, виокремлює:

1. Урок повідомлення нових знань.

2. Повторення попереднього матеріалу.

3. Контрольно-перевірочний урок.

4. Комбінований урок.

Одна з найпоширеніших у педагогічній теорії та практиці класифікація уроків за провідною дидактичною метою занять, яку запропонував В. Онищук.

В.А. Онищук (1985), за основною освітньою метою:

1. Засвоєння нових знань.

2. Засвоєння нових умінь та навичок

3. Комплексного застосування нових знань, умінь і навичок.

4. Узагальнення й систематизація знань, умінь та навичок

5. Перевірки, оцінки й корекції ЗУН (контролю та корекції ЗУН)

6. Комбіновані (урок засвоєння нових знань і застосування уже сформованих навичок і вмінь; урок засвоєння нових знань і перевірка раніше вивченого).

Основна класифікація типів уроку та їх зміст

Урок засвоєння нових знань

Макроструктуру уроку засвоєння нових знань ми визначаємо за ознакою поступового розгортання учбово-пізнавальних завдань, що являють собою окремі ланки на шляху до досягнення основної дидактичної мети. Виходячи з цього, урок даного типу включає в себе наступні макроструктурні елементи: