Сторінка
3

Фінансово-податкові проблеми впровадження в Україні механізмів кіотського протоколу та створення національного ринку парникових газів

– формування національної регулюючо-стимулюючої фінансово-податкової системи ре­гу­лювання викидів ПГ антропогенного походження, що поєднує комплекс податкових і фі­нан­сових інструментів ринкових механізмів екополітики.

Згідно з рішеннями 7-ї Сесії Конференцій Сторін, виділено два підходи до визначення рівня го­товності окремих країн і, відповідно, надання їм різних повноважень для участі в торгівлі кво­тами з введенням у дію Кіотського протоколу в 2008–2012 роках. При створенні лише на­ціональної системи регулювання викидів ПГ за допомогою ринкових механізмів Кіотського про­токолу і виконанні інших обов’язкових вимог участь обмежена – для виконання проектів спіль­ного впровадження необхідне їх підтвердження незалежним акредитованим агентом, здій­снення торгівлі ОВК можливе лише з санкції Наглядової Ради. За іншим підходом, за умо­ви створення національної регулюючо-стимулюючої фінансово-податкової системи ре­гулювання викидів ПГ та створення на їх основі національних ринків ПГ, країни мають право віль­но здійснювати трансакції з купівлі/продажу ОВК, за національними процедурами ви­ко­н­у­вати проекти спільного впровадження та фінансувати проекти в інших країнах. За останнім під­ходом право вільної активної участі в ринкових механізмах світового ринку ПГ мають не ли­ше країни, але і їх компанії.

Для забезпечення національної безпеки та активної участі на світовому ринку ПГ не лише для держави, а й українських компаній в Україні, необхідно в стислі строки створити на­ці­о­на­ль­ний ринок ПГ на основі національної регулюючо-стимулюючої фінансово-податкової сис­те­ми регулювання викидів ПГ антропогенного походження. Термін підготовки обмежений. Ре­єстрація в Секретаріаті РКЗК ООН триватиме лише до 1 січня 2007 р. (при цьому ма­кси­мальний термін розгляду документів – 16 місяців). Таким чином, країни-Сторони Додатка В Кіотського протоколу, в т. ч. Україна, повинні до 1 вересня 2005 р. подати в Секретаріат РКЗК ООН необхідні документи для отримання дозволу на участь у торгівлі квотами на викиди ПГ.

Національна регулюючо-стимулююча фінансово-податкова система регулювання викидів ПГ антропогенного походження повинна стати першим етапом переходу до запровадження в Україні регулюючо-стимулюючої фінансово-податкової системи в усіх сферах господарства, де можлива її організація. Регулюючо-стимулююча фінансово-податкова система – це система фі­нансових і податкових інструментів та методів їх застосування, що діють в умовах ринкової еко­номіки на принципах сталого розвитку і їх регулюючо-стимулююча функція направлена на забезпечення інноваційного розвитку соціально орієнтованої, екологічно збалансованої ри­нкової економіки України на основі комплексного врахування внутрішніх і зовнішніх фа­к­то­рів розвитку. Таким чином, регулюючо-стимулююча фінансово-податкова система повинна ста­ти основним механізмом переходу України до постіндустріального суспільства.

При обґрунтуванні регулюючо-стимулюючої фінансово-податкової системи регулювання ви­кидів ПГ антропогенного походження необхідно організувати облік викидів ПГ ан­тропо­генного походження, створити базу платників податків, науково обґрунтувати систему дифе­ренційованих ставок податків на викиди всіх ПГ антропогенного походження, розробити єди­ну методику їх обчислення, надання пільг платникам податків за впровадження сучасних тех­нологій та зменшення викидів ПГ, застосування фінансових санкцій за порушення норм опо­даткування, привести у відповідність податкове законодавство з міжнародними нормами. Ана­логічні заходи доцільно здійснити для створення належних умов впровадження ринкових ме­ханізмів Кіотського протоколу. Введення оподаткування викидів ПГ антропогенного по­ход­ження, проектів спільного впровадження та трансакцій ОВК, ОСВ і ССВ необхідно здійснити шля­х­ом реформування фінансово-податкової системи на основі концепції про “подвійні” ди­віденди (термін і його значення за [11]), що може одночасно дати позитивні економічні, еко­логічні та соціальні результати шляхом посилення стимулюючої ролі екологічних податків та ослаблення негативного впливу недосконалих податків.

Разом з тим, на сьогодні в посланнях Президента України до Верховної Ради і в державних за­конодавчих актах при розгляді перспектив соціально-економічного розвитку України мало ува­ги приділяється одночасному комплексному вирішенню екологічних проблем, тобто не впро­ваджуються на практиці принципи сталого розвитку. Аналогічна ситуація складається і з науковим забезпеченням даного напряму, про що свідчить належно не розроблена і не за­тверджена на сьогодні концепція сталого розвитку України.

На нашу думку, не можна погодитися з думкою тих вчених, які вважають, що екологічні про­блеми, у т. ч. пов’язані із забрудненням атмосфери, другорядні. На їх думку, в умовах, ко­ли для дотримання норм екологічної безпеки необхідно щорічно витрачати в середньому 3– 5 % валового національного продукту держави, а в Україні, територія якої проголошена зо­ною екологічного лиха, цей показник у 10–15 разів менший, спочатку необхідно збудувати си­льну цивілізовану економіку в державі, а вже потім на її основі забезпечити вирішення ак­туальних проблем охорони навколишнього середовища. Необхідно шукати шляхи вирішення еко­логічних проблем одночасно з іншими проблемами, у т. ч. і економічними, на принципах ста­лого розвитку. Саме на комплексне вирішення сучасних проблем в Україні буде направлено ство­рення національного ринку ПГ. Останній сприятиме реалізації найбільш перспективних мо­делей подальшого розвитку: