Сторінка
12

Музична педагогіка угорського композитора Б. Бартока

Структура "Мікрокосмосу" з точки зору розташування матеріалу в шести зошитах підкорена двом взаємопов'язаним принципам. Перший з них - розподіл п'єс за наростаючими труднощами, який мав місце в попередніх опусах педагогічної серії Б. Бартока. Другий - принцип спіралі - виявляє прагнення автора дотримуватися в навчанні музиканта діалектики життєвих процесів. Поява одних і тих же подібних завдань на новому, більш складному рівні допомагає закріпленню раніше досягнутого і постійному рухові вперед.

З точки зору керівництва для навчання піаніста 6 зошитів циклу можна розподілити наступним чином: 3+1+2. Перші три зошити концентрують в собі "елементарні технічні проблеми": гра двома руками в унісон, розвиток пальцевої техніки в позиційному русі, мелодія з супроводом, подвійні ноти, багатоголосся з витриманими звуками, зіассаіо і 1е§ато, акорди і багато іншого.

Ці зошити композитор рекомендує використовувати в якості єдиного навчального матеріалу, саме як фортепіанну школу. Четвертий зошит займає проміжне положення, це поступовий перехід до більш вільного художнього синтезу елементів фортепіанної техніки. Два останніх зошити - це вже концертні п'єси, які містять в собі багато характерних рис бартокського віртуозного стилю. Тут переважає токатний піанізм з частим використанням тагіеііаіо, скачками в різні регістри і перехрещенням рук, акордовими репетиціями і послідовностями, деякими специфічними фактурно-тембровими засобами, які вносять в бартокську музику свіжість і багату барвистість.

"Неможна бути піаністом, не будучи музикантом" - могло б стати девізом "Мікрокосмосу". Головна музично-виховна ідея циклу - це глибокий взаємозв'язок між специфікою інструментального навчання і формуванням музичного мислення. Вже в "Фортепіанній школі" Б. Барток намагався узгодити ці дві сфери, але тільки в "Мікрокосмосі" композитор зміг широко і послідовно здійснити цей найважливіший принцип своєї педагогіки і створити закінчену систему виховання піаніста.

В більшості п'єс циклу елементи музичної мови і фортепіанної техніки створюють єдиний комплекс, взаємо обумовлюють один одного. Про це говорив Е. Дофлейн, що з піаністичних проблем народжуються у Б. Бартока структурні ідеї композицій, з структурно-композиційних зразків спеціальні завдання для навчання фортепіанній грі.

В "Мікрокосмосі" вирізняється також група п'єс, що розкривають прагнення автора дати матеріал для дитячого і аматорського музикування, прищепити бажання і смак до більш широкого і вільного спілкування з музикою. Майже так, як в "Нотних зошитах Анни Магдалени Бах" серед клавірних композицій Бах вмістив арії і хорали з текстом, Б, Барток вводить в "Мікрокосмос" пісні з акомпанементом. Композиції: №43,44,55 мають варіанти для виконання на двох фортепіано. Спів, акомпанемент, гра в ансамблі, читання з листа, а також більш творчі форми музикування: транспозиція, транскрипція - всьому цьому Б. Барток надає великого виховного значення.

Таким чином, "Мікрокосмос" - це не просто цикл фортепіанних п'єс розташованих в порядку постійного ускладнення, але цілісна, широка за задумом і ретельно продумана система музично-піаністичного виховання, світ музики і світ фортепіано розкриває дитині в різноманітності завдань і постійні зміні вражень. В серйозну атмосферу музичного класу несподівано вривається запальна пісенька; чинні вправи в подвійних нотах перериваються появою фантастичного "Дракона"; після суворого "Хоралу" звучить варварська пляска "В російському стилі". Часто яка-небуть технічна проблема втілена в форму музичного "ребуса", конструктивної гри з елементами музичної мови ("Лінія і крапка", "Збільшення - зменшення", "Боротьба" тощо). Враховуючи нахили сучасних дітей, Б. Барток не тільки дає їм "готові" п'єси для виконання, айв багатьох композиціях і вправах намагається показати яким чином це зроблено, розбирає їх на "частини" і знову "збирає".

