Сторінка
4

Розробка педагогічного курсу професійного виховання "Механізми та елементи трансмісії"

Є також слюсарі допоміжного виробництва: слюсар-ремонтник, слюсар-інструментальник, слюсар з ремонту контрольно-вимірювальних приладів і інше.

Третя група - це наладчики і оператори технологічного устаткування: наладчик верстатів-автоматів і напівавтоматів, наладчик верстатів з ЧПК, оператор хімічних апаратів та ін.

Четверта група - це контролери з різних напрямків: верстатних, слюсарних робіт тощо.

В зв'язку зі скороченням загального виробництва зараз існує тенденція до подальшої інтеграції професій і поєднання декількох з них в одну: верстатник широкого профілю і водночас наладчик верстатів з ЧПК. Однак і в цьому випадку, як правило, відокремлюється основна і додаткова професії.

Розподіл машинобудівних робочих професій дозволяє зменшити і згрупувати їх за ознаками спільної діяльності і функцій, які виконують робітники.

Так, для верстатних професій характерними є такі елементи, як часте повторювання основних операцій при невеликій їх варіативності, можливість розчленування їх і варіювання окремими складовими у виробничих умовах, об'єднання окремих операцій у комплекси і інше. Для них навчання на перших стадіях може бути організоване безпосередньо у навчально-виробничих майстернях ПТУ.

Для іншої групи професій (наприклад операторів технологічного обладнання) навчання навіть на перших стадіях дуже важко проводити безпосередньо у ПТУ (потрібні складні тренажери-імітатори), і тому треба його проводити безпосередньо на виробництві в існуючому технологічному процесі або на окремих спеціалізованих дільницях.

Зміст навчання робітничої машинобудівної професії викладається у освітньо-професійній характеристиці.

Структура типової освітньо-професійної характеристики повинна мати такі розділи:

1-й розділ - Виробничо-технічні умови:

· предмет праці;

· знаряддя праці;

· зміст праці;

· результат праці;

· умови праці;

· організація праці.

2-й розділ - Психологічні і фізичні особливості праці:

· сенсорні процеси і перцептивні дії;

· розумова діяльність, яка пов'язана зі зберіганням і переробкою інформації;

· моторні дії;

· нервово-психологічна напруга;

· якості особистості, які допомагають у праці;

· фізична важкість праці;

· існуючі протипоказання щодо цієї професії.

· 3-й розділ - Вимоги виробництва до загальної і професійної підготовки навчаемих:

· потрібний рівень загальноосвітньої підготовки;

· рівень загальнотехнічної підготовки;

· рівень спеціальної (фахової) підготовки;

· необхідні уміння та навички;

· масовість кваліфікації;

· спеціальний порядок допуску до виконання окремих робіт (якщо це » потрібно);

· перспектива зросту.

Умови праці складаються з двох частин: виробничі і санітарно-гігієнічні Перша частина - це безпосередньо робоче місце робітника, його освітленість, мікрокліматичні умови, спецодяг, спецвзуття, індивідуальні засоби захисту (наприклад, для верстатників - це обов'язково використання окулярів), вентиляція на робітничому місці при обробці чавунних деталей і ін.).

Політехнічне навчання ставить собі за мету засвоєння тими, хто навчається, основних закономірностей побудови та функціонування технічних систем, вивчення основ техніки і технології, а також формування навичок, які необхідні кожній людині під час взаємодії з технікою. Цей компонент змісту освіти є наскрізним і міститься у навчальних планах підготовки фахівців будь-якого рівня і профілю. Предметом забезпечення політехнічної підготовки є вивчення загальних основ техніки і технології.

Політехнічна підготовка посідає проміжне значення між загальноосвітньою та професійною підготовками. Це проявляється у тому, що знання про основи техніки і технології є фундаментом, на якому будується вивчення спеціальних дисциплін. З другого боку, для оволодіння дисциплінами політехнічного циклу потрібні знання «Математики», «Фізики», «Хімії» та інших загальноосвітніх («шкільних») дисциплін.

Політехнічна підготовка виконує систематизуючу функцію, узагальнюючи конкретно-технічні та конкретно-технологічні знання.

Розглянемо далі дисципліни, які є політехнічними (або загальнотехнічними) для більшості робітничих професій машинобудівного профілю.

«Креслення» - одна з найважливіших загальнотехнічних навчальних дисциплін. Креслення» теоретично обґрунтовує і практично реалізує способи побудови зображень просторових фігур та їх елементів на площині, вчить прийомам побудови технічних зображень з використанням символіки, що прийнята. За допомогою креслень технічні науки здобувають можливість створювати наочний образ машини, апарату, приладу, пристосування. Якщо навчаючий знає креслення і усі необхідні при цьому умовності, він добре може при цьому зрозуміти структуру і закономірності дії різних технологічних систем ще до їх матеріальних створень. Вивчення «Креслення», яке є язиком техніки, розвиває у навчаемих просторову уяву, спостережливість, технічну творчість.

«Матеріалознавство» розглядає фізичні, хімічні, технологічні якості матеріалів, які використовуються у виробництві, допомагає розширенню політехнічного кругозору навчаемих. Воно також встановлює закономірні зв'язки між властивостями матеріалів і засобами їх обробки та використання.

«Матеріали і технологія машинобудування» вивчає якості і властивості окремих матеріалів, які використовуються у машинобудуванні, способи їх обробки . Ця дисципліна є основою «Спеціальної технології» і водночас однією з стрижньових дисциплін загальнотехнічного циклу. Вивчення цього предмету допомагає навчаемих зрозуміти основи цієї галузі виробництва, сприяє розширенню їх політехнічного кругозору.

«Електротехніка з основами промислової електроніки» є прикладною галуззю фізики. її закони використовуються тут у технічних цілях для обгрунтування розрахунків при створенні електричних машин і приладів, апаратури керування і захисту різних механізмів.

«Електротехніка» також вивчає способи одержання, передачі, перетворення, розподілу і використання електричної енергії. Електроенергетика є найважливішою частиною господарства тому, що вона використовується в усіх ланках машинобудівного виробництва.

Для усіх загальнотехнічних навчальних дисциплін важливим є принцип практичного використання природних явищ в інтересах розвитку продуктивних сил суспільства. На підставі загальних ідей і принципів технічних наук створюється об'єктивна картина світу, яка відображає загальні закономірності природи у плані практичного їх використання. Вони, разом з тим, несуть в собі поняття про людину як суб'єкт праці, який перетворює дійсність і поняття про техніку як фактор суспільного розвитку.

Функція техніки - бути засобом праці. Технічні знання займають у загальній системі наук проміжне положення між природними і суспільними галузями знань. Технічні дисципліни використовують ідеї природознавства для створення засобів праці.

Професійна освіта є одним з наскрізних компонентів змісту освіти. Мета професійної освіти - підготовка людини до виконання певних функцій у межах суспільного розподілу праці. Машинобудування - одне з головних підрозділів народного господарства. Воно налічує дуже багато робітничих професій, класифікація яких була наведена вище.