Сторінка
3

Фіскальні платежі за користування землями лісогосподарського призначення: нові підходи

Реальні умови для порушень у виконанні фіскальних зобов’язань є наслідком недосконалості законодавства, що регулює економічні відносини суб’єктів господарювання з лісівництва (лісгоспів) з державою, настанов практичної реалізації його положень, системи обліку лісокористування, заготовлених лісових ресурсів, слабкістю державного контролю за їх реалізацією. А це дозволяє суб’єктам господарювання не виконувати належним чином зобов’язання зі сплати до бюджету зборів за спеціальне використання лісових ресурсів. Однією з причин ухилень від сплати або неповноти надходжень згаданого збору є також недосконалість чинних методик визначення його сум і контролю за внесенням їх до бюджету, хоча теоретичні засади цього процесу наукою давно вивчені й впродовж довгого часу запроваджувались у лісівництві України і колишнього Союзу [5]. Ця недосконалість закладена й звітною формою „Розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду” [6].

Аналіз показників щодо обсягів заготівлі лісових матеріалів (ліквідної деревини за ф. 2 – лг річна) з сортименту за 2002 рік свідчить про невідповідність виходу конкретних сортиментів (отже, і їхньої грошової оцінки) з теоретичним розподілом і оцінкою лісосічного фонду за розмірно-якісними обліковими категоріями ресурсів деревини. Так, розрахунки, за даними Держкомстату, в цілому по Україні показали, що обсяги дров’яної деревини для технологічних потреб і дров для опалення склали більше 54 % ((2395,8 + 4543,6) / 12826,8 тис. куб. м)) у загальних обсягах заготівлі ліквідної деревини [7], хоча нормативний вихід дров’яної деревини за таблицями товарної структури лісостанів повинен бути у межах 10 – 25 % залежно від лісоутворюючої породи [8].

Це, у сою чергу, викликає строкатiсть надходжень лiсового доходу навiть у межах одних i тих же областей за 2003 i 2004 роки. Вона є очевидною (табл. 2). Вiдсотки надходжень до мiсцевих бюджетiв, наприклад, по Чернiвецькiй i Чернiгiвськiй областях, не можна пояснити

об’єктивними обставинами. Логічно зробити висновок, що в різних областях лiсiвники зайнятi переважно заготівлею лісових матеріалів. На розвиток побiчних користувань, надання послуг з мисливства i рекреацiї, пожвавлення туристичних заходiв, звичайно, у них не вистачає часу і уміння. Тому нормативно-правові щодо здійснення лісівництва і системи фіскальних платежів у лісовому господарстві потребують суттєвого оновлення.

Таблиця 2

Порівняння надходження збору за спеціальне використання лісових ресурсів і користування земельними ділянками лісового фонду за 2003 і 2004 роки