"Мікрокосмос" - це світ музики, який відображає в собі, як в дзеркалі, "дорослий" світ музичного мистецтва і, поступово, крок за кроком, вводить в нього дитину. "Мікрокосмос" допомагає зрозуміти як з інтонаційних, метроритмічних, ладогармонічних, фактурно-піаністичних часточок створюється великий світ музики, її "мікрокосмос".

Метод виховання, який розроблений Б. Бартоком в "Мікрокосмосі" був заснований на матеріалі угорського фольклору і фольклору сусідніх народів. Грунтуючись на цьому угорський майстер веде слух і розуміння учня до прийомів і засобів сучасної музики. Народна музика у всі часи була живильним грунтом, вічно живим джерелом для професійної творчості, в тому числі і сучасного.

Цей метод прослідковується через всі наскрізні виховні лінії циклу - інтонаційну, метроритмічну, поліфонічну, ладогармонічну, формо-структурну.

Дуже важливою проблемою в циклі "Мікрокосмос" є лінія інтонаційно-мелодичного виховання, яка проходить через всю педагогіку Б. Бартока.

Мелодика циклу відрізняється крайньою багатообразністю. Кожна мініатюра представляє собою певний композиційно-інструктивний зразок, що диктує ту або іншу інтонаційно-ладову, ритмічну структуру, особливості малюнку, характер піаністичного оформлення.

В "Мікрокосмосі" є чимало характеристичних мініатюр, етнографічних малюнків, п'єс-стилізацій, музичних портретів. В них проявляється одне з примітних якостей обдарування Б. Бартока: вміння створити рельєфний, динамічний мелодичний малюнок, в якому нероздільно переплетені виразні і живописні елементи.

Одним з головних факторів, що визначають в циклі характер мелосу - її багатонаціональна народно-пісенна і танцювальна основа. Композитор черпає мелодії, інтонаційні звороти з давньо - і новоугорського фольклору, румунської, болгарської, югославської, словацької, російської, української та інших пісенних культур.

Дуже рідко фольклорні теми з'являються в автентичному виді. В основній масі п'єс народна природа вільно інтерпретована угорським композитором.

Виникають мелодії, які відроджують дух старовинних трансильванських наспівів протяжних словацьких пісень, або стилізовані пружко-ваговиті звороти угорських плясових і застольних мелодій.

Російські плясові звороти звучать і сприймаються через мистецтво Стравінського, колоритно стилізовані, перегукуються з образами язицьких ритуальних плясок з "Весни священної". В цьому ряді мініатюр відтворюються автором інструментальні стилі різних народів.

Вільне втілення в мелосі циклу фольклорних елементів, які йдуть із різних і часових пластів народної пісенності, - одне з найважливіших художньо-методичних тенденцій автора "Мікрокосмосу".

Таке оперування ладоінтонаційними і ритмічними елементами музики, їх творча інтерпретація, вільний синтез піднімають на високий щабель критерій народності в композиторській творчості. В "Мікрокосмосі" мають місце вже інші методи поводження з народно-пісенним матеріалом. Тут немає тієї безпосередньої простоти пісенного інтонування, яка привертала в обробках альбому "Дітям". Одним з головних факторів, що вплинули на характер інтонаційного строю "Мікрокосмосу", - інструменталізація мелосу. Мелос народжений на основі багатого фольклорного матеріалу підкорений інструктивно-інструментальним завданням. Особливо велика залежність від цих формул відчувається в перших двох зошитах. Одначе і в цих поступенних мелодіях можна вловити живі пісенні звороти. Поступове оживання мелодичної сфери відчувається вже з другої половини 1-го зошита. Чим різноманітніше стає ладовий зміст, інтерваліка, тим виразніше, багатше інтонаційний стрій. В кінці 1-го зошита зустрічаються наспівні, пластично інтоновані п'єси. В циклі є низка структур, які важко піддаються інтонуванню, лінеарних, побудованих по принципу дзеркальної симетрії, хроматизованих або безполутонових. Нерідко, в циклі слух занурюється в певне однорідне ладове середовище.