Сторінка
11

Розвиток художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку в процесі слухання музики

На одному з занять з дітьми ми використали гру “Мандрівка Чарівним лісом”. Дітям старшого дошкільного віку були запропоновані наступні ролі: “Мандрівники, “Дерева, “Лісові жителі ” (тварини, птахи, комахи), добрі сили – “Ельфи, злі сили – “Кікімори”. Важливо, що діти самі обирали ролі, умови якої були такими: шлях до Країни Добра лежить через Чарівний ліс, у якому окрім звичайних жителів – тварин, пташок та комах, живуть і казкові створіння – ельфи та кікімори. Завдання мандрівників – дійти до Країни Добра, подолавши усі перешкоди, які їм влаштовуватимуть злі сили (загадки, головоломки, спортивні естафети). Допомагатимуть мандрівникам тварини, птахи, комахи, а також ельфи.

Характерним є те, що кожного з героїв супроводжує музика: мандрівники в лісі – “Награші Лукаша” з опери “Лісова пісня” В. Кирейка; поява злих сил – кікімор – “Злюка” з п’єси “Три подружки” Д.Кабалевського; поява тварин – українська народна пісня в обробці Я.Степового “Зайчик та лисичка”; птахів – “Пташка” В. Сокальського; комах – “Політ джмеля” М. Римського-Корсакова; ельфів – “Світанок” М. Сільванського.

При цьому діти старшого дошкільного віку вигадують характерні їхнім героям рухи, використовують відповідну міміку, жести та мовну інтонацію.

При проведенні даної гри діти старшого дошкльного віку усвідомлюють, що інтонація – основа музики й від її яскравості та характеру залежить і яскравість та характер музики. Крім цього вони мимовільно запам’ятовують характерні тому чи іншому герою музичні приклади. І, найголовніше, в процесі гри розвивається творча уява дітей, їх фантазія, що є однією із педагогічних умов художньо-естетичного розвитку дітей старшого дошкільного віку.

З інтонацій складається музика, розвиваючись вона приводить до варіантності засобів побудови музики, звідси тема останнього заняття – “Будова (форми) музики”.

Діти вивчали цю тему протягом декількох занять. Мета таких занять – підвести дітей старшого дошкільного віку до висновку, що музика, як і будь-що на світі, має свою будову; навчити їх розпізнавати різні музичні форми; розвивати художньо-естетичне сприйняття музики.

Діти контрольної групи вивчали дану тему за традиційною програмою, а діти експериментальної - мали змогу побувати у “Музичному дивосвіті”, де в казковій атмосфері знайомилися з основними музичними формами: одночастинною, двочастинною, тричастинною, формою рондо та варіацій.

Група була поділена на дві підгрупи: глядачі та актори, які грали ролі музичних форм: одночастинної, двочастинної, тричастинної, рондо, варіацій. Сюжет казки полягає у тому, що “Музичні форми” з’являються у групі та у віршованій формі пропонують діткам вгадати, хто вони. Поява в групі кожної із музичних форм супроводжується відповідним музичним твором:

одночастинна форма – перша частина “Пісні Сольвейг” Е. Гріга;

двочастинна форма – “Неаполітанський танець” із балету “Лебедине озеро” П. Чайковського;

трьохчастинна форма – “Весело і сумно” Л Бетховена;

форма рондо – “Рондо в турецькому стилі” В.А. Моцарта;

варіації – варіації на тему української народної пісні “Їхав козак за Дунай” М. Різоля.

Характерними особливостями проведення даного заняття-казки було:

надання дітям можливості бути справжніми акторами та глядачами;

мимовільне закріплення знань про будову (форми) музики;

активізація процесу художньо-естетичного сприйняття музичних

творів;

невимушеність поведінки дітей;

активізація їх інтересу та зацікавленості.

