Сторінка
8
4. «Мавпи» (Обігравання віршів)
Мы веселые мартышки,
Мы играем громко слишком,
Все в ладоши хлопаем
И ногами топаем.
Надуваем щечки,
Скачем на носочках
И друг другу даже
Языки покажем.
Оттопырим ушки,
Хвостик на макушке,
Пальчик поднесем к виску
И подпрыгнем к потолку.
Шире рот откроем – «А»,
Рожицы состроим.
Как скажу я слово: «Три»,
Все гримасою замри.
Педагог розглядає «мавп» і по імені називає дітей, у яких вийшли смішні пози і міміка.
5. Педагог розкладає на килимі картинки або дерев'яне лото (одяг, іграшки, посуд, фрукти) і коробки, на кожній з яких намальована іграшка, фрукт, одяг, посуд)
- Мавпочки грали і все розкидали, давайте допоможемо їм все зібрати, прибрати в кімнаті.
(На наступних заняттях можна чергувати: зібрати м'які і тверді іграшки, великі і маленькі, овочі, продукти, взуття, квіти та ін.)
- Розкладіть по коробках. На одній коробці – цифра 1, на іншій – цифра 2 і картинки, на яких зображені один і два предмети.
6. Малюємо букву
Педагог показує дітям гарну букву «А» і читає вірш:
Намалюємо куточок,
Посередині – пасок.
Познайомитися прийшла
До нашим діткам буква А.
Педагог роздає дітям букву А, намальовану на папері. Діти спочатку проводять пальцем у напрямку написання букви, потім – за допомогою пензля та гуаші.
Заняття №2 «В гостях у доктора Вухо»
1. «Назви себе ласкаво»
Педагог кидає кожній дитині м'яч і просить назвати своє ім'я «ласкаво». Потім всі діти промовляють ім'я.
2. «Сонечко і хмара» (напруга і розслаблення м'язів тулуба)
Сонце зайшло за хмаринку, стало свіжо (стиснутися в грудку, щоб зігрітися, затримати дихання). Сонце вийшло з-за хмаринки, жарко (розслабитися); розморило на сонці (на видиху). Коли сонечко ховається і з'являється хмарка: Вам сумно чи весело? А коли світить сонечко? Як можна радіти сонечку?
Педагог роздає дітям листи паперу, на яких зображено коло. Необхідно домалювати промінці, очки і веселий рот.
3. «Звуконаслідування»
Ми зараз з вами вирушимо в подорож. Лунає гудок: «ду-ду-ду!" (Гудуть діти)
Ось поїзд наш їде, колеса стукають,
А в поїзді нашому хлопці сидять.
Чу-чу! Чу-чу-чу! Біжить паровоз,
Далеко, далеко хлопців він повіз.
Чу-чу-чу!
- На доріжці козлик варто, копитцем стукає і голосно кричить. (Показує іграшку) Як він копитцем стукає?
- Цок-цок-цок-цок!
- Як він кричить?
- Ме-е-е, ме-е-е, ме-е-е!
Петушок по доріжці йде і голосно пісеньку співає. Як він пісеньку співає?
- Ку-ка-рі-ку-у-у-у!
- Курочка зернятка знайшла і ципляток покликала. Як вона їх покликала?
- До-о-о! Ко-ко-ко-о!
- Ворона скоринку хліба знайшла, своїх діток покликала. Як вона діток кликала?
- Кар-кар-кар-кар!
- Гуси травичку їдять, нас побачили, тягнуть шиї і шиплять. Як вони шиплять?
- Ш-ш-ш-ш!
- До нас корова прийшла, молочка принесла і діток покликала. Як вона покликала?
- Му-у-у! Му-у-у! Молока кому-у-у?
4. «Знайди свою маму»
Педагог розкладає на килимі картинки тварин, а дітям роздає малюнки дитинчат тварин.
- Маша, у тебе яка тварина? Де його мама? Правильно, його мама . корова. Це домашнє або дика тварина?
5. «Хто чим харчується
Педагог розкладає картинки з їжею тварин і пропонує нагодувати своє тварина.
6. Сенсорна дошка »
Педагог вивішує сенсорну дошку (Кожен край дошки має свій колір: червоний, синій, жовтий, зелений), роздає дітям предметні картинки і просить розташувати їх відповідно до кольору. Потім визначити четвертий зайвий. Педагог фіксує увагу дітей на розташуванні картинок: «Яблуко знаходиться у верхньому лівому кутку і т.д.»
Соціальна адаптація – пристосування людини до умов нового соціального середовища; один із соціально-психологічних механізмів соціалізації особистості.
Адаптаційний процес має ряд етапів: етап оборотних і нестійких результатів і етап стійких, ефективних змін.
Перехід від етапу до етапу здійснюється за допомогою певних механізмів: на фізіологічному рівні – це "стрес-реакція" організму (за Ф. Меєрсоном); на поведінковому – формування певних схем діяльності (за В. Медведєвим).
Проблема адаптації до умов дошкільного навчального закладу виникає у дитини будь-якого віку, коли вона вперше поступає до ясел або дитячого садка.
Розглядаючи вищезгадані питання, можна прийти до висновку, що потреба у грі ніколи не зникне в людини. Для дитини особлива цінність гри полягає не тільки в тому, що вона дає їй можливість як загального, так і фізичного, духовного зростання, а й у плані підготовки до різних сфер життя. Гра для дитини, особливо в дошкільному віці, наділена ще й дослідницьким змістом, який дає змогу моделювати все те, що існує поза грою. Саме через гру дитина швидше знайомиться з правилами та нормами спілкування з оточенням – із світом природи, з людьми; швидше опановує навичок і звичок культурної поведінки.
Будь-яка гра виправдана ще й психологічно: у грі дитина безтурботна, психологічно розкута і більше, ніж коли-небудь, здатна на повне вираження свого індивідуального "Я". Важливим стає таке завдання для вихователів: дати можливість кожній дитині через гру самовиразитися, самореалізуватися.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Народознавство: суть, принципи, функції та засоби
Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів на уроках української мови
Індивідуальний та диференційований підхід при вивченні математики
Єкологічне виховання студентів вищих технічних навчальних закладів
Захист дітей від сімейного насильства шляхом соціально-педагогічної профілактики