Сторінка
1
У сучасних навчальних закладах навчально-виховний процес спрямований на виховання учнів. Школа і учитель, повинні забезпечити розвиток і саморозвиток особистості, навчити мистецтву творити себе і своє життя.
Тому одним із актуальних способів досягти цього є розвиток інтересу до читання. Адже: "Читання … закладене в основу навчання і є одним з найнеобхідніших навичок в житті. Люди, які вміють добре читати, вносять внесок у створення процвітаючого, працездатного суспільства. У той же час вони самі живуть більш насиченим життям ".
Велику роль у цьому процесі відіграє книга. Тому важливим завданням є виховати в учня інформаційно-бібліографічну та читацьку культуру, формувати вміння користуватися бібліотекою, іі послугами, книгою, довідковим апаратом. Та в сучасному суспільстві, коли розвиток технологій настільки зріс, що бібліотеки поступово втрачають свої позицію у процесі виховання читання. Бібліотеки поступово переходять на задній план у вивченні літератури.
А це означає, що для вирішення цієї проблеми, бібліотекарям потрібно вивчати читачів. Це є найважливішою умовою успішної роботи бібліотеки з бібліотечного обслуговування читачів. Їхнім завданням є максимальне задоволення інформаційних потреб читачів і їх запитів. Тому потрібно слідкувати, за їхніми інтересами, яка література є актуальною, які книги читаються, а які ні.
Метою дослідження є обґрунтування методів, видів і форм роботи, які сприяють розвитку читацьких інтересів.
Предмет дослідження - методи та прийми вивчення читацьких інтересів.
Об'єктом дослідження став процес формування читацьких інтересів у школярів.
Завданням дослідження є розкрити проблему і причини формування читацьких інтересів у дітей.
Дослідження складається із двох розділів.
Перший розділ, який називається «Значення читацьких інтересів для бібліотеки» складається з двох підпунктів. У першому підвідділі розглядаються причини і умови вивчення читацьких інтересів, чим вони зумовлені і їх проблематика. Другий описує і досліджує методи і принципи за допомогою яких вивчаються читацькі інтереси.
Розділ другий переходить до теми дослідження і також складається з двох розділів. Це читацькі інтереси і їх види, і власне сама класифікація.
Дослідження закінчується висновками, які висвітлюють мої думки щодо цієї теми і списком використаних джерел.
Причини вивчення читацьких інтересів
Одним із головних засобів розвитку особи, її інтелекту, культури, здобуття і поглиблення знань – є читання.
Проте в останні роки можна спостерігати протиріччя між соціальною потребою у високоосвічених, грамотних людях і тотальним зниженням читацької активності.
На читання впливають економічні та соціокультурні фактори: технічний рівень розвитку суспільства, стан видавничої справи, книжкової торгівлі, бібліотечної справи, рівень освіти, наявність вільного часу. Однією з причин зниження читання в наш час вважається широке розповсюдження аудіовізуальних засобів масової комунікації – телебачення, радіо, комп’ютерної техніки.
Сьогодні у час нових інформаційних технологій, коли учні оволодівають комп’ютером раніше, ніж починають говорити, вчителі-практики, методисти усе більше звертають увагу на падіння інтересу до книги і читання у дитячому середовищі, а така ситуація значно позначається на процесі орієнтації дітей у цінностях навколишнього світу.
Читацький інтерес – це форма вияву пізнавальної потреби (читати, щоб знати), що спонукає до свідомої діяльності з певним колом книжок, яким читач віддає перевагу перед іншими, тому що відчуває в них особливу потребу.
Проблемою розвитку читацьких інтересів, зацікавились ще за довго до науково-економічного прогресу і ці дослідження тривають і донині.
Численні науковці і бібліотекарі-новатори вивчали потреби дітей протягом багатьох років і вивчають їх зараз з метою вироблення оптимальної системи забезпечення їх задоволення. Ці дослідження показують, що особливо важливо в бібліотеках і книгарнях мати достатньо профільної літератури, науково-популярних видань за цільовим і читацьким призначенням, галузями знань, тематикою шкільних програм, доступних за віком енциклопедій, довідників, словників, цікавої літератури для проведення вільного часу.
Дослідження останніх років говорять про формування нових інформаційних потреб, пов'язаних з виникненням шкіл нового типу і профільних шкіл, що вимагає від книговидавців і бібліотекарів якісно іншого виміру інформаційно-коментаторської діяльності. Серед читацьких інформаційних потреб, як і pаніше, переважають пов'язані з шкільним процесом: додаткова література до теми уроку, написання переказу, твору, реферату, складання списку з тієї чи іншої теми, програма позакласного читання і т.п., але з'явилися й нові, особливо в сфеpі самоосвіти: пpавово-економічні, суспільствознавчі, етноістоpичні, політологічні, мистецтвознавчі і т.п. теми, пов'язані з пpагненням школяpів стати свідомим творцем свого і навколишнього життя.
Численні дослідження вчених доводять, що читання - важливий компонент у всебічному розвитку зростаючої особистості. Звідси така велика увага до читання у школі першого ступеня, де воно розглядається як: одна з форм комунікації особистості у широкому контексті життєдіяльності, не обмежуваної мовними функціями, вияв особистості як читача; процес витягу інформації з тексту; активний процес, регульований метою, мотивами, ціннісними орієнтаціями, тобто особистісними утвореннями, стосовно яких техніка читання виконує службові функції. Розвиток новітніх технологій потребує набагато кращого вміння читати, ніж раніше. Це повязано з тим, що в останні десятиріччя стрімко зростає обсяг інформації, яку необхідно засвоїти для успішної подальшої життєдіяльності. А це потребує збільшення темпу читання, швидкості розуміння і прийняття рішення. Тож читання є основою освіти і самоосвіти, неперервною навичкою освіти людини протягом усього життя
Отже, Перед сучасним бібліотекарем стоїть завдання проводити крім епізодичних досліджень систематичне вивчення читачів у процесі їх обслуговування. Основними базами такого вивчення повинні стати ЦБС.
Тому для бібліотечного працівника є важливим вивчення сучасних читацьких інтересів та їх потреб.
Види читацьких інтересів
Читацькі інтереси класифікують за різними підставами.
У залежності від того, хто виступає носієм читацьких інтересів, їх можна розглядати як особистісні, групові. Вони діалектично взаємопов'язані. Суспільний інтерес через групові проявляється в особистісних інтересах. У тей же час громадський чи груповий читацький інтерес не закінчується особистісному, а має свої закономірності формування та розвитку, якф необхідно враховувати бібліотекарю.
В основі групових читацьких інтересів лежать групові потреби в читанні. Наприклад, інформаційні потреби трудового колективу створюють однакову для всіх об'єктивну необхідність у читанні літератури за фахом. Звичайно, у кожного свої вподобання і не всім підходить література однієї і тої самої тематики.