На результати слухання музики має вплив саме мовний досвід дітей. Звичайно, з раннього віку, в них поступово формуються навички перенесення інтонаційного і синтаксичного досвіду мови на слухання музики і спів. Цьому сприяє те, що спів, як найдоступніша для дітей форма активного засвоєння музики, тісно пов'язаний з мовою, голосом.

Діти часто відчувають труднощі при добиранні потрібних слів для висловлення своїх вражень від музики. Їхні висловлювання нерідко зводяться лише до кількох визначень, що пояснюється недостатньо розвиненою слуховою спостережливістю і збідненим лексичним запасом.Необхідність знайти відповідні слова спонукає дітей старшого дошкільного віку не тільки уважно слухати, але й усвідомлювати зміст музики. Чим багатший музичний досвід і лексичний запас діток, тим змістовніші їхні визначення, тим більше можливостей для пізнання музики. Щоб спонукати дітей старшого дошкільного віку до активнішого усвідомлення музики і пошуку необхідних слів, радимо використати такий прийом: виготовити таблицю зі словами, якими найчастіше користуються діти й перекреслити їх контрастною лінією. Це означає, що діти старшого дошкільного віку повинні у своїх відповідях обходитися без них. Цей прийом значно активізує лексичну діяльність дітей.

Музкерівнику доцільно мати таблиці з емоційними характеристиками музики як у цілому, так і окремих її компонентів. Вони стимулюватимуть дітей, які недостатньо володіють лексичним багатством мови, до глибшого усвідомлення своїх музичних вражень і переживань.

У розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку велику роль відіграють методи порівняння, аналізу, роздумів, запитань і відповідей, адже можливості аналізу дітьми музичних творів обмежені, як ми вже відзначали, їх невеликим досвідом.

Для того щоб активізувати увагу дітей і полегшити аналізування твору, музкерівник може використовувати нескладну схему аналізу, що вивішується на дошці (рис.1.).

Циклічна діаграма

Рис.1 Допоміжна схема аналізу музичного твору.

Метод порівняння за контрастом і аналогією дозволяє помітити те, на що дитина може не звернути увагу, дає змогу яскравіше відтінити своєрідність музичних творів різноманітних жанрів. Завдання на порівняння захоплюють дітей, активізують їхню творчу діяльність. Найкраще діти старшого дошкільного віку помічають у музиці контрасти. Для порівняння можна використати контрастні твори одного жанру, наприклад “Марш” О.Прокоф’єва тв. “Марш дерев’яних солдатиків” П.Чайковського, “Колискова” О. Тілічеєвої та “Колискова” Я.Степового, або твори одного композитора, з однакової різні за назвою, характером, виконанням, як “Клоуни” та “Кавалерійська” Д.Кабалевського.

На матеріалі найпростіших пісеньок і інструментальних п'єс викладач повинен систематично розвивати в дітей старшого дошкільного віку навички активної уваги, здатність слідкувати за розгортанням музичної тканини твору. Діти поступово накопичують уявлення про те, як музика розповідає про навколишню дійсність, поступово переконуються, що музика здатна викликати найрізноманітніші почуття. У них з'являються улюблені твори.

Наступним є використання на занятті методу роздумів про музику. Він полягає не в розсудливому й формальному аналізі музики, а в органічному поєднанні розуму і почуттів. Постає запитання: як можна роздумувати про музику з дітьми старшого дошкільного віку, якщо їхній музичний досвід такий незначний? Традиційна методика найчастіше відповідала на це запитання заперечливо, пропонуючи звертати увагу дітей лише на часткові явища, не вдаючись до узагальнень. Позитивну відповідь на це запитання дав Д.Б.Кабалевський, якому вдалося знайти основну ланку, що з'єднує музичний досвід дітей з музикою. Йдеться про три сфери музики — пісню, танець, марш. Ці поняття своїми витоками сягають первинних основ музики: рухів людини, що ведуть до танцю і маршу, та інтонованого слова, від якого походить пісня.